Терміни вивезення товару з аукціонного складу залежать від виду товару. Деякі види товарів - квіти, овочі, риба та інші швидкопсувні товари вивозяться негайно після оформлення контракту, деякі - через 2-3 тижні в залежності від умов аукціонної торгівлі.
4. Організаційні форми міжнародної аукціонної торгівлі Організація аукціонної торгівлі має певні особливості в залежності від характеру товару і практики, що склалася в торгівлі конкретними аукціонними товарами. Залежно від характеру товару і товарами. Залежно від характеру діяльності фірми, що здійснюють аукціонну торгівлю, можна розбити умовно на три групи: спеціалізовані фірми, брокерсько-комісійні фірми; аукціонні фірми, що належать кооперативам або союзам фермерів.
6. Інжинірингові послуги як об'єкт зовнішньоторговельних операцій
Інжиніринг - це сукупність інтелектуальних видів діяльності, спрямованих на отримання найкращих (оптимальних) результатів від капі-таловложеній чи інших витрат, пов'язаних з реалізацією проектів различ-ного призначення, за рахунок раціонального підбору та ефективного вико-вання матеріальних, трудових, технологічних і фінансових ресурсів , а також методів організації та управління на основі науково-технічних досягнень і з урахуванням конкретних умов і факторів здійснюваних проектів. Завдання інжинірингу отримання замовниками та інвесторами найкращого результату від вкладених коштів за рахунок наступних чинників:
системного, міждисциплінарного підходу до здійснення проектів;
багато варіантності технічних і економічних проробок, їх фінансової оцінки з вибором оптимального для замовника варіанта;
розробки проектів з урахуванням можливості застосування прогресивних будівельних і виробничих технологій, обладнання, конструкцій і матеріалів з різних альтернативних джерел, найкращим чином відповідають конкретним умовам і особливим вимогам замовників;
використання сучасних методів організації та управління всіма ста-діямі здійснення проектів.
В силу своєї універсальності інжиніринг застосовується при реалізації проектів різного характеру: науково-дослідного, проектно-будівельного, виробничого, збутового і ін. Найбільш широке розпрощався-поранення, однак, отримало спеціалізоване надання послуг типу «інжиніринг» в проектах капітального будівництва, де їх основна фун-кція - оптимізація інвестицій.
Інжиніринг як особливий вид виробничої діяльності має спе-цифические особливості, що відрізняють інжинірингові послуги від інших ти-пов праці, що беруть участь у створенні кінцевого продукту виробництва.
Перша особливість інжинірингу - його виступ в якості однієї з форм послуг виробничого призначення. Інжиніринг безпосередньо втілюється не в речовій формі продукту, а в певному корисному ефекті, який може в ряді випадків мати матеріальний носій (про-проектних і технічна документація). Інші види інжинірингових послуг можуть взагалі не мати матеріального носія, наприклад, навчання фахівців або управління процесом будівництва об'єкта.
Друга особливість інжинірингових послуг - їх зв'язаність в кінцевому підсумку з підготовкою і забезпеченням процесу виробництва і реалізації розрахованих на проміжне і кінцеве споживання матеріальних благ і послуг. Самі послуги непродуктивного характеру не входять до складу інжинірингу. Цим він відрізняється від послуг у сфері кінцевого споживання, фінансів і торгівлі.
Третя особливість, що відрізняє інжиніринг від діяльності по ство-ня і торгівлі «ноу-хау», ліцензіями та іншими формами знань в області технології, полягає в тому, що дані послуги в принципі є воспро-ізводімимі, тоді як продаж ліцензій і «ноу- хау »- це реалізація нових, в даний момент не відтворених знань виробничого та іншого призначення, якими володіє один або обмежене число продавців. Об'єктом купівлі-продажу в цьому випадку стають не послуги щодо забезпечення використання зазначених знань, а самі знання як монопольний товар. В результаті ціна ліцензованих знань, що є монопольною, визначається не витратами праці на отримання зазначених знань, а відпо-носінням попиту і пропозиції на них і одержуваного економічного ефекту від їх використання.
На практиці надання інжинірингових послуг зазвичай поєднується з про-дажей «ноу-хау». При цьому передача «ноу-хау» може носити прихований характер і не виділятися в самостійну угоду, що веде до змішання понять «інжинірингові послуги» і «обмін технологій». Насправді інжинірингові послуги спосіб передачі нових технологічних та інших знань, але самі вони представляють собою товар, відмінний від технологій.
Сукупність різноманітних інжинірингових послуг може бути поділу-лена на дві великі групи: послуги, пов'язані з підготовкою виробництв-венного процесу, і послуги щодо забезпечення нормального ходу процесу виробництва і реалізації продукції. До першої групи належать:
передпроектні послуги (вивчення ринку, польові дослідження, топогра-фические зйомки і т.п.);
проектні послуги, що підрозділяються на базисний і детальний інжін-ринг;
післяпроектні послуги - роботи з укладання контракту на будів-ництво і по будівництву об'єкта;
спеціальні послуги, зумовлені конкретними вимогами створення даного об'єкта.
До другої групи належать роботи, пов'язані з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством і реалізації продукції, включа-ють послуги з:
управління та організації виробничого процесу;
огляду і випробуванням устаткування;
забезпечення реалізації продукції;
впровадження електронних систем інформаційного забезпечення.
В основі організації торгівлі інжиніринговими послугами лежить замовний метод здійснення робіт, що базується на контракті, укладеному між інжиніринговою компанією і замовником. Контракт включає ряд обов'язкових пунктів, що регулюють основні умови участі інженерні-нерно-консультаційної фірми в будівництві об'єктів. До них відносяться: зобов'язання інжинірингової фірми і замовника з доданням переліку підлягають виконанню робіт; терміни і графіки їх виконання; чисельні-ність і склад персоналу інжинірингової фірми, що бере участь в роботах за контрактом; ступінь відповідальності сторін за порушення ними договірних зобов'язань; умови і тарифи інженерно-консультаційної фірми; умови переуступки частини договірних послуг іншої фірма на принципах субпідряду; умови оплати техдопомоги з навчання персоналу. У договорах (контрактах) на надання інженерно-консультаційних послуг застосовуються такі методи встановлення розмірів оплати:
метод погодинної оплати на базі ставок заробітної плати інженерів-консультантів;
метод оплати фактичних витрат плюс фіксована винагорода;
метод встановлення розмірів інжинірингових послуг у відсотках від вартості будівництва.
Зростання міжнародної і внутрішньої торгівлі послугами, її диверсифікація і наростання конкуренції в сфері послуг посилюють потребу в її регу-воджується та погодження. Виробляється це на основі двосторонніх між- державних угод і багатостороннього регулювання. Важливою формою є регулювання торгівлі послугами в рамках міжнародних організацій, Підготовкою угод з цих питань займаються спе-зованих міжурядові організації (Організація міжнародної цивільної авіації - ІКАО, Міжнародна морська організація - ІМО, Всесвітня туристична організація та ін.), А також міжнародні торгово -економічні організації широкого профілю (насамперед ГАТТ, ЮНКТАД, ОЕСР).
7. Валютно-фінансові умови контрактів.
Договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом.
Контракт купівлі-продажу являє собою комерційний документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов'язання
покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.
Регулювання укладання договору купівлі-продажу та ті права і обов'язки продавця і покупця, які випливають з такого договору, уніфіковано в Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.
Застосовувані в зовнішній торгівлі контракти містять різні умови, що характеризують товар, службовець предметом купівлі-продажу, що визначають комерційні особливості угоди, права та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін по операціях, які забезпечують виконання контракту. Всі умови контракту можна класифікувати наступним чином:
1) з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;
2) з точки зору їх універсальності.
З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на
обов'язкові та додаткові.
До обов'язкових умов відносяться:
1. найменування сторін - учасників угоди;
2. предмет контракту;
3. якість і кількість;
4. базисні умови поставки; ціна
5. умови платежу
8. здача-приймання товару;
10. відвантажувальні документи;
12. упаковка та маркування;
13. форс-мажорні обставини;
15. інші умови.
Обов'язковими ці умови ( "conditions") називаються так тому, що, якщо одна зі сторін не виконує ці умови, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.
З точки зору універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні та універсальні.
До індивідуальних, тобто тим, які притаманні лише конкретному контракту, відносяться:
16. найменування сторін у преамбулі;
17. предмет контракту;
18. якість товару;
19. кількість товару;
21. терміни поставки;
До універсальних умов відносяться:
23. здача-приймання товару;
24. базисні умови поставки;
25. умови платежу;
26. упаковка та маркування;
29. форс-мажорні обставини;
Схожі роботи:
Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія (12)
Контрольна робота >> Економіка
організації зовнішньоекономічної служби на підприємстві У сучасних умовах демонополізації внешнеекономіческойдеятельностіпредпріятіе - основна ланка зовнішньоекономічного комплексу країни.
Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія (8)
Курсова робота >> Економіка
Форми організації внешнеекономіческойдеятельності на рівні підприємства 2.2.Участнікі внешнеекономіческойдеятельності 3. Структура підприємств здійснюють внешнеекономіческуюдеятельность 3.1.Аналіз внешнеекономіческойдеятельностіпредпріятія 3.2.Віди.
Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія (13)
внешнеекономіческойдеятельності ...................... 4 1.2. Основні форми внешнеекономіческойдеятельностіпредпріятій ............... 7 1.3. Державне регулювання внешнеекономіческойдеятельності .......... 12 Глава II. Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія.
Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія (15)
в яких підприємство здійснює внешнеекономіческуюдеятельность. 1.1 Підприємство як суб'єкт внешнеекономіческойдеятельності Законом Російської Федерації "Про підприємства і підприємницької діяльності" підприємствам дозволено самостійно.
Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія (16)
Внешнеекономіческаядеятельностьпредпріятія (18)
Курсова робота >> Економіка
і розглянути на прикладі конкретного підприємства. ГЛАВА 1. ВНЕШНЕЕКОНОМІЧЕСКАЯДЕЯТЕЛЬНОСТЬПРЕДПРІЯТІЯ Поняття внешнеекономіческойдеятельностіпредпріятія. Внешнеекономіческаядеятельность (ЗЕД) являє собою сукупність.