Ал-ко-голота і пре-ступ-ність

Че-ло-вік розум-ст-вен-но здо-ро-вий і Трез-вий ру-ко-во-дит-ся в сво-їх по-ступ-ках і в усьому сво-ем про ра зе жит-ні не ми-мо-років-ни-ми ж-ла-ня-ми і не-про-ду-ман-ни-ми по-ри-ва-ми і вле-че-ня-ми, а чув -ст-ва-ми дол-га, від-вет-ст-вен-но-сті, сти-да, іно-гда - стра-хом на-ка-за-ня. Нор-маль-ний, Трез-вий че-ло-вік ство-на-тель-но (годину-то і біс-ство-на-тель-но) бо-рет-ся зі свої-ми дур-ни-ми ін-Стінка-та-ми і низ-мен-ни-ми ж-ла-ня-ми; ще з дет-ст-ва він при-навчаючи-ет-ся сле-дить за свої-ми вле-че-ня-ми і по-ри-ва-ми і по-дав-лять, тор-мо-зить всі Ні-під-хо-дя-щие ж-ла-ня. Під впливав-ні-му ал-ко-го-ля че-ло-вік ут-ра-чи-ва-ет спо-соб-ність пра-Віль-ної оцінки-ки сво-їх вле-че-ний і по -ступ-ков, ті-ря-ет кон-троль над са-мим со-бою; тор-мо-зя-щие, сдер-жи-ваю-щая дея тель ность розуму ос-ла-бе-ва-ет, са-мо-про-ла-да-ня те-ря-ет-ся. У пья-но-го на-блю-да-ет-ся че-рес-чур ліг-кий і б-ст-рий пе-ре-хід на-ладі-ний, почуттів, на-ме-ре-ний - в сло-ва, ті-ло-дві-же-ня і по-ступ-ки. Ось чому об'єк-яс-ня-ет-ся край-ня розлютився-чи-с пья-них, їх віз-бу-ді-ність, гнів-ли-с і схил-ність з-вер-шать, під влия- ні третьому мі-нут-ної вспиш-ки, на-силь-ст-вен-ні дей-ст вія до ча-ду ок-ру-жаю-чих. Ал-ко-голота, ос-лаб-ляя са-мо-кон-троль і про-ліг-чаю пе-ре-хід на-ладі-ний і ж-ла-ний в дей-ст-віє, чи не-ред ко тол-ка-ет че-ло-ве-ка на пре-сту-п-ле-ня. Та-ким об-ра-зом, так-же од-но-крат-ве опь-я-ні-ня мо-же пре-вра-тить світ-но-го до-то-ле оби-ва-ті- ля - в пре-ступ-ні-ка. Про-дол-жи-тель-ве упот-дит-ле-ня спирт-ни-ми на-піт-ка-ми через ме-ня-ет ха-рак-тер че-ло-ве-ка і в мно -гіх слу-ча-ях при-ту-п-ля-ет в ньому характер-ст-вен-ні чув-ст-ва. У не-го раз-ві-ва-ет-ся ліг-ко-мис-лиє, брехні-с-, що не-раз-бор-чи-с в середовищ-ст-вах (осо-бен-но, ко-ли де-ло йде про при-про-ре-ті-ванні ал-ко-го-ля!), пре-небі-ре-же-ня до до-б-рим нра-вам, при-чи-чи-ям і за-ко-нам, в той-же вре-ма ис-че-за-ет влада над со-бою, ті-ря-ет-ся са-мо-про-ла-да-ня; од-ним сло-вом, ал-ко-голота по-ні-жа-ет нрав-ст-вен-ність че-ло-ве-ка і тол-ка-ет його на про-ступ-ки і пре-сту -п-ле-ня. Та-ким пу-тем при-вич-ний по-тре-бі-тель ал-ко-го-ля мо-же зро-лать-ся пре-ступ-ні-кому.

У всіх го-жа-ст-вах за-ме-че-но, що ог-ром-ва частина пре-сту-п-ле-ний со-вер-ша ет ся під впливав-ні-ем ал-ко-го-ля. Най-біль-ший про-цент ал-ко-го-ли-ков сере-ді пре-ступ-ні-ков про-на-ру-дружин у Фран-ції (60-72%), де і ду-ше -вое по-треб-ле-ня спирт-них на-піт-ков раз-ві-то силь-неї, ніж в дру-гих стра-нах (на 1913 рік). Ал-ко-голота-ні пре-сту-п-ле-ня (тобто та-кі, ко-то-які зв 'через-ни з опь-я-ні-ні-му або при-вич- вим п'яний-ст-вом) срав-ні-тель-но ред-ки сере-ді їв-ре-їв, як з-вест-но, дуже воз-дер-жан-них в пі-тє. Так, в сак-сон-ської сто-ли-це Дрез-де-ні в 1900 го-ду на ка-ж-дую ти-ся-чу жи-ті-лей по-про-ще при-хо-ди- лось від 7 до 8 ал-ко-голота-них пре-сту-п-ле-ний. Сре-ді дружин-щин, п'ю-щих по-всю-ду мен-ше і ре-же чоловік-чин, пре-ступ-ність зустрів ча ет ся в 7 разів мен-ше, ніж се-ді чоловік -чін.

Лю-бо-пит-но про-сле-дить рас-пре-де-ле-ня по дні не-де-ли та-ких пре-сту-п-ле-ний, як на-ні-се-ня ті -ліс-них по-ча-ж-де-ний: впе-ре-ді ос-таль-них днів ока-зи-ва-ет-ся вос-кре-се-нье (око-ло 40% всіх те- ліс-них по-ча-ж-де-ний), за ним йде по-ні-дель-ник (око-ло 17%), в усі про-чие дні не-де-лі - зна-чи-Тель але мен-ше, це яс-но вка-зи-ва-ет на навчаючи-стіе ал-ко-го-ля в пре-сту-п-ле-ванні. Ще бо-леї це під-твер-джу-ет-ся НЕ-ко-то-рим збіль-ли-че-ні-му чис-ла по-ча-ж-де-ний в суб-бо-ту - день по-промінь-ки рас-че-та, рав-но-го вікон-ча-ня пра-цю-ти і старанність-но-го по-се-ще-ня трак-ти-рів.

Ал-ко-голота навчаючи-ст-ву-ет не в оди-на-ко-вий ме-ре в раз-них пре-сту-п-ле-ні-ях. З-вест-ний гер-ман-ський тю-рем-ний лікар, оп-ро-сів НЕ-як-ко ти-сяч арі-стан-тов, з-об-ща-ет сле-дую-ний: на ру-ху про ще ст вен ної нрав-ст-вен-но-сті (НЕ-прі-стій-ні по-ступ-ки в про ще ст вен них міс-тах ) - в 77 слу-ча-ях з 100 со-вер-ша-ють-ся під впливав-ні-му ал-ко-го-ля; со-про-тив-ле-ня вла-ня - в 76 слу-ча-ям з 100; на-ні-се-ня те-ліс-них по-ча-ж-де-ний - в 74 слу-ча-ях з 100, убий-ст-ть в дра-ке - в 63 слу-ча-ях з 100; гра-беж - в 69 слу-ча-ях з 100; на-ру-ху про ще ст вен ної ти-ши-ни і спо-кою-ст-вия - в 54 слу-ча-ях з 100; кра-жа - в 52 слу-ча-ях з 100; під-Жог - в 48 слу-ча-ях з 100; умиш-льон-ве убий-ст-во - в 46 слу-ча-ях з 100. Цей же ис-сле-до-ва-тель на-йшов, що сере-ді за-клю-чен-них пре-про -ла-да-ють ні до-вич-ні пья-ні-ці, а лю-ди, слу-чай-но на-пів-шие-ся і по-ті-ряв-шие в со-стоячи-ванні опь -я-ні-ня влада над со-бою. Ба-Гії з них пі-ли обик-но-вен-но розумі-рен-но; Ні-ко-то-які пе-ред пре-сту-п-ле-ні-му на-пі-лись, бути мо-же, впер-ші, що не через-мет-но пе-рей-дя свою " ме-ру ". Так, на-прі-мер, з ка-ж-дою сот-ні осу-ж-ден-них за со-про-тив-ле-ня вла-ня 89 че-ло-вік би-ли слу-чай- но-пья-ни-ми і толь-ко 11 че-ло-вік - при-вич-ни-ми пья-ні-ца-ми; з ка-ж-дою сот-ні арі-стан-тов, осу-ж-ден-них за на-ні-се-ня те-ліс-них по-ча-ж-де-ний, 81 че-ло- століття з-вер-ши-ли пре-сту-п-ле-ня в со-стоячи-ванні слу-чай-но-го опь-я-ні-ня; з ка-ж-дою сот-ні вбивць - 59 б-ли слу-чай-но пья-ни; з ка-ж-дою сот-ні гра-бі-ті-лей в со-стоячи-ванні слу-чай-но-го опь-я-ні-ня б-ли 57, з ка-ж-дою сот-ні під-жи-га-ті-лей - 48. От-сю-да яс-но, що не тіль-ко при-вич-ве п'яний-ст-во, а й слу-чай-ве опь-я-не- ня уг-ро-жа-ет ве-ли-кою небез-но-стю че-ло-ве-ку і че-ло-ве чого ско-му про ще ст-ву.

У Рос-ці так-же впол-ні до-ка-за-но ро-ко-ше впливав-ня ал-ко-го-ля на пре-ступ-ність на-се-ле-ня. Ізу-че-ня 10 ти-сяч справ С.-Пе-тер-бург-ско-го ок-руж-но-го су-да про-на-ру-жи-ло, що в са-мом Пе-тер -бур-ге око-ло по-ло-ві-ни всіх пре-ступ-ні-ков б-ли пья-ні-ца-ми (49% чоловік-чин і 38% дружин-щин), в Пе-тер -бург-ському ж уез-де пья-ниць сере-ді пре-ступ-ні-ков ока через-лось 32% (43% чоловік-чин і 22% дружин-щин). Про-дивляться не-як-ких ти-сяч справ Ка-зан-ско-го ок-руж-но-го су-да дав поч-ти та-кі ж ви-по-ди: в 43% всіх слу-ча -ів б-ло за-ме-ша-но п'яний-ст-во.

Чим зна-чи-тель-неї середовищ-неї ду-ше-ше по-треб-ле-ня ал-ко-го-ля, тим біль-ше со-вер-ша ет ся пре-сту-п- ле-ний. Це впол-ні під-твер-джу-ет-ся срав-ні-ні-му го-ро-да Пе-тер-бур-га з його уез-будинок: в сто-ли-це п'ють біль-ше, ніж в уез-де, і пре-ступ-ність в сто-ли-це зна-чи-тель-но бо-леї раз-ві-та. Але осо-бен-но яр-ко це вид-но на при-ме-ре Нор-ве-гии, де вме-сте з умень-ше-ні-му середовищ-ні-го ду-ше-по-го по -вимагає-ле-ня ал-ко-го-ля умень-ши-лась і пре-ступ-ність: в 1844 го-ду там при-хо-ді-лось 10 літ-рів вод-ки на ду-шу і 294 пре-сту-п-ле-ня на ка-ж-Диє 100 ти-сяч жи-ті-лей; в 1876 го-ду - 4 літ-ра вод-ки на ду-шу і 180 пре-сту-п-ле-ний на 100 ти-сяч жи-ті-лей!

Дуже рез-ко ви сту-па-ет зна-че-ня ал-ко-го-ля, як при-чи-ни пре-ступ але сті, при срав-ні-ванні годину-то-ти пре -сту-п-ле-ний сере-ді п'ю-чих і Трез-вен-ні-ков. Але для та-ко-го срав-ні-ня на-до брати од-но-род-ні груп-пи лю-дей, і в цьому від-но-ше-ванні дуже під-хо-дить по-ен- ная сере-да. У анг-лий-ської ар-ми Академії в Ін-дії на-вва-ти-ва-ет-ся ни-ні вже бо-леї 30 ти-сяч чле-нів сою-за Трез-по-сти, з-вер -шен-но мож-дер-жи-ваю-чих-ся від спирт-них на-піт-ков. Пре-ступ але сті сере-ді сол-дат-Трез-вен-ні-ков за це-лий ряд років не-срав-нен-но мен-ше, ніж се-ді їх п'ю-чих то-ва- ри-щей. Так, на-прі-мер, в 1899 го-ду ма-ло-важ-них про-ступ-ков при-хо-ді-лось на ка-ж-дую ти-ся-чу п'ю-щих 67, а на ка-ж-дую ти-ся-чу Трез-вен-ні-ков 27; тя-же-лих про-ступ-ков і пре-ступ-ле-ний в тому ж го-ду ока через-лось на ти-ся-чу п'ю-щих 33, а на ти-ся-чу Трез Відень-ні-ков - 5, Дру-ги-ми сло-ва-ми: п'ю-щие з-вер-ша-ють ма-ло-важ-ні про-ступ-ки вдвічі ча-ще, а тя ж-лі пре-сту-п-ле-ня в 6-7 разів ча-ще, ніж Трез-вен-ні-ки. Гер-ман-ський їм-пе-ра-тор Віль-Гельм II в ре-чи, об-ра-щен-ної до мор-ським ка-де-там в 1910 р ви-ска-зал: "За 22 -лет-неї своє їм-пе-ра-тор ст у я переконатися-дил-ся, що ог-ром-ве біль-шин ст у пре-сту-п-ле-ний, про ко-то -рих мені док-ла-ди-ва-лось, імен-но око-ло де-вя-ти де-ся-тих б-ли по-слід-ст-ві-му упот-дит-ле-ня ал ко-го-ля ". Один зна-ме-ні-тий анг-лий-ський су-дья за мно-го років пе-ред тим за-ме-тил: ес-ли б не су ще ст-во-ва-ло спирт-них на-піт-ков в Анг-ща, то опус-ті-ли б де-вять де-ся-тих її тю-рем.