Сьогодні переходимо на роз'яснення великий другої платформи матурідітов те, що називається "Ат-Тавіль", тобто тлумачення контекстів в яких згадуються атрибути Всевишнього Аллаха (субханаху ва Та! Ала), так ось на початку необхідно дізнатися що таке «Тавіль» в арабській мові і в термінології. «Тавіль» в арабській мові є "Маздар" "хв баб ат-таф-іль", тобто за формою таф-іль від слова "аля я уулю аулян" і прийнято виділяти у цього слова три сенсу, перший сенс "аль-Іслах . другий сенс "ар-Руджі" і третій сенс "аль-хусур", це його смисли в арабській мові. Значить у слова «Тавіль» три основних сенсу в арабській мові. перших сенс "аль-Іслах" (виправлення), другий " ар-Руджі "(повернення) і третій" аль-хусур "(окислення, тобто коли молоко кисне), всі ці три значення можна віднести до слова" Ат-Тавіль "(тлумачення).
Що стосується термінології, то в контекстах Корану і Сунни слово «Тавіль» несе два значення, перше значення "Тафсир шей" (тобто роз'яснення будь-якої речі), так необхідно розуміти слова ібн Аббаса - Я з тих які знають «Тавіль» Корану. Мається на увазі тафсір його (Корану), його роз'яснення і його тлумачення (це перше значення).
І друге значення коли «Тавіль» стосується звістки. Це коли якась подія відбудеться в дійсності, наприклад якщо Всевишній Аллах (субханаху ва Та`аля) говорить в Судний день буде то-то, коли ця подія відбудеться в дійсності і коли люди побачать його на власні очі, це називається "Тавіль хьазаль АМР "(походження цієї дії), а якщо стосується наказу або заборони, то його виконання є" тавіл "щодо цього наказу, якщо Всевишній говорить тобі, що-б ти робив молитву і ти встаєш і здійснюєш молитву, це вважається що ти робиш« Тавіль »цього наказу, то є виконуєш цей наказ.
Ці два значення зустрічаються в Корані і Сунні, тобто будь-яке слово «Тавіль» або те що береться від цього кореня якщо ти побачиш в Корані (в Корані це слово зустрічається більше 15 разів) і так само в будь-яких хадисах, то сенс цього слова НЕ виходить за рамки цих двох смислів, або тафсір чогось, або те, що називається походженням якогось події в дійсності, або виконання наказу або заборони.
І відоме умова «Тавіль» третє значення "мубтада" або "Масна", тобто вигадане значення і нововведеного в релігію, яку вигадали нововеденци з різних груп прихильників філософії. Так ось, вони сказали, що «Тавіль» визначення наступне - це переведення прямого значення слова, яке приходить в першу чергу в голову людини на значення другорядне, через присутність аргументу який нам вказує, що необхідно розуміти цей контекст саме в другорядному значенні, а не в його первісному основному первісному значенні. Кажуть вони наприклад, аят, коли Всевишній Аллах (субханаху ва таала) звернувся до Ібліса і сказав: "Що завадило тобі поклонитися того, кого Я створив своїми двома руками". Вони (ашарити і матурідіти) сказали: "Дві руки", - і його пряме значення, основне значення, яке приходить в голову людини це рука, але так як є аргумент, який нам вказує що буквальне значення мається на увазі тут не може, а доводом для них є аргумент їх (зіпсованого сумнівами) розуму який їм підказує, що Всевишній Аллах не може описуватися рукою, так як якщо він буде описуватися рукою означає він є тілом, побудованим з різних частин, і те, що Його можна розчленувати на частини, а все це не є описом божества, зна ит прямий сенс рука в цьому аяті мається на увазі не може, тому необхідно перевести на другорядний сенс і пошукати інші сенси слова рука в арабській мові, як милість, міць і так далі і вказати на те, що саме це мається на увазі в цьому аяті . Тому тут необхідно розуміти, коли Всевишній Аллах (субханаху ва таала) сказав: "Про ібліс, що завадило тобі поклонитися того, що його Я створив своїми двома милостями або мощами", тобто таким чином переклад прямого, основного сенсу на другорядний сенс. А це означає, що відведення слова від припущення міцного, основного сенсу, на слабке припущення, тобто на другорядний сенс. Це переведення не просто так, а, тому що на необхідне переведення вказує аргумент, як вони вважають. Так ось, такого сенсу слово «Тавіль» не надійшло жодної в Корані не в Сунні, немає від Пророка (СалляЛлаху Алейхем ва Саллі), що не від сподвижників, такий термін «Тавіль» в такому розумінні вигадали нововведенци з числа матурідітов, ашарити і ті які жили раніше них, а далі ми скажемо що це прийшло від іудеїв, християн від джахімітов, муатазілітов і тому подібних, тобто вони були першими які придумали ці значення. І це дорога нововведенцев, вони беруть якийсь термін, який несе якийсь конкретний зміст, або якесь конкретне значення в контекстах Корану або Сунни, потім переймають собі цей термін, надають йому інший сенс, а коли ти говориш де ваш довід , вони відповідають - Всевишній Аллах (субханаху ва таала) сказав, ось Пророк (саллаллаху Алейхем ва Саллі) сказав, тобто Всевишній Аллах має на увазі під цим терміном зовсім інше значення, але вони переймають собі цей термін і змінюють його сенс, потім коли від них вимагають доводи, призводять всі ці контексти в яких це слово згадується, і вони призводять це слово так, як ніби-то воно згадується в тому сенсі який заклали вони і тому з цим необхідно бути уважним. Так ось фраза в їх визначення «і це (Тавіль) необхідно робити, через доводу якого вказує на це» тобто робити Тавіль через аргументу який вказує що слово це потрібно розуміти не в прямому сенсі який спочатку приходить простому араба а переносному сенсі (Але доводом у них є не Коран і Сунна а наджасом сумнівів джахмітов в їх голові)
Прихильники ахьлю сунна валь джамаа відповідають їм, що якщо цей аргумент є аргументом Шаріату який прийшов в Корані або Сунні, тоді дійсно необхідно сприймати другорядний сенс, а не той зміст який може прийти в голову людини в першу чергу, якщо на це є другий сенс і на його необхідність вказує аргумент з Корану або Сунни, але якщо цей аргумент є лише доказом розуму або доводом різних умовиводів або доводом який ґрунтується на різних філософських платформах тоді це не вважається за довід до я ий дозволяє тобі відводити Шаріатськіх контекст з його буквального значення на другорядний сенс. Їх слово в цьому визначення: «і ми робимо переведення сенсу слова з основного сенсу на другорядний, через аргументу який вказує на необхідність цього», необхідно роз'яснити що за аргумент вони мають на увазі, говоримо якщо цей аргумент з Корану і Сунни то тоді ми згодні, і це буде називатися "тавілюль сахьіхь" (правильно, дійсне, достовірне тлумачення), а якщо на це немає аргументу з Корану і Сунни, а аргумент на це лише з розуму або з філософських різних умовиводів, тоді це є "тавілюн фаасід "(неправильне зітреш вання), по іншому висловлюючись "тахьріф" (спотворення).