Дана публікація- уривок з моєї статті про американських перекладах М.І. Цвєтаєвої.
В уривку йдеться про вірш "Кожен стіх- дитя любові", присвяченому А. А. Ахматової
Однак уважне око відзначить деякі нюанси лексичної еквівалентності: російське слово байстрюк, в устах Марини отримує відтінки материнської гіркоти і любові, в англійському слові illegitimate втрачає значення, пов'язане з народженням (буквально- незаконний). Фраза у колії на уклін вітрам - покладений передається майже ідентічно- left by the way tribute to the winds (буквально- залишений на дорозі як данина вітрам) .Мері Джейн вдало вибрала слово tribute. в якому укладено значення і жертви, і поклони, з яким вона приноситься. Що стосується слова злодій, яке протиставлено у Цвєтаєвої слову цар, то, на наш погляд, Мері Джейн вибрала більш вдале слово і поняття-imposter (буквально- самозванець, тобто людина, яка вкрала у царя його титул і ім'я).
Таким чином, лексика передана адекватно і точно, хоча філолог відзначить суто українські слова і цветаевские фразеологізми, що важко піддаються адекватному переводу- байстрюк і покладений на уклін вітрам.
Передбачається, що найбільші труднощі при збереженні адекватності передачі поетики Цвєтаєвої відчувала Мері Джейн, коли працювала над ритмом і римою вірша: фонетичні основи англійської мови та російської не збігаються з огляду на переважання тонічних властивостей в українському вірші і довготи і стислості звуків - в англійській мові. Однак перекладачці вдалося вирішити проблему за рахунок переважного використання односкладових слів і слів з сильно скороченим кінцевим голосним типу alter, imposter, beggar а також слів з німим гласним на кінці типу line, love, tribute. Наведені нижче схеми ритмічної побудови рядків свідчать про майстерність перекладачки, яка зуміла зберегти тоническую структуру і ритм вірша Цвєтаєвої (в схемах голосний А позначає ударний звук, приголосний б - ненаголошений).
Аб А б А б А 4 наголоси
А б б б б б А б б 2 наголоси
А б б б б б А 2 наголоси
б б А б А б А б б 3 наголоси
А б А б б А 3 наголоси
А б А б б А 3 наголоси
А б А А б А 4 наголоси
А б А А б А 4 наголоси
Ритм Мері Джейн:
А б А б А б А 4 наголоси (редукція другого
складу)
б б А б б б А б 2 наголоси
б А б А б б б 2 наголоси
А А б б б А 3 наголоси (союз - ударний)
б б А А б А б 3 наголоси
б б А А б А б 3 наголоси
А б А б А б б А 4 наголоси (слабкий форма зв'язки)
А б б А А б б б А б 4 наголоси
Рима ... Класичні форми рими були характерні для Цвєтаєвої. У цьому вірші Марина використовує перехресні форми - любові-колії, байстрюк - покладений, алтарь- цар, позор- злодій. У Мері Джейн рими немає. Вірш цілком тримається на ритмі. Однак, випадково чи ні, останні чотири рядки закінчуються словами на -r, букву, яка в американському варіанті англійської мови вимовляється. Всі чотири кінцевих слова мають однаковий звук - приголосний R (alter, after, a tsar, an imposter). Замінює чи це риму, важко сказати, у всякому разі, цей прийом алітерації слід віднести до особливостей поетики перекладачки. До того ж, в останніх чотирьох рядках "ротические" вимова американців передбачається і всередині тексту (for, heart, father, tsar). Говорячи про прийом використання звукових повторів і Цвєтаєвої, і Мері Джейн, відзначимо переважання приголосного Л в першому російською чотиривірші (любові, уклін, покладений, колії) і сполучень приголосних (жд, cтх. НЩ, РЖД, ЛЖН). У другому чотиривірші у Цвєтаєвої переважає звук Р (серцю, цар, злодій, рай, ганьба). Протиставлення Л і Р - не випадково. Ніжна пісня матері дитині асоціюються з Л, людський поголос про незаконнонароджених первістку - зі звуком Р. Можливо, подібні асоціації виникали і у перекладачки, ніж можна пояснити використання алітерації зі звуком R.
Красиво написано і тема вельми цікава. Мене завжди турбували такі речі як переклади та перекладачі. Взагалі мій друг письменник Олексій Меняйлов сказав, що сатана це не гроші і не влада, це перекладачі. Думаю він абсолютно прав. Хріновий перекладач це пів біди, перекладач який знає що він хороший але робить хріновий переклад навмисне це сущий диявол. Коротше, смерть хріновим перекладачем, слава хорошим.
-
Нещодавно згадав одну річ, у Олександра Волкова того самого який написав «Чарівник Смарагдового Міста» в одній з книг зустрічається ідея хліба в пляшці. Якийсь народ випікав хліб в пляшках.
Це трохи відхід від теми перекладів, проте скажіть ви не знайомі з його творчістю? Ну в сенсі, ви не пам'ятаєте чи є у нього взагалі така річ?
-
Нещодавно розмірковував про «синьої птиці» де хліб виступав стихією те саме стихії вогню або води. Хліб в пляшці прорив, це пахне Ново Заповітної темою Хліба Життя.
-
Що скажете?
-
МС
Максим, про хліб в пляшці нічого не знаю. Чесно. Думаю, що це якесь іносказання. Порицающее. Можна випечт злеб в пляшці. Залити туди тісто, кинути у вогонь і чекати. Хліб повинен вийти світової і форму матиме цікаві. Але як його витягти з пляшки. Це ж для кожного хліба поідет розбивати одну бц утилку. Де ж стільки пляшок набрати. Та й склом можна вдавитися.
Стільки помилок. Чому. Раздризганность психіки.