6 Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки

Розділ 6 запальні захворювання ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ОБЛАСТІ

Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) часто зустрічаються в дитячому віці. В останні роки відзначаються не те-тілько збільшення частоти цих забо-вань, а й значне изме-ня типової клінічної кар-тини їх проявів: зростання хрониче-ських форм, неадекватна реакція на проведене лікування.

Ці захворювання найчастіше раз-Віва внаслідок ускладненого карієсу, проявляючись іншими, більш важкими формами запалення в ЧЛО.

Розрізняють неспецифічні і специфічні запальні за-болевания. Найбільш часто зустрі-зустрічаються неспецифічні форми, збудником яких є об-Лігатне-анаеробна флора. За клінічного прояву ці бо-лезни можуть бути гострими і хро-технічними. У дітей, особливо молодшого віку, відзначаються-виражені (перехідні) підгострі форми.

За етіології серед цих заболе-ваний виділяють одонтогенні, травматичні і гематогенні за-болевания, однак превалюють одонтогенні.

Знання побудови схеми роз-ку запальних захворювань ЩЛД є основним факто-ром грамотної формулювання діагнозу.

Поширення процесу при одонтогенном запаленні:

• контактний шлях - з каріозного зуба в навколишнє кісткову тканину і під окістя;

• по венозному і кровоносної руслу (переважно венозного) в окру-лишнього м'які тка-ні;

• по лімфатичне русло в сис-тему лімфатичних вузлів, преж-де всього регіо-нарних.

Кожен з цих шляхів має кон-Конкретні зони поширення з розвитком в них типових патоморфологічних ознак запалитися-льно реакції тканин, що знаходяться в зоні запального вогнища.

Клінічний прояв воспа-лительного захворювання в тканинах різного анатомо-топографічного будови і їх комплексна оцінка дозволяють скласти симптомокомплекс, що визначає нозологіче-ську форму захворювання ЧЛО. Кро-ме місцевих клінічних призна-ков, спостерігається виражена реак-ція організму дитини. Особливо-сти загальної реакції дитячого організму характеризуються наростанням загальної інтоксикації організму, обумовленої віковими несовер-шенствует анатомо-топографічно-го будови та функціонального со-стояння органів і систем. Чим ме-ньше вік дитини, тим більше ви-ражена загальна інтоксикація.

При багатьох формах запальних-них захворювань ЩЛД общесоматі-етичні ознаки захворювання перед- простують місцевим, що вельми за-трудняет ранню діагностику і від-Даля початок активного лікування хворої дитини, сприяє пе-переходи гострого запалення в хроні-чеський. В окремих випадках (що властиво тільки дітям і подро-сткам) захворювання може проте-кати без клінічно вираженою гострої форми, що отримало най-менованіем первинно-хронічної форми (остеомієліт, неспеціфі-етичні хронічні паренхіматоз-ні паротити).

Значна зміна мікроб-ного пейзажу, що спостерігається в по-останню роки, адаптованість його до широко поширеним антибактеріальним і іншим ле-карственним препаратів змінюють клінічну картину, ускладнюють своєчасну діагностику і ліку-ня, стають причинами перехо-да гострого запалення в хрониче-ське.

Проте саме дитячому віку властиві дифузне поширення запального захворювання в тканинах місцево і ді-наміческіх зміна ознак його прояву, чому сприяють не-зрілі імунобіологічні реак-ції, низька реактивність організ-ма, вікові особливості ладі-ня зубів (молочних та постійні них), щелепних кісток, м'яких тканин, судинного і лімфатіче-ського русла.

Гостра стадія заболеваніяхарак-теризують бурхливим наростанням і розмноженням мікробних асоціацій, ахроніческая- Адапту-цією мікробних асоціацій до антитіл, лікарських середовищ ствам і впливом на низ-кий рівень імунозахисну здатність організму дитини. Як і нимание цих принципових відмінностей, що характеризують форми перебігу розглянутих за-болевания, є базовим у формуванні протоколу ліку-ня для як гострих, так і Хроні-чеських запалень.

Лікування дитини в гострому перио-де складається з двох (однонаправлені-ного дії) заходів:

а) хірургічного вмешательста-ва - усунення причин і ство-ня відтоку ексудату шляхом широ-кого розтину вогнищ скупчення гною і дренування ран з після-дме пофазового впливом на рановий процес препаратами, що сприяють ранньому очищено-нию ран від продуктів розпаду, сни-ню змісту мікробних ас-асоціації та введенням в рану пре-Параті, що прискорюють репаративні регенерацію;

б) детоксикаційної програми, спрямованої на зниження інток-сікаціі організму, придушення збудника антибактеріальними засобами з застосуванням проти-вовоспалітельних, загальнозміцнюючі-чих, імуностимулюючих комп-лексов.

Шляхи введення ліків (per os, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, лінгвагенно, внутрішньоартеріально) дик-тують характером і тяжкістю про-явища запального заболева-ня ЧЛО, фазою його перебігу і ін-індивідуальну особливостями ор-ганизма дитини.

При лікуванні дитини в хрониче-ському періоді захворювання ставлять інші тактичні завдання: в на-чільного період необхідно уда-лити первинне джерело захворювання (найчастіше зруйнований-ний зуб). У протоколі лікування залишається детоксикационная терапія, значну роль в цей пе-ріод грає такий комплекс, кото-рий забезпечує потужне впливів-ствие на організм в цілому: стиму-лірующая терапія, фізіолікування сучасними комплексами (УВЧ, УФО, лазеротерапія, ультразвукова і ін. в одному з вибраних ре-жимів), гіпербаричнаоксигенація, використання пов'язок проти-вовоспалітельного і розсмоктується-ного дії. Вплив на мікроорганізм включає проводь-мую циклами антибактеріальну терапію як з профілактичною метою, так і в період загострення. При зниженні імунітету требу-ется включення в комплексний протокол лікування коштів пасив-ний імунізації, обережного проведення активної імунізації і застосування стимуляторів неспе-ного імунітету.

Лікування запальних захв-ваний ЧЛО у дітей відноситься до складних завдань. Успішне ре-шення їх залежить від ранньої діа-гностики і ранньої повноцінної комплексної терапії.

Схожі статті