Агресія як риса характеру, як агресивної поведінки.
Однією з особистісної характеристики, яка має, вплив на прояв агресії є тенденція приписувати ворожі наміри іншим, навіть якщо таких намірів немає і в помині. Ця тенденція відома як упереджена атрибуція ворожості. Її вплив на поведінку вивчалося в багатьох роботах останнього часу. Найбільш переконливі результати можливого впливу цього фактора були отримані Доджем і його колегами.
Результати, отримані Доджем і багатьма іншими дослідниками, показують, що схильність до упередженої атрибуції ворожості є важливою особистісної характеристикою, яка має пряме відношення до агресії. Було виявлено, що вона пов'язана з проявом агресії як у дітей, так і у дорослих; як у осіб, які страждають від психологічних розладів, так і у цілком здорових людей [3; 191 - 203].
Дратівливість і емоційна чутливість, як особистісні характеристики також має відношення до даної проблеми. Так, одна з цих рис - дратівливість (стійка тенденція ображатися навіть на мінімальну провокацію), інша - емоційна чутливість ( "стійка тенденція, властива деяким індивідам, відчувати себе некомпетентними і відчувати дистрес у відповідь на самі помірні фрустрації. У дослідженнях Капрари, Ренці , Алчіні, Д'Імперіо і Травагліа результати показали, що обидва особистісних фактора мають відношення до агресії. щодо емоційної чутливості отримані дані відрізнялися меншою ясністю, проте теж Навої або на думку, що цей фактор має відношення до відкритої агресії. Всі ці результати наводять на думку, що дратівливість, на відміну від емоційної чутливості, може бути більш тісно пов'язана з агресією, особливо, якщо їй передувала провокація.
В іншому дослідженні Блассома, дослідник припустив, що роль локусу контролю для характеру агресивної поведінки як особистісний фактор, відіграє важливу роль в такій ситуації, коли впевненість індивідів у своїй здатності впливати на власну долю може бути додатковим особистісним фактором, що має відношення до агресії в багатьох ситуаціях [3; 203 - 205].
Свого часу П.Г. Бєльський, намагаючись класифікувати важких підлітків, виходив з мотивації їх поведінки. Він виділяв:
§ підлітків, активно прагнуть задовольнити елементарні і ниці потреби;
§ слабовільних дітей, піддаються сугестивності, підбурювання;
§ діючих під впливом істерії та ін.
В сучасних умовах І.А. Невський розрізняє важких підлітків:
§ з педагогічною занедбаністю;
Аналіз цих даних про статевовікових та індивідуальних особливостях прояви агресивної поведінки дітей підліткового віку дозволив провести їх умовне підрозділ відповідно до типу поведінки і урахуванням системи цінностей підлітка. Звісно ж, що саме такий розгляд відкриває можливості для розуміння причин і характеру агресивності підлітків, тих шляхів, за якими в цій системі «вбудовується» агресія, і того місця, яке вона займає.
Умовно можна виділити чотири групи підлітків на основі певного типу поведінки, з урахуванням спрямованості їх особистості:
2. Другу групу складають підлітки з деформованими потребами, цінностями. Маючи більш-менш широким колом інтересів, вони відрізняється загостреним індивідуалізмом, бажанням зайняти привілейоване становище за рахунок утиску слабких, молодших. Їх характеризує імпульсивність, швидка зміна настрою, брехливість, дратівливість. У цих дітей перекручені уявлення про мужність, товаристві. Їм подобається чужа біль. Прагнення до застосування фізичної сили виявляється у них ситуативно і лише проти тих, хто слабший.
3. Третю групу підлітків характеризує конфлікт між деформованими і позитивними потребами, цінностями, відносинами, поглядами. Вони відрізняються однобічністю інтересів, пристосовництвом, облудою, брехливістю. Ці діти не прагнуть до досягнень, успіху, апатичні. У їх поведінці переважають непряма і вербальна агресивність.
4. У четверту групу входять підлітки, які відрізняються слабо деформованими потребами, але, в той же час, відсутністю певних інтересів і вельми обмеженим колом спілкування. Вони безвольні, недовірливі, запобігають перед сильнішими товаришами. Для цих дітей типова боягузтво і мстивість. У їх поведінці переважають вербальна агресивність і негативізм.
Звісно ж, що проведена орієнтовна класифікація агресивності підлітків, яка грунтується на комплексі властивостей, типових для певної групи дітей, дозволяє не тільки глибше розпізнавати причини відхилень в розвитку особистості і поведінці, а й намічати типологію прийомів виховної роботи, що має на меті корекцію агресивної поведінки підлітків [17 ; 52 -59].
Багато дослідників повідомляють про те, що подібні фактори часто грають роль посередника по відношенню до ситуаційних чинників: іншими словами, певна ситуація може по-різному інтерпретуватися особами з різними рисами характеру, і в результаті реакція на ситуацію може виявитися діаметрально протилежною.