2 Функціональні стилі російської мови
Зараз більшість лінгвістів виділяє чотири стилі: три книжкових (офіційно-діловий, науковий, публіцистичний), і розмовний стиль (або розмовна мова).
З метою зручності використання приймається нами наступна класична схема розгляду стилів в лінгвістиці:
Крім цього, можна виділити ораторський стиль, що відноситься до усного мовлення і в той же час зближуються зі стилями писемного мовлення, епістолярний стиль, зближуються з офіційно-діловим і художньо-белетристичних та ін. Якщо виділяти стилі відповідно до існуючих сфер спілкування, то можна нарахувати 12 стилів (В.А. Аврорін).
Найбільшого поширення в сучасній лінгвістиці отримало поділ стилів за функціональною ознакою. тобто по конкретної функції, яку вони виконують в процесі комунікації, у професійній діяльності. При цьому виділяють такі найважливіші суспільні функції мови, як спілкування. повідомлення певної інформації та вплив на слухача або читача. На думку акад. В. В. Виноградова, з точки зору суспільних функцій можна виділити наступні стилі: побутово-побутової стиль (функція спілкування); побутово-діловий, офіційно-документальний і науковий (функція повідомлення); публіцистичний і художньо-белетристичний (функція впливу).
Функціональний стиль - такий різновид книжної мови, яка властива певній сфері людської діяльності і має своєрідністю у використанні мовних засобів. Кожен функціональний стиль реалізується в мовних жанрах. Традиційно в сучасній російській мові виділяють чотири книжкових функціональних стилю: науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, літературно-художній.
Науковий стиль - функціональний стиль, який обслуговує сферу науки, техніки і освіти. Він дозволяє передати об'єктивну інформацію про природу, людину і суспільство, довести її істинність, новизну і цінність; активізувати логічне мислення читача або слухача; зацікавити неспеціалістів науковою інформацією. Мета наукового стилю - повідомлення, пояснення наукових результатів; звичайна форма реалізації - монолог. Даний стиль характеризується ясністю, точністю, суворою логікою викладу; широким використанням термінів і абстрактної лексики, переважним вживанням слів в їх прямих значеннях; має кілька ускладнений синтаксичний лад. Слова вживаються переважно в прямому, номінативному значенні, емоційно-експресивна лексика відсутня. Пропозиції носять розповідний характер, переважно мають прямий порядок слів.
Публіцистичний стиль - функціональний стиль, який використовується в різних сферах суспільного життя: засобах масової інформації (ЗМІ), в тому числі і електронних, політиці, діяльності громадських об'єднань. Мета публіцистичного стилю - надати бажаний вплив на розум і почуття слухача або читача, налаштувати громадську думку певним чином. Характеризується використанням експресивно-оцінної лексики на тлі нейтральної, а також вживанням зображально-виражальних засобів мови.
Кожен функціональний стиль має свої особливості в реалізації общелитературной норми. Розрізнення стилів здійснюється на рівні використання норм орфоепії, лексики, словотвору, морфології, синтаксису. Навчання володінню стильовим багатством, а також практика запобігання та усунення мовних помилок - одна з центральних завдань культури мовлення.
Завдання 1.Определите стильову приналежність текстів. Відповідь аргументуйте.
2. При включенні ПК автоматично запускається знаходиться в BIOS програма завантаження BOOT-ROUTINE. Ця програма викликає підпрограму самоперевірки POST (Power-On Self Test), яка перевіряє оперативну пам'ять, процесор, жорсткий диск і т.д. Далі програма завантаження розшукує інші BIOS-чіпи, які можуть бути вбудовані, наприклад, в плати розширення. SCSI-контролери при цьому будуть запускати свої власні тестові програми. Після цього BIOS береться вже конкретно за плати розширення, а також розстановку і перевірку розподілу ресурсів.
(Шухін І. BIOS комп'ютера)
3. Порівнювати літературний і кіно-тексти досить складно. Перш за все тому, що кожен з них підпорядковується принципово різним організуючим законам, орієнтованим на інший тип сприйняття. Якщо літературний текст, як письмовий, пов'язаний більш-менш суворою логікою, то кінооповідь, головним чином спрямоване на візуальне і звукове сприйняття, як, зокрема, і усний текст, менш структуроване. Проте, саме ця структурованість (велика / менша) і дає нам право зіставляти різні види текстів як побудованих відповідно до якогось принципом і так само функціонують в культурі.
(Михайлов В. кінотексту)
4. В порядку прикладу я хотів би навести ще один образ. Я розмовляв раз з одним скульптором, і він мені сказав: часто люди уявляють, що скульптор бере брилу каменю, або мармуру, або шматок слонової кістки, придумує, що він міг би з нього спроектувати, і починає обточувати, обтісувати, зскрібати все, що не відповідає його ві ня. Це, сказав він, не так. Справжній скульптор дивиться на матеріал і, дивлячись на нього, раптом - чи поступово - виявляє красу, вже укладену в ньому, і тоді починає розчищати, вивільняти цю красу від усього, що нам і йому заважає її бачити. Іншими словами, статуя вже всередині матеріалу, краса вже всередині; і мета роботи - вивільнити її від того, що закриває її від нас. І мета нашого життя в тому, щоб копати, копати невпинно, поки ми не доберемося до цього потаємного скарби в самому собі і не зрозуміємо його, чи не ототожнив з ним.
(Митрополит Сурожский Антоній. Як жити з самим собою)
5. Отже, як я приступаю практично до вивчення нової мови? Припустимо, я хочу вивчити азільскій мову. Такого мови, звичайно, не існує. Придумала я його в цей самий момент, щоб узагальнити і підкреслити єдність мого підходу. Для початку я пускаюсь на пошуки досить товстого азільского словника. Спочатку використовую цей словник як підручник. Слова не вчу, тільки розглядаю їх: вважаю букви і звуки, вимірюю їх довжину, як якщо б мова йшла про кросворді. Поки я розбираюся з правилами читання, словник відкриває мені і інші "секрети" мови: починаю помічати, за допомогою яких засобів утворюються від одного кореня різні частини мови, як дієслово стає іменником, іменник - прикметником, прикметник - наріччям і т.д. Це тільки проба на мову, на смак, на дотик. Перше зближення з мовою, щоб потім подружитися.
(Като Ломб. Як я вивчаю мови)
6. - Знаєш, ким би я хотів бути? - кажу. - Знаєш, ким? Якщо б я міг вибрати те, що хочу, чорт забирай!
- Перестань чортихатися! Ну, ким? <…>
- Розумієш, я собі уявив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малюків, і довкола - жодної людини, жодного дорослого, крім мене. А я стою на самому краю скелі, над прірвою, розумієш? І моя справа - ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву. Розумієш, вони грають і не бачать, куди біжать, а тут я звідкись вискакувати й ловити їх, щоб вони не зірвалися. Ось і вся моя робота. Стерегти дітей над прірвою в житі. Знаю, це дурниці, але це єдине, чого мені хочеться по-справжньому.
(Селінджер Д. Над прірвою в житі)
Завдання 2.Слова в тексті можуть висловлювати не тільки пряме або переносне значення, а й передавати відтінки значення. Проаналізуйте з цієї точки зору дієслова «працювати» і «думати», представлені в даному тексті. Якому стилю мовлення властиво це явище?
Одного вечора Резерфорд зайшов в лабораторію. Хоча час був пізній, в лабораторії схилився над приладами один з його численних учнів.
- Що ви робите так пізно? - запитав Резерфорд.
- Працюю, - була відповідь.
- А що ви робите вдень?
- Працюю, зрозуміло, - відповідав учень.
- І рано вранці теж працюєте?
- Так, професор, і вранці працюю, - підтвердив учень, розраховуючи на похвалу з вуст відомого вченого.
Резерфорд спохмурнів і роздратовано запитав: - Послухайте, а коли ж ви думаєте?
Завдання 3.Найдіте слова з порушенням літературної норми і визначте стиль, в якому вони можуть бути реалізовані.
1. Договори - договору; коректори - коректора; бухгалтери - бухгалтера; крейсери - крейсера; полюси - полюса; слюсарі - слюсаря; інструктори - інструктора.
2. Лягу - ляжу, кладу - ложу; винагороджу - нагороди, налягу - наляжу; ляж - ляж, поклади - поклади, мугикаючи - муркотів, напій - напій; друшляк - друшлаг; туфля - туфель.
Як виникло, як дозріло написане? Хтось жив, любив, страждав і насолоджувався; спостерігав, думав, бажав - сподівався і впадав у відчай. І захотілося йому повідати нам про щось таке, що для всіх нас важливо, що нам необхідно духовно побачити, відчути, продумати і засвоїти. Значить, дізнався він щось значне про щось важливе і дорогоцінному. І ось він починав шукати вірні образи, ясно-глибокі думки і точні слова. Це було нелегко, вдавалося не завжди і не відразу. Відповідальний письменник виношує свою книгу довго; роками, іноді - все життя; не розлучається з нею ні вдень, ні вночі; віддає їй свої кращі сили, свої натхненні годинник; «Хворіє» її темою і «зцілюється» писанням. Шукає відразу і правди, і краси. і вірного стилю, і вірного ритму, і все для того, щоб розповісти, не спотворюючи, бачення свого серця. І нарешті твір готове. (І. Ільїн. Про читання)
1. На гірських стежках Таджикистану: «Подорожній! Будь обережний! Пам'ятай, що ти тут, як сльоза на вії! ». 2. «Водій, пам'ятай: бог не створив для людини запасних частин». 3. Перед в'їздом в маленьке місто: «Знизьте швидкість, у нас немає лікарні!» 4. У Люксембурзі: «Не перевищуйте швидкість! На повороті вилетите або до Франції, або в Західну Німеччину! ». 5. «Якщо ви через наше місто будете їхати зі швидкістю 60 км / год, у вас буде можливість ознайомитися з нашою новою в'язницею; швидкість понад 80 км / год приведе вас в нашу лікарню; якщо ж ви перевищите 100 км / год, будете мати задоволення спочивати в світі на нашому гостинному кладовищі ». 6. У Нью-Йорку: «Запам'ятайте: телеграфні стовпи завдають шкоди ваших автомобілів тільки в порядку самозахисту!» 7. «Будьте обережні за кермом! Пекло ще не заповнений і наполовину! »
Завдання 6.Человека високого і великого можна назвати так: велетень, богатир, гігант, атлант, велетень, колос, гренадер, Гуллівер, Геракл, Антей, здоровань, здоровило, амбал, чолов'яга, мастодонт, слон, шафа тощо.
Яке з перерахованих слів може стати назвою нового каталогу готового одягу великих розмірів (від 56-го і вище) і з якої причини? Якщо жодне із запропонованих слів не здається вам гідною кандидатурою, запропонуйте свої варіанти. Вибір мотивируйте.
Завдання 6.Разверніте наведені нижче висловлювання в невеликий текст відповідно до стилями, зазначеними в дужках.
1. В.П. Підкопів спровокував (затіяв) бійку (офіційно-діловий, розмовний). 2. Гроза (літературно-художній, науковий). 3. Великі зміни (публіцистичний, розмовний). 4. Поставити на вигляд (офіційно-діловий, публіцистичний).
Завдання 7. Виберіть одне із запропонованих нижче висловлювань і доведіть його правоту, створивши текст, для якого висловлювання послужило б заголовком. Використовуйте для цієї мети певний стиль і слідуйте його законам.
1. Співати добре разом, а говорити - порізно. 2. Знати імена речей - мати над ними владу. 3. слухати не мова, а людину, яка говорить. 4. Мова живе в нас, а ми живемо в мові. 5. Не можна називати людину мудрецем тільки з тієї причини, що він говорить розумні промови. 6. Читання для розуму - те саме, що фізичні вправи для тіла. 7. Дії людей - найкращі перекладачі їх думок. 8. Люди охочіше пробачать наклеп, ніж повчання. 9. Справа не в тому, щоб навчитися говорити, а в тому, щоб навчитися мислити.
Завдання 8. Г. Флобер, образно характеризує мова, писав. «Людська мова подібна тріснути котла, і коли нам хочеться зворушити своєю музикою зірки, у нас виходить собачий вальс». В. Гюго сказав: «Мова коливається від величного ходи письменників». З чим пов'язана поява таких суперечливих образів у письменників? В якому стилі витримані висловлювання? Знайдіть в Інтернеті інші цитати, що стосуються мови і мови, зачитайте їх, визначте стиль.
Завдання 9. Прочитайте текст. Письмово дайте відповідь на питання «Яке значення мови в порівнянні з іншими системами передачі інформації?».
1. В яких аспектах можна розглядати поняття стилю?
2. Що розуміється під стилем в лінгвістиці?
5. Скільки стилів виділяється сучасної лінгвістикою і які йдуть з цього приводу дебати?
6. Як співвідносяться поняття «стиль» і «функціональний стиль»?
7. Яким чином акад. В.В. Виноградов розділив стилі за функціональною ознакою?
8. Які особливості наукового стилю?
9. Що розуміється під офіційно-діловим стилем?
10. У чому специфіка публіцистичного стилю?
11. У чому відмінність розмовного (розмовно-повсякденного) стилю від наукового, публіцистичного та офіційно-ділового?
12. Як можна визначити літературно-художній стиль?
13. Чи можна погодитися з Вольтером, який вважав, що «знати багато мов - значить мати багато ключів до одного замку»? Відповідь аргументуйте.
14. Поясніть сенс висловлювання П. Буаста: «Мова буває найвірнішим зброєю для заснування довготривалого панування, і великі письменники бувають справжніми завойовниками».
Теми для усних повідомлень
1. Стиль і мовна ситуація: закономірності та особливості вибору.
2. Поняття тексту та його організація.
4. Семіотика як наука, її понятійний апарат.