Акафіст преподобному Гавриїлу (Зирянова), старця Седмиезерной
Обраний угоднику Христовий і Його Пречистої Матері натхненно служителю! Теплий про нас молітвенніче до Бога і Його любові образ чудовий і досконалий! Прийми від нас недостойних відповідну ти похвалу і, яко маєш сміливість перед Господом, від усяких нас бід і скорбот позбавлятися, щоб ми взивали до тебе: Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Архангелу тезоіменітаго і його життю подобніка провидить тя всього творіння Творець словес пророчими: - «Се, Мій єси!» Ти ж від юності голос лунав з Небеси почувши, всім серцем полюбив Бога возлюбівшаго тя, преподобний отче Гавриїла. Тим-то взивати до тебе: Радуйся, від юності Богом обраний; Радуйся, в громадянство Небесне званий; Радуйся, світу цього красу ні в чтоже вменівий; Радуйся, ангельське житіє ізмлада полюбив; Радуйся, ярмо Христове вірно воспріявий; Радуйся, благодать онаго житієм оправдавая; Радуйся, іздетска образ молитви слізні; Радуйся, батьків благочестивих галузь боголюбезнейшие; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Бачивши красу Божественного бачення, осенівшаго тя благодаттю Духа Святого, батьків твоїх здивував єси, не їхня чадом ся називаючи, але Божим. Тим же старанно пішов єси Своїм тя назвати, невпинно взивати до Нього: Алилуя.
Розумом богопросвещенним збагнув суєту і мінливість світу цього, велебність Гавриїла, від юності твоєї вічних благ забажав єси і створив собі житло Святого Духа. Ми ж творимо тобі спів так: Радуйся, утримання від юності собі обучівий; Радуйся, постом і молитвою стріли лукавого до кінця отразівий; Радуйся, сподобився Божественного покликання; Радуйся, удостоівийся від Господа виправдання; Радуйся, Христа Бога всім серцем полюбив; Радуйся, бо по заповідей Його право ходив; Радуйся, лайкою праведності наділений; Радуйся, світлом богопізнання освічений; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Силою з неба від рани своєя позбавлений був єси, велебність Гавриїла, в немочі праведному Симеону Верхотурському помолився, і його молитвами зцілив співав єси Богу, Дивному у святих Своїх: Алилуя.
Ті, що йдуть тобі в обитель Верхотурськая здалека до многоцелебним мощем угодника Божого на виконання обітниці, йому даного, побачив ти святого у вигляді мандрівника дивного. Милостиню ж йому сотворив, почув єси від нього: «Чернець будеши, схимник будеши, зде будеши». Ми ж, дивуючись Божу про тебе вподобанням, взивати до тебе: Радуйся, всього себе водійству Божу зраджуючи; Радуйся, вузький і сумний шлях монашого житія Його волею ізбравий; Радуйся, древніх подвижників старанний соревнітелю; Радуйся, чеснот християнських дбайливець; Радуйся, молитвами праведного Симеона зцілений; Радуйся, в чернецтві його заступництвом передбачення; Радуйся, любові заради Господа батьківщину оставівий; Радуйся, до помірному житія собі від юності наставівий; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Бурею сумнівів смутівся і родітельскаго гніву побоявся, бо класи хлебния градом уязвленния увеща батька оставити, у Самого Бога іспросіті достатку ниви осмілився єси. Почувши ж громоподобний голос почувся із небесах і даремно велія дари Божого, оспівавши Йому: Алилуя.
Чуючи велие житіє богомудрих отців і старців Оптиної пустелі і благочестя їх подражаті бажаючи, благословення родітельскаго попросив єси, отче велебність. Вони ж, як смирення твоєму дивуючись, поблагословили тя на тісний шлях монашого життя. Ми ж, прославляючи твоє благе изволение, співаємо тобі: Радуйся, любов велію до Бога показавий; Радуйся, в силі Його преспевавий; Радуйся, бо любов'ю божественною розпалений; Радуйся, чином житія отців пустельних полонений; Радуйся, преподобним Амвросієм благословенний; Радуйся, старцем Мелхиседеком від зневіри і скорботи огороджений; Радуйся, пустиннолюбцев в шуканні Бога старанний сподвіжніче; Радуйся, за вороги своя і за вся тепла молітвенніче; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Богосяйну велика світила, сияюще в пустелі Оптиної, облісташа тя, галузь благу, ти ж, духовним вчителем наслідуючи незлобливістю і лагідністю, возсиял єси новою зіркою і вкупі з ними взивав Богу: Алилуя.
Бачив єси зі скорботою яко, ігумен, монашого постригу тя позбавляє, обаче неможливий то поколебага фортеці произволения твого. Ти ж, старческаго благословення випросивши, до міста Москви прийшов єси. Ми ж, бачачи тя тяжкий хрест на собі сім возложівшаго, співаємо тобі: Радуйся, не заради риз, але покаяння радіонашество прийому; Радуйся, солодощі тілесні богомудрий знехтував; Радуйся, братолюбства старанний будівельнику; Радуйся, постніческого іспитавий в Московських оселях; Радуйся, таланти своя в землю не сокривий; Радуйся, мережі марнославства і гордині сокрушівий; Радуйся, сумувати стовпі розради; Радуйся, чернецтву образі терпіння; Радуйся, преподобний отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Проповідує стольний град Київ труди твої і подвиги, богомудрий Гавриїла, ідеже у двою оселях потрудився єси, та новоначальному чернецтву образ древнеотеческій будеши, що навчає братію гідно Богу: Алилуя.
Возсиял єси від Уральського країни яко світило осяйне, преподобний отче, світлом богопросвещенним освячуючи обителей безліч. Посеред ж них і Раіфскій пустель, ідеже священства удостоївся єси. Про сем тя ублажающе, співаємо тобі так: Радуйся, зберігачу старечих наказів; Радуйся, співпричаснику таємних одкровень; Радуйся, воспріявий древніх батько сліди; Радуйся, на зловерния і враждотворци від Бога одержавши перемоги; Радуйся, бо через тебе заздрість зневажається; Радуйся, бо молитвами твоїми до Богородиці біси виганяють; Радуйся, в любові Христа чудовий наслідувачу; Радуйся, тоя яко Єдиного багатства користолюбців; Радуйся, преподобний отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Хоча вірний бити наслідувач Агнця Божого, лагідність і смиренність Його собі засвоївши, від заздрісні людина усякої образи і скорботи покірно зазнав єси, егда з обителі до міста Кривий Ріг видалений бе; але ведий, яко скорботами тимчасовими подається вічне спасіння, взивав Спасу всіх: Алилуя.
Новим велінням архіереовим стопи своя направив єси, отче прісноблаженная, в пустель при седми Езер, ідеже Пресвята Богородиці чудотворний образ стояше. Ти ж, прославляючи Ю, і обитель цю, паче прежняго прославив єси, егда поставлений бисть архімандритом тамо. Ми ж тебе прославляємо так: Радуйся, Крін запашний пустиннаго прозябенія; Радуйся, Божого Матері чадо улюблене і вірне; Радуйся, Ея шанувальнику непохитний і благоусердний; Радуйся, союзом чеснот добрив; Радуйся, пустелі Седміезерской благоукрасітелю; Радуйся, чернечих подвигів ревнителю; Радуйся, шляхом на небеса Боголюбов ізбравий; Радуйся, в злостраждання смиренням вся подолав; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Страшна недуга вибий тя, отче велебність, імже на одрі хвороби п'ять років держімому бе багатостраждальне тіло твоє, якоже іноді і душі то нього розлучать. Ти ж, прославлення прп. Серафима передбачаючи, до допомоги його в немочі взивав. За зцілення же образ його на ньому ж ідеже Мати Божа з мученики чудотворцеві Саровського явився, написа, співаючи Богу: Алилуя.
Всього себе віддав єси Воздвиження новаго храму, прп. отче, по прийнятті великия схими думаючи, яко в цьому храмі по всьому покійним невпинно Псалтир чтому буде. У ньому ж літургісая, побачив ти осяйне видіння всіх святих, що моляться біля Престолу Владики, Собі Самого в жертву приносимо за нас, співаємо Тобі: Радуйся, глядачеві лучезарнаго Божественного бачення; Радуйся, всіх святих увідевий перед Господом на молитві; Радуйся, благоволінням Богоматері осяяний; Радуйся, боголюбче, дарами понад обдарований; Радуйся, рівну любов до ближніх живим і спочилим простіравий; Радуйся, храм для неусипнаго читання Псалтиря створюючи; Радуйся, бо нічтоже маючи до будовою, рухливий до оному, на Бога надію складає; Радуйся, бо, як Господь архіпастиря чудно створю церковна будівля; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Всі безліч людське здивувалося еже на землі у плоті твоєму терпінню і Незлобін, велебність отче, егда непорочна і праведна тя зряще і про благочестя ревнующа возмутішася проти тебе братія законопреступная хотяще убити тя. Ти ж, благаючи Господа, взивав: Алилуя.
Веліе твоє терпіння і теплу до Христа любов никтоже достойно поведаті можливий, їжа бісівським обіцянкам догоджаючи, ізгнаша тя з обителі наклепу заради, велебність отче Гавриїла. Ти ж Преселі у Спасова обитель в пределех львівських, ідеже пребагато потрудився єси. Ми ж, волю Божу в цьому разумевающе, співаємо тобі: Радуйся, правило благочестя і віри; Радуйся, за отої паплюження і вигнання перетерпів; Радуйся, від братії зганьблений, безчестя в почесть собі вменівий; Радуйся, підступи нечестивих людей смиренням ти переміг; Радуйся, потоками сліз рятівних зрошений; Радуйся, істинного незлобия і братолюбства образ досконалий; Радуйся, чашу наруги, яко лік чистильні, що випив; Радуйся, за що ненавидять тебе з любов'ю Господа молівшій; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Хотяще ти врятувати чада твоя, до тебе під Ж безлічі притікає і предвідящу тобі годину лихоліття і на Церкву Христову гоніння, ихже своїм житієм зобразив єси, любов до Господа яко корінь всіх благих заповів єси їм имети і тако претерпеваті вся, до кінця взивающе Богу: Ашшлуіа.
Стіни Стасова обителі НЕ возмогоша Укриття тя отче Гавриїла, мнози бо відяху тя равноангельна житієм і пріхождаху до тебе; почувши ж дієслова життя вічного, прославили духовні твоя подвиги в багатьох градах і весех українських. Тим же і ми вшановуємо тя цими похвальними словес: Радуйся, великої княгині Єлисавети духовний наставнику; Радуйся, архіпастирем і пастирям тихе і вірне притулок; Радуйся, чернецтво помічнику богомудрий і швидкий; Радуйся, чадом своїм і нам путівника на неудобовосходімия гори; Радуйся, услід собі собор учнів до Христа привівши; Радуйся, з ними, яко батько зі чади, прияти мзду Небесну до Нього возшедий; Радуйся, сльозами твоїми землю і води наша освятив; Радуйся, життям своїм майбутнім скорботи Церкви Руської ізобразівий; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Спів-яке не тяжіє до похвали твоєї, отче велебність, хто бо можливий достойно прославити багатотрудна життя твоє або прославляйте подвиги твоя? Тільки бачачи тя паки, аще бо і в час смертний, людие граду Казані, хто плаче взиваша до закликають тя: Алилуя.
Світильника тя добрих справ, велебність, сповідуємо бити, яко теплими молитвами до Христа Бога і Пречистої Його Матері, про град нашому і обителі твоєї нині перед Ними клопочишся і світлом Божественної любові согреваеші душі і серця приходять до тебе і співаючим тобі так: Радуйся, світильнику божественного світла; Радуйся, молітвенніче старанний до Бога і Його Матері Всепетая; Радуйся, боголюбче, ще на землі созерцавий Світло Небесний; Радуйся, заради отого ізбравий шлях тяжкий і тісний; Радуйся, тим, хто шанує святу пам'ять твою Небесний покровителю; Радуйся, в небесні обителі нам путівника; Радуйся, вестніче Христової любови, до примирення з Господом усіх прізиваяй; Радуйся, подвигом віри в любові до Нього нас укрепляяй; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
Благодать Божа світле житло бувши в житті твоєму, велебність отче Гавриїла, і по смерті не залишає нас твоїм заступництвом перед Господом, навчаючи і нині учнів, како личить йти тісним шляхом порятунку, прославляючи, завдяки і волаючи до Нього: Алилуя.
Співаючи твоя праці і подвиги, ублажаємо тебе, чудовий старче, яко аще і преставився єси від нас, але живий єси і стоячи перед духом твоїм перед Богом, клопочишся за нас. Ми ж, стоячи перед раце многоцелебних мощей твоїх, прославляємо Тебе: Радуйся, російський землі духовне зміцнення; Радуйся, граду Казані похвало і твердження; Радуйся, Ангелів і всіх святих співрозмовнику; Радуйся, Царства Христового наследніче; Радуйся, молітвенніче за ни невсипущий; Радуйся, заступнику про нас у пошані; Радуйся, бо на небесах богоначальне Трійцю Зришь; Радуйся, бо залишивши мощі твої на землі всім допомогу твориш; Радуйся, велебність отче Гавриїла, любові Божої істочніче неміліюче.
О, пречудний старче, велебність отче наш Гавриїла! Прийми малу цю похвалу від недостойних і нерозумних чад твоїх. Повсякчас молі про нас Пречисту Богородицю, яко перед чесним Ея чином виливав єси сліз потоки просячи світу батьківщині нашому, здоров'я і спасіння всім, хто живе в ньому. І нині Сина Її Христу Богу нашому принесеш молитви і про нас, хто поважає пам'ять Твою і вкупі з тобою співають Йому: Алилуя.
Молитва преподобного Гавриїлу (Зирянова), старця Седмиезерной пустелі
Про велебність і богоносних отче наш, всечесний старче Гавриїла, отців славо і праведних похвало! За днів земного житія твого в Спасова і Богородичной оселях многія на шлях правий наставівий, занепалий руку допомоги придушити, всім милостивий та щедрий батько бивий і нових мучеників Церкви Святої воспітавий!
Ти і нині, всеблаженний старче, в небесній перебуваючи обителі, паче примножується любов твою до нас, грішних і негідним чадом твоїм, випробовуваним злобою, зневірою і неправдою. Тим-то до цілющим мощем твоїм припадаємо і смиренно молимо тебе: чи не будь мовчазним за нас до Господа і не погорди нас, вірою і любов'ю хто поважає тя і поминає святу пам'ять твою, будь нам помічник швидкий у всяких скорботах, бідах і напастях, збережи нас від усіх видимих і невидимих ворог, віджени від нас хмар пристрастей і просвіти наші очі сердечні, ісходатайствуй нам здоров'я душевне і тілесне, чи не забудь нас і в час кончини нашея, егда особливо твого заступництва смиренно будемо вимагати.
Випроси нам у Господа Бога нашого в мирі та покаянні скінчити життя наше, від митарств і вічної муки визволитися і сподобитися Царства Небесного з тобою і чадами твоїми, ду¬ховнимі, у стражданнях своїх вінці Прія нетленния, і з усіма святими, що від віку догодили Господу і Богу нашому Ісусу Христу, Емуже подобає всяка честь і поклоніння, з безначальним Його Отцем і з Пресвятим і Благим, і животворящим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Від юності, богомудрий, просвітив любов'ю Христовою, суєтний і багатобунтівні світ залишив еси. Житіє своє ВВЕР предстательству Пречистої Богородиці, сліз потоки виливав єси перед чесним Ея чином, і теченьмі їх сьомий Езер освятив єси. І терпіння заради украси тя небесними дарами Христос Бог наш, в чудесех і ученіцех славна показу землі Казанської.
Подвижник, яко єдиний від древніх, досконалість стежили єси в багатьох скорботах, благодатними дари прикрашений бувши рясно, нових мучеників виховав єси Богу. Заступи нас і нині молитвами твоїми, Преподобіє отче Гавриїла, старче наш.
Зазнав єси скорботи і наклепи ворожі благодушно, лагідністю, любов'ю і смиренням побеждаті зло навчав єси, теплою молитвою зі сльозами мав єси Господу, споглядаючи таємна і майбутня, яко справжня, велебність отче Гавриїла, не залиш дітей твоїх старанним і швидким до Бога клопотанням.
Старчества явився єси добре прозябеніе, блаженний, житіє своє виконав єси терпінням, постом і молитвами. Прозорливості і зцілення дари стежили єси, і учениця своїм проклади шлях до Небесної селища. І нині тамо молишся Христа Бога про всіх скликають ти: Радій, велебність отче Гавриїла, посудині Святого Духа, всієї Казанської землі прикраса.