Активізація навчальної діяльності
Активізація навчальної діяльності учнів передбачає подальшу активність особистості в навчальному процесі. Активність особистості проявляється в тому, що перш ніж приступити до реалізації або виконання справи, людина представляє результат своєї діяльності, намагається оцінити способи і засоби досягнення мети, тобто йде цілеспрямоване планування діяльності, спрямоване на досягнення мети.
Дидактично виправдана система засобів активізації навчальної діяльності учнів будується з урахуванням наступних основних положень:
- відбір засобів активізації спрямований на активізацію кожного компонента навчання і націлений на активізацію кожного етапу процесу навчального пізнання;
- система носить цілісний характер;
- на елементах системи визначено ставлення, що дає можливість елементам вступати у взаємодію між собою і з середовищем;
- кожен елемент системи несе на собі функціональне навантаження по активізації компонентів навчання мотиваційного, орієнтаційного, змістовно-операційного, вольового і оцінного.
Активізація навчальної діяльності учнів, розрахована на їх включення в навчальний процес, і вимагає від учнів цілеспрямованого планування діяльності, спрямованої на досягнення мети. В основі поняття активізація навчальної діяльності лежать поняття: активність, діяльність, навчальна діяльність.
Під активністю будемо розуміти перетворювальне ставлення учнів до навколишніх явищ і предметів і будемо поділяти активність на внутрішню (розумову) і зовнішню (моторну).
В роботі О.Б. Єпішева і В.І. Крупич зазначається: «Під навчальною діяльністю розуміють діяльність учнів, спрямовану на придбання теоретичних знань про предмет вивчення і загальних прийомів рішення, пов'язаних з ним завдань і, отже, на розвиток школярів і формування їх особистості».
Дамо визначення активізації навчальної діяльності. Активізація навчальної діяльності - ефективне засвоєння знань і способів діяльності, передбачає таку організацію пізнавальної діяльності, при якій навчальний матеріал стає предметом активних розумових дій кожного учня.
Психолого-дидактичні умови, що становлять основу активізації навчальної діяльності наступні:
1. забезпечення єдності освітньої, розвиваючої і виховує завдань процесу навчання;
2. дидактично виправдане використання принципів: науковості, систематичності і послідовності в навчанні, свідомості і активності, індивідуального підходу і диференціації навчання, посилення прикладної спрямованості, професійна спрямованість і наочність, зв'язок навчальної діяльності з наукової, суспільної та іншими;
3. створення атмосфери інтенсифікації та емоційності в навчанні;
4. використання різних прийомів, методів, засобів навчання, спрямованих на активізацію навчальної, пізнавальної, творчої діяльності учнів;
5. орієнтація учнів на систематичну самостійну роботу, забезпечення регулярного контролю і оцінки знань в ході навчального процесу;
6. стимулювання учнів для прояву ними творчої активності;
Аналізуючи поняття активізації навчальної діяльності учнів, виділимо умови, спрямовані на активізацію навчальної діяльності і розіб'ємо на групи:
- формування мотиву діяльності;
- формування пізнавальної діяльності (розвиток інтелектуальних умінь);
- включення кожного учня в процес активного навчання.
Основним завданням активізації навчальної діяльності учнів у навчальному процесі є створення засобів активізації. Якщо вдасться створити систему засобів активізації, то вона повинна бути побудована з урахуванням наступних основних положень:
1. відбір засобів активізації спрямований на активізацію кожного компонента навчання і націлений на активізацію кожного етапу процесу навчального пізнання;
2. система носить цілісний характер;
3. на елементах системи визначено ставлення, що дає можливість елементам вступати у взаємодію між собою і з середовищем;
4. кожен елемент системи несе на собі функціональне навантаження по активізації компонентів навчання мотиваційного, орієнтаційного, змістовно-операційного, вольового і оцінного.
Висновок: Побудова навчального процесу на основі активізації навчальної діяльності учнів, дозволить вирішити багато проблем, в тому числі проблему активності особистості в навчальному процесі і наблизить активність учня до активності вчителя.
2.Пояснітельная записка з дисципліни «Активізація навчальної діяльності учнів»
Дисципліна «Активізація навчальної діяльності учнів» відноситься до варіативної частини дисциплін за напрямом підготовки 01.04.01 Математика спрямованість (профіль) підготовки Викладання математики та інформатики. Дана дисципліна і є однією з дисциплін в освоєнні методики навчання і виховання математики та інформатики. Освоєння даної дисципліни тісно пов'язане з дисципліною «Методика навчання і виховання (за профілем)», дисциплінами психолого-педагогічного циклу та проходженням виробничої практики.
В результаті освоєння дисципліни формуються наступні компетенції учнів: готовність до саморозвитку, самореалізації, використання творчого потенціалу; здатність до викладання фізико-математичних дисциплін та інформатики в загальноосвітніх організаціях, професійних освітніх організаціях та організаціях додаткової освіти; здатність і схильністю до освітньої та виховної діяльності, готовність пропагувати і популяризувати наукові досягнення,
Основні розділами дисципліни є: психолого-дидактичні основи активізації навчальної діяльності; поняття активізації навчальної діяльності, умови, засоби і прийоми активізації; методи навчання їх класифікація (емпіричні методи, методи наукового пізнання, спеціальні методи, репродуктивні методи, науково-дослідні методи); активні методи навчання (активні методи навчання і їх класифікація: імітаційні, неімітаціонние, опис АМО, структура, сценарій, методика); нетрадиційні форми занять (лекційні та практичні форми занять, опис, структура, розробка занять в даних формах); нестандартні завдання як прийом активізації навчальної діяльності (нестандартна завдання, методи, прийоми вирішення нестандартних завдань, систематизація нестандартних завдань по розділах курсу, складання нестандартних задач.)
Крім традиційних освітніх технологій в ході вивчення дисципліни використовуються такі активні методи навчання: проблемні лекції, лекції-візуалізації, лекції-бесіди і дискусії, практичні роботи у вигляді ігрового виробничого проектування, імітаційного неігрового заняття, будуть застосовуватися такі прийоми: "мозковий штурм", " аналіз практичних ситуацій "і ін.
3. Методи навчання та їх класифікація.
Метод навчання - один з найважливіших компонентів навчального процесу.
Під методами вивчення математики розуміють способи здійснення активної, самостійної, пізнавальної діяльності математичного характеру самих учнів. Серед методів вивчення математики можна умовно виділити: наукові методи вивчення математики та навчальні методи вивчення математики.
Під методами викладання математики розуміють способи передачі учням певної системи математичних знань, умінь і навичок. Форми навчання математики - способи організації навчального процесу (класно-урочна, класно-групова, лабораторна і практична форма, проблемна і диференційована форма навчання, навчання в умовах широкого використання технічних засобів та інші). Кожен з методів навчання більш успішно вирішує одні завдання навчання, виховання і розвитку, менш успішно - інші.
На сучасному етапі серед методів продуктивного навчання виділяється нова підгрупа активних методів навчання. Ці методи органічно сприяють виникненню нових форм організації навчально-виховного процесу.
4. Активні методи навчання
Активні методи навчання - це сукупність способів організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю, що володіють у порівнянні з традиційними методами такими особливостями:
- вимушена активність учнів в процесі навчання;
- активність учнів порівнянна з активністю викладача;
- комунікативність учнів в навчальному процесі;
- поетапна оцінка успішності і повноти засвоєння навчального матеріалу;
- підвищений ступінь мотивації, емоційності, творчий характер занять;
- спрямованість на переважне розвиток або придбання професійних, інтелектуальних поведінкових навичок і умінь в стислі терміни.
Активні методи навчання можна розбити на: неімітаціонние; імітаційні неігрові; імітаційні ігрові.
Виділяють чотири основні стадії впровадження активних методів навчання в навчальний процес:
- епізодичне застосування активних методів навчання при вивченні окремих дисциплін у напрямку або спеціальності;
- розробка і застосування комплексів АМО з окремих дисциплін;
- розробка і застосування комплексів АМО за напрямами і спеціальностями;
- розробка і застосування наскрізних комплексів АМО за напрямами і спеціальностями, в основу яких покладені предметні комплекси АМО.
В основі активних методів навчання лежить творча постановка і рішення навчально-пізнавальних проблем в процесі проведення як урочної, так і позаурочних занять з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. За цільовим призначенням АМО можна поділити на дві групи: які активізують отримання умінь і навичок на уроках; активізують зв'язок навчання з практикою. До першої групи можна віднести наступні активні методи навчання: проведення олімпіад (предметних, тематичних); навчання за допомогою діалогових систем (навчальних, довідково-інформаційних); використання логічних конспектів-схем (для цілісності та логічності викладу, для акцентування уваги, для контролю засвоєння матеріалу, для підвищення наочності і ілюстративності матеріалу, для активізації самостійної роботи); проведення дискусій (тематичних, предметних, міжпредметних); проведення семінарів «прес-конференцій»; проведення мозкової атаки; проведення конкурсів науково-дослідницьких робіт. До другої групи можна віднести наступні активні методи навчання: дидактичні, ділові та організаційно - діяльні ігри (навчальні, дослідні, для атестації учнів).
5. Імітаційні, ігрові методи навчання.
Проведемо характеристику деяких активних методів навчання. Найбільший інтерес представляють імітаційні, ігрові методи, які засновані на принципах ігрового спілкування.
Основними ігровими методами в навчанні математики є: дидактичні ігри, ділові ігри, організаційно-діяльнісна гра та інші.
Класифікація дидактичних ігор проводиться по дидактичним завданням навчального заняття: навчальна дидактична гра, яка контролює дидактична гра, яка узагальнює дидактична гра.
Ділова гра - гра в ході якої розігрується або відтворюється виробнича або життєва ситуація. Ділова гра підвищує рівень засвоєння інформації та ефективність, інтенсифікує процес навчання, підвищує активність, творчість, захопленість і стійка увага в процесі навчання.
Організаційно - діяльнісна гра - гра на основі організації колективної розумової діяльності, завдяки якій здійснюється розвиток особистості. В ході гри ставиться проблема і організовується розумова діяльність гравців для вирішення проблеми, підбираються гравці і розподіляються по ролям. Гра йде за сценарієм, але вона завжди непередбачувана і неповторна.
6. Нетрадиційні форми уроку
В даний час в шкільному навчанні широко використовують нові форми уроку: урок-лекція, урок - вирішення ключових завдань, урок-практикум, урок - лабораторна робота, урок - консультація, урок - залік, урок - дискусія, урок - бенефіс, урок однієї задачі та інші.
Урок - лекція читається в старших класах середньої школи, розрізняють наступні типи лекцій: вступна, поточна, оглядова, узагальнююча і інші.
Урок - вирішення ключових завдань проводиться у формі лекції. Учитель сам відбирає такі завдання по темі і показує їх рішення на лекції.
Урок-консультація - урок до якого учні готують питання і завдання і задають їх учителю, в ході уроку вчитель групує завдання і питання по ключовим, показує їх рішення.
Урок - лабораторна робота - форма навчання математики, сприяє розвитку і вихованню цінних графічних і обчислювальних навичок і вмінь.
Урок-практикум проводиться з метою закріплення і поглиблення теоретичного матеріалу, викладеного на лекції.
Урок-залік - на цьому уроці підводиться підсумок вивчення теми з теорії та практиці.
Урок - тематична дискусія - така форма уроку дозволяє обговорити проблемну ситуацію, в ході уроку - дискусії стикаються різні форми мислення, логічні підходи, прийоми та методи розв'язання задач.
Урок - бенефіс - уроки-звіти про самостійні домашніх дослідженнях учнів. Учням пропонують вирішити одну і ту ж задачу. Рішення представляється всьому класу на уроці, йде змагання, оцінюються рішення, їх уявлення.
Урок - одного завдання -проведення дослідницької роботи за рішенням однієї і тієї ж задачі всім класом одночасно різними методами і прийомами і захист рішення.
Урок - мозкова атака - одна з форм проведення заняття, коли учням пропонується нова проблема або завдання, і в ході обговорення ідей визначається область пошуку рішення. Для вирішення цієї проблеми учням доводиться самостійно вивчати теоретичний матеріал, нові прийоми і методи вирішення завдань.
Урок - ігрове проектування - урок проводиться у формі ділової або організаційно - діяльнісної гри щодо захисту проекту групи учнів, індивідуального проекту або наукової праці учня за обраною темою.
7. Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних або групових проектів
В рамках курсу заплановано виконання індивідуальних або групових проектів з основних розділів:
1. Засоби і прийоми активізації.
2. Активні методи навчання.
3. Імітаційні ігрові методи.
4. Деякі нетрадиційні форми уроку.
Нижче наведені вимоги до виконання індивідуального або групового проекту.
1. Проектна діяльність спрямована на виконання індивідуального або групового проекту за однією з тем або ліній шкільного курсу Математики з використанням дидактичних принципів активізації.
2. Результатом виконання індивідуального або групового проекту є:
- розробка системи занять по одній з тем або ліній шкільного курсу Математики;
- кожне заняття супроводжується засобами і прийомами активізації, активними методами навчання, імітаційними ігровими методами, нетрадиційними формами занять;
- до занять готуються презентації;
- захист проекту проходить в аудиторії.
3. В ході захисту індивідуального або групового проекту має бути представлено: мета проекту; опис основних і спеціальних понять; проведена систематизація понятійного апарату; представлені приклади методів, прийомів, засобів; показаний фрагмент презентації заняття; представлений список використаної літератури.
4. Критерії виставлення оцінок - позитивна оцінка проекту передбачає: виконання індивідуального або групового проекту; захист проекту; виставлення проекту на сайті Магістратури.
8. Навчально-методичне та інформаційне забезпечення дисципліни
1. Активні методи навчання та ділові ігри. - Новосибірськ, 1981. - 194с.
2. Арістова, Л.П. Активність навчання школярів. - М. 1968. - 139с.
8. Шамова Т.І. Активізація навчання школярів. - М. 1982. - 208с.
9. Ельконін Д.Б. Психологія гри. - М. 1978. - 304с.