Агентські договори є самостійним видом договору доручення, поряд з маклерским і комісійним договорами. Однак якщо звернути увагу на законоположення в частині агентського договору, то слід зробити висновок, що законодавець встановив підвищений захист для агента в порівнянні з тим, якими правовими можливостями має повірений у договорі доручення. Які ж засоби захисту має агент?
Оскільки агентську угоду має на увазі, що винагорода виплачується після виконання агентом певної роботи, то в практиці виникають суперечки з приводу того, на якому етапі агент може вимагати винагороду.
Найчастіше недобросовісна поведінка другої сторони направлено на те, щоб отримати максимальну вигоду від діяльності агента і в самий останній момент, коли все вже готово для проведення операції, відмовитися від послуг агента і діяти за його спиною, створюючи фікцію зірвалася і втрати інтересу до угоди. Потім же скориставшись ситуації провести плановану угоду без участі агента.
Таким чином, ст. 678 ч. 1 і ст. 679 ч. 1 ОПЗ встановлюють, що у агента виникає право на винагороду протягом дії агентського договору і при виконанні принципалом обов'язків за договором, що випливають з договору, в якому агент здійснював посередництво або який він уклав. Також згідно зі ст. 678 ч. 2 ОПЗ в разі призначення агента в певний район діяльності або визначення кола його клієнтів агент крім зазначеного в частині 1 цієї статті має право на агентську винагороду також за договори, укладені без його участі протягом терміну дії його агентського договору з особами, які належать до району його діяльності або входять в коло його клієнтів.
Хотілося б відзначити ще кілька важливих статей щодо винагороди агента. Ст. 678 ч. 3 ОПЗ каже, що агент має право на отримання агентської винагороди також за договори, укладені після припинення агентського договору. якщо ним здійснено посередництво в укладенні договору або договір підготовлений агентом таким чином, що його висновок в переважної частини можна розглядати як результат діяльності агента (...).
Згідно ст. 679 ч. 4 ОПЗ агент не має права на отримання агентської винагороди при очевидності невиконання договору з незалежних від принципала обставинам.
Ст. 679 ч. 5 ОПЗ встановлює, що агент має право на отримання агентської винагороди також в разі невиконання договору принципалом за незалежних від останнього обставинам.
На додаток до сказаного Державний Суд в рішенні під номером 3-2-1-10-14 приходить до висновку, що якщо навіть неможливо встановити, що між сторонами є агентський договір, то між сторонами може бути договір доручення. У тому ж рішенні Державний Суд пише, що у агента може бути право ознайомлення з документацією, яка знаходиться у володінні протилежного боку, в разі якщо документація зачіпає його інтереси і правову позицію. Агент може вимагати надання тієї чи іншої документації (оскільки у агента немає до неї доступу) в частині ведення переговорів з клієнтами, складених протоколів, виставлених рахунків або оформлених замовлень і інших матеріалів.
Також слід зазначити, що агентський договір в частині винагороди повинен бути гранично простим і зрозумілим. Це допоможе уникнути його двоякого розуміння. Необхідно встановити, коли робота агента буде вважатися виконаною, а, отже, підлягає оплаті. Більш складна ситуація складається, якщо сторони не обумовили розмір винагороди агента. Тоді буде встановлюватися розумна сума винагороди. що буде збільшувати тягар доведення агента. В такому випадку агент повинен довести середньоринкове пропозицію по оплаті такої ж роботи.
Заставне право агента
Додатковою можливістю агента є те, що агент може скористатися заставним правом щодо рухомих речей і цінних паперів принципала, які були йому передані на підставі агентського договору. Також агент може використовувати заставне право на прийняті ним від третіх осіб платежі при наявності у нього права на прийняття таких платежів.
Важливо, щоб вимога агента по винагороді або відшкодування витрат на момент використання заставного права стало стягуються. Якщо агент використовує заставне право, не маючи на те підстав, то принципал може зажадати з агента відшкодування збитку.
Як правоохоронних заходів агент може використовувати також право на розірвання договору. У разі розірвання договору в черговому порядку агенту слід звернути увагу на терміни попереднього повідомлення про розірвання договору.
Якщо ж розірвання договору відбувається у позачерговому порядку, то слід вказати причину розірвання договору.
Крім усього агент повинен звернути увагу на те, що він повинен повідомити про свій намір з приводу розірвання договору в належній формі. Закон дозволяє розірвати агентський договір в усній формі, але тоді в разі спору агент повинен буде довести таке розірвання. Якщо ж сторони встановлюють, що розірвання договору повинно бути в письмовій формі або, по крайней мере, в письмово відтворюється формі (наприклад, за допомогою електронного листування), то слід виходити з встановленого сторонами стандарту.
Право агента на отримання вихідної допомоги і відшкодування збитків, завданих припиненням договору
Оскільки агент вкладає свої зусилля в просування бізнесу принципала, будучи для нього свого роду двигуном прогресу, то розірвання договору і остаточний розрахунок по виконану роботу не можна вважати достатнім. Тому законодавець надає агенту додатковий захист у вигляді т.зв. вихідної допомоги і права на відшкодування збитків.
Ст. 688 ч. 1 ОПЗ встановлює, що в разі припинення агентського договору агент має право на отримання окремого відшкодування (вихідної допомоги). Таке право виникає якщо:
1) агентом створені для принципала ділові відносини з новими клієнтами або істотно розширені наявні ділові відносини, і
2) принципал матиме від таких ділових відносин істотну вигоду також після припинення агентського договору, і
3) агент втрачає в зв'язку з припиненням агентського договору право на отримання агентської винагороди, на яке він в разі продовження договору мав би право за вже укладені або укладаються згодом договори з особами, у яких в результаті діяльності агента виникли з принципалом стійкі ділові відносини з укладення таких договорів, в яких агент зазвичай здійснював посередництво або які він укладав, і
4) виплата відшкодування подається справедливої з урахуванням всіх обставин.
Згідно ст. 688 ч. 3 ОПЗ виплата вихідної допомоги не виключає і не обмежує право агента вимагати відшкодування збитків, завданих йому у зв'язку з припиненням агентського договору.
Слід також зважати на обмеженнями щодо вихідної допомоги та відшкодування збитків, встановленими в ст. 688.
Вибір правоохоронних заходів для захисту своїх прав та інтересів завжди залишається за стороною договору. Закон надає агенту підвищені можливості для його правового захисту. Тому важливо використовувати їх з максимальною ефективністю.
Ілля Зуєв
присяжний адвокат,
адвокатське бюро Grandman