План рахунків бухгалтерського обліку представляє собою упорядковану номенклатуру переліку рахунків, який повинні застосовувати і дотримуватися всі підприємства і організації незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.
В основі організації роботи на будь-якому підприємстві лежить план рахунків. Правильніше буде його називати його єдиним планом рахунків, оскільки їм зобов'язані керуватися підприємства та організації різних галузей народного господарства: промисловості, сільського господарства, транспорту і т.д. Специфічні особливості деяких з них враховуються на окремих рахунках, які вправі вводити підприємства та організації за клопотанням відповідних міністерств і відомств. Останні зобов'язані погоджувати застосування цих рахунків з Урядом Російської Федерації.
План рахунків є строго ієрархічну структуру, основу якої складають синтетичні рахунки (рахунки першого порядку) і субрахунки (рахунки другого порядку). Причому якщо ведення рахунків і вказівка їх нумерації є строго обов'язковим, то використання в поточному обліку субрахунків такої жорсткої регламентації не передбачає.
Забезпечення таких методологічних підходів до застосування єдиного плану рахунків створює правову базу чіткої регламентації в організації керівництвом бухгалтерського обліку. Спрощується його ведення, перш за все за рахунок типізації відображення в обліку однорідних господарських операцій. Тому з найменшими витратами вдається автоматизувати всі ділянки бухгалтерського обліку. Зводяться до мінімуму помилки в кореспонденції рахунків. Цьому сприяє також те, що в плані рахунків по кожному синтетичному рахунку дана типова схема кореспонденції його з іншими синтетичними рахунками. Типова схема закладається у відповідні програми при розробці автоматизованих систем обліку. Це не виключає підходу, при якому, в разі виникнення фактів господарської діяльності, кореспонденція по яких не передбачена в типовій схемі, організації мають право її доповнювати. Єдине обмеження при проведенні даних процедур - суворе дотримання основних методичних принципів ведення бухгалтерського обліку, які викладені в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації.
Необоротні активи. Рахунки цього розділу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух активів організації, які відповідно до правил бухгалтерського обліку належать до основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, а також операцій, пов'язаних з їх будівництвом, придбанням та вибуттям.
Номер і найменування субрахунку
Розділ 1. Необоротні активи
Амортизація основних засобів
Прибуткові вкладення в матеріальні цінності
Амортизація нематеріальних активів
Устаткування щодо встановлення
Вкладення у необоротні активи
відкладені податкові активи
За видами основних засобів
За видами матеріальних цінностей
За видами нематеріальних активів та по видатках на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи
1. Придбання земельних ділянок
2. Придбання об'єктів природокористування
3. Будівництво об'єктів основних засобів
4. Придбання об'єктів основних засобів
5. Придбання нематеріальних активів
6. Переклад молодняку тварин в основне стадо
7. Придбання дорослих тварин
8. Виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт
Виробничі запаси. Рахунки цього розділу призначені для узагальнення інформації про наявність та рух предметів праці, призначених для обробки, переробки або використання у виробництві або для господарських потреб, засобів праці, які відповідно до встановленого порядку включаються до складу коштів в обороті, а також операцій, пов'язаних з їх підготовка (придбанням).
4. Тара і тарні матеріали
5. Запасні частини
6. Інші матеріали
7. Матеріали передані в переробку на сторону
8. Будівельні матеріали
9. Інвентар та господарські речі
10. Спеціальна оснащення та спеціальний на складі
11. Спеціальна оснащення та спеціальний в експлуатації
1. Податок на додану вартість при придбанні основних засобів
2. Податок на додану вартість по придбаним нематеріальних активів
3. Податок на додану вартість по придбаним матеріально-виробничих запасів
3. Надані позики
4. Внески за договором простого товариства
Розрахунки. Рахунки цього розділу призначені для узагальнення інформації про всі види розрахунків організації з різними юридичними і фізичними особами, а також внутрішньогосподарських розрахунків. Розрахунки іноземними валютами обліковуються на рахунках цього розділу в рублях в сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти у встановленому порядку. Одночасно ці розрахунки відображаються у валюті розрахунків і платежів. Розрахунки іноземними валютами обліковуються на рахунках цього розділу відокремлено, тобто на окремих субрахунках.
Номер і найменування субрахунку
Розділ 6. Розрахунки
Розрахунки з постачальниками та підрядниками
Розрахунки з покупцями і замовниками
Резерви по сумнівних боргах
Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках
Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками
Розрахунки по податках і зборах
Розрахунки з персоналом з оплати праці
Розрахунки з підзвітними особами
....................................... Розрахунки з персоналом
за іншими операціями
Розрахунки з засновниками
Як видно, назви розділів Плану рахунків повністю збігаються з групами рахунків при їх класифікації за економічним змістом.
У Російській Федерації склалася трирівнева ієрархічна система організації Плану рахунків. На першому рівні, рівні держави, затверджується єдиний План рахунків, який є обов'язковим для застосування всіма суб'єктами господарювання, що здійснюють комерційну діяльність на території Росії. Винятками є кредитні та бюджетні організації, для яких діє дещо інший План рахунків.
На другому рівні розробляється План рахунків галузі, яким керуються у своїй діяльності організації, об'єднані в межах однієї галузі народного господарства, наприклад, організації сільського господарства.
І нарешті, третій рівень організації плану рахунків полягає в тому, що кожна організація окремо може вносити зміни в єдиний План рахунків в межах синтетичного рахунку, тобто відкривати свої субрахунки. Організації розробляють робочий План рахунків на основі єдиного типового Плану рахунків і докладають його до наказу про облікову політику.
При складанні робочого Плану рахунків потрібно керуватися наступними принципами:
оптимальність кількості рахунків;
стабільність, перспективність і інертність єдиних планів, які повинні розроблятися на тривалий термін;
можливість внесення додаткових змін і доповнень в існуючу номенклатуру рахунків. Це пов'язано з тим, що необхідно вчасно і адекватно відображати зміни в економіці (зміна законодавства, податкового обкладення і ін.);
певна ступінь свободи участі економічних суб'єктів у розвитку класифікованої номенклатури рахунків, незважаючи на жорсткість підходу до однаковості відображення даних. Останній принцип реалізується за допомогою двох-трьох-рівневої системи організації Плану рахунків, про що було згадано вище.
У Росії прийнятий ієрархічний підхід до побудови Плану рахунків. Особлива увага при цьому приділяється ролі субрахунків, так як саме вони допомагають найбільш повно розкрити сутність того чи іншого який обліковується на субрахунку об'єкта бухгалтерського спостереження. На кожному синтетичному рахунку можна відкрити до 10 субрахунків.