ДОСВІД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ В. Гумбольдт
У лінгвістиці останніх років все відчутніше стало прагнення розглядати не стільки структуру мови в її іманентності, скільки визначати дію мови на людину, культуру, соціум. Цій темі присвячено багато етнолінгвістичні та соціолінгвістичні ис проходження. Звернення до культурологічному і антропо-логічного планам існування мови призводить до не-обходимо дослідження мови як знакової системи на широкому тлі вивчення ситуацій людської діяль-ності і сприяє розширенню предмета вивчення теоретичної лінгвістики.
До теперішнього часу лінгвістика вже пережила не-який шок новизни генеративних моделей мови з їх конструктивистским стилем мислення, і ідея мови як діяльності в її відволіканні від конкретної техніки тео-ретические втілення знову рухається в бік центр вни-манія лінгвістики.
З спробою вирішення проблеми «дегуманізації» лінгвістики пов'язана далеко не тривіальна проблема обґрунтування адекватності лінгвістичного знання. В на-варте час стає очевидним, що гуманітарне знання потребує глибшого обгрунтуванні, ніж знання природничо і математичне. Ідеал есте-ственнонаучного знання, що базується на ідеї отри-ня в науці картини незалежного «божественного» на-спостерігача (див. Мамардашвілі, Соловйов, Швирьов ФН 1972), виявився недосяжним внаслідок непереборно-сті людського фактора в процесі пізнання. Спроби перенести канони природничо-наукового мислення в гума-тарних науки не увінчалися успіхом. До речі, багато хто з таких канонів класичного наукового мислення по-ставлені під сумнів навіть стосовно «природний-ним наукам.
Звернення до ідей Гумбольдта може бути здійснювала-влено через ряд інтерпретацій, кожна з яких дає можливість лише часткового проникнення в світ його концепції.
Можна відзначити кілька способів інтерпретації концепцій.