№32 Загальна характеристика некомерційних організацій як суб'єктів цивільних правовідносин.
1. Споживчим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян і юридичних осіб на основі членства з метою задоволення матеріальних та інших потреб учасників, що здійснюється шляхом об'єднання його членами майнових пайових внесків.
2. Статут споживчого кооперативу повинен містити крім відомостей, зазначених у пункті 2 статті 52 цього Кодексу, умови про розмір пайових внесків членів кооперативу; про склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків; про склад і компетенції органів управління кооперативом та порядок прийняття ними рішень, в тому числі про питання, рішення по яких приймаються одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів; про порядок покриття членами кооперативу понесених ним збитків.
3. Найменування споживчого кооперативу повинно містити вказівку на основну мету його діяльності, а також чи слово "кооператив", або слова "споживчий союз" або "споживче товариство".
4. Члени споживчого кооперативу зобов'язані протягом трьох місяців після затвердження щорічного балансу покрити утворилися збитки шляхом додаткових внесків. У разі невиконання цього обов'язку кооператив може бути ліквідований в судовому порядку на вимогу кредиторів.
Члени споживчого кооперативу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями в межах невнесеної частини додаткового внеску кожного з членів кооперативу.
5. Доходи, отримані споживчим кооперативом від підприємницької діяльності, здійснюваної кооперативом відповідно до закону та статуту, розподіляються між його членами.
6. Правове становище споживчих кооперативів, а також права та обов'язки їх членів визначаються відповідно до цього Кодексу законами про споживчі кооперативи.
1. Громадськими і релігійними організаціями (об'єднаннями) визнаються добровільні об'єднання громадян, у встановленому
законом порядку які об'єдналися на основі спільності їх інтересів для задоволення духовних чи інших нематеріальних потреб.
Громадські та релігійні організації є некомерційними організаціями. Вони мають право здійснювати підприємницьку діяльність лише для досягнення цілей, заради яких вони створені, і цих цілей.
2. Учасники (члени) громадських і релігійних організацій не зберігають прав на передане ними цим організаціям у власність майно, в тому числі на членські внески. Вони не відповідають за зобов'язаннями громадських та релігійних організацій, в яких беруть участь як їх членів, а зазначені організації не відповідають за зобов'язаннями своїх членів.
3. Особливості правового становища громадських і релігійних організацій як учасників відносин, що регулюються цим Кодексом, визначаються законом.
Майно, передане фонду його засновниками (засновником), є власністю фонду. Засновники не відповідають за зобов'язаннями створеного ними фонду, а фонд не відповідає за зобов'язаннями своїх засновників.
2. Фонд використовує майно для цілей, визначених у його статуті. Фонд має право займатися підприємницькою діяльністю,
необхідної для досягнення суспільно корисних цілей, заради яких створено фонд, та відповідної цим цілям. Для здійснення
підприємницької діяльності фонди вправі створювати господарські товариства чи брати участь в них.
Фонд зобов'язаний щорічно публікувати звіти про використання свого майна.
3. Порядок управління фондом і порядок формування його органів визначаються його статутом, який затверджується засновниками.
4. Статут фонду крім відомостей, зазначених у пункті 2 статті 52 цього Кодексу, має містити: найменування фонду, що включає слово "фонд", відомості про мету фонду; вказівки про органи фонду, в тому числі про опікунську раду, що здійснює нагляд за діяльністю фонду, про порядок призначення посадових осіб фонду та їх звільнення, про місце знаходження фонду, про долю майна фонду в разі його ліквідації
1. Юридичними особами можуть бути організації, котрі переслідують одержання прибутку як основну мету своєї діяльності (комерційні організації) або не мають одержання прибутку як такої мети і не розподіляють отриманий прибуток між учасниками (некомерційні організації).
3. Юридичні особи, які є некомерційними організаціями, можуть створюватися у формі споживчих кооперативів, громадських або релігійних організацій (об'єднань), установ, благодійних та інших фондів, а також в інших формах, передбачених законом.
Некомерційні організації можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вони створені, і цих цілей.