У гардеробі модної собачки має бути багато одягу. Моделі для хлопчиків-симпатичні комплекти з курточкою і штанцями. Для дівчаток модельєри пропонують сукні або спіднички з оборками. Комбінезони для собак. а також попони для собак не втрачають своєї актуальності і популярності. У нашому ательє Ви зможете придбати не тільки практичні комбінезони, а й замовити попони, окремі частини гардероба (штани, куртки, шапки.) - як то кажуть за Ваші гроші будь-який каприз. Але не варто забувати що собака все розуміє, але відповісти Вам не зможе і сказати подобається їй чи ні підібраний Вами гардероб. Для виходу в світ у нас можна придбати і вечірнє вбрання - бальна сукня або костюм (смокінг). Ваш чотириногий улюбленець відчує себе на "сьомому небі", якщо після прийняття ванни, ви укутати його в банний халат.
Взуття для собак
І пам'ятайте: Купуючи новий одяг або взуття для собак. що вона повинна бути зручною і комфортною! Під час примірки пограйте з собакою, щоб вона якомога більше рухалася - це дозволить визначити, наскільки комфортно собачка відчуває себе в новому одязі.
Моєю улюбленою веселою Урсі присвячується.
СОЛОДКА КАЗКА НА НІЧ ДЛЯ СОБАК ТА ЇХ ГОСПОДАРІВ.
З цікавістю і недовірою, Урса розглядала цю «штуковину».
- "Що, це ти затіяла, дорога господиня", - загадково запитували її очі. Урса, обійшовши незнайомий предмет навколо, обнюхавши його, спробувала на зуб, і нарешті, стукнувши лапою, роздула щоки і гавкнув для остраху. Зробивши різкий стрибок назад і в сторону, вона завмерла на секунду в реверансі, запрошуючи пограти.
«Воно» не реагувало.
Смішно загурчала і заклавши вуха, Урса дала два кола навколо, в одну сторону, потім, неймовірно розгорнулася в стрибку на місці, і ще коло в іншу.
Встала, як укопана.
«Предмет» продовжував байдуже лежати на піску. Урса підійшла ще раз, понюхала його і з явним розчаруванням пішла до намету.
- "Але що це? Навіщо господиня потягла ЦЕ в воду? Треба повернутися. Здається, гра тільки починається ..."
Шльоп, і «воно» захиталося на хвилі.
В напрузі, увійшовши в воду по груди, Урса продовжувала спостерігати, але в очах вже танцювали веселі вогники. Ще якісь палиці і «воно» ожило і почало рухатися. Зовсім вже дивна річ. Урса навіть позадкувала, пирхнувши, чи то від подиву, чи то від солоних бризок.
- "От уже не очікувала, що господиня забереться на це сумнівне хитка споруда.
Ну, якщо тобі так хочеться, люба господиня, тоді почекай мене, давай разом. "
З гуркотом і стіною бризок, Урса стрибнула з води на зрадницьки слизьку спину дошки. Дошка затанцювала. На секунду, я побачила здивоване вираз «обличчя» мого шнауцера, коли вона, не розрахувавши, проїхалася на пузі поперек дошки і ..., шкереберть опинилася в море з головою, тільки вже по ту сторону серфінгу. Мимоволі розсміявшись, я сама, з працею уникла подібної долі. Мить, і ось чорна, скуйовджена голова, насупивши брови і пофиркуючи, здалася над водою.
- "Так, з ходу не візьмеш! Нічого, перший млинець грудкою."
Здивована, Урса зробила ще одну спробу. Правда, вже акуратніше і з явним повагою до оному спорудження. Підпливши до дошки, вона зачепилася передніми лапами і, втиснувшись тілом, почала повільно вповзати.
- "Так, тепер можна озирнутися. Непогана розвага!"
Повернувши до мене голову, Урса вильнула обрубочком хвоста. Нічого не сталося, серф розмірно розгойдувався на воді. Осмілівши, мій хоробрий шнауцер спробував встати на ноги. Але не тут-то було. Підла дошка хитнулася і ...,
- "Вже краще пригнутися, широко розставивши ноги в спробі утриматися. Гаразд, обніматися будемо потом.Ну, що ж далі ?!"
Далі, все навколо стрімко понеслося на нас. Від несподіванки Урса буквально вчепилася лапами в дошку, продовжуючи стояти на носі.
Світ знову знайшов рівновагу, і ми мчали на серфінгу в відкрите море. Поглинений процесом, мій юний шнауцер, як справжній моряк, справлявся з бортовою хитавицею. Борода за вітром! Солоні бризки в обличчя!
-"Чи не далеко ми забралися? Берег перетворився в невиразну смугу. Взагалі це ризиковано, мало ли что?" - Урса скосила на мене розгублений погляд.
- "Господиня посміхається. Значить все в порядку. Здорово все-таки бути разом. На землі або на морі, - яка різниця, головне разом з коханою господинею. А, вже вона завжди, що-небудь придумає!"
Тепла кримська ніч. Шум прибою. Пряний повітря наповнене скрекотом цикад. Урса затишно спить в ногах, втомившись за день, здригаючись уві сні. Душно в наметі. Але, як добре зовні. Солодко потягнувшись, як кішка, вона пробує висунути кінчик носа з намету. Закрито на блискавку.
-"Такий був чудовий день, а яка там ніч. До речі, як вона там, наша дошка? Треба б її провідати, та й море заодно. А, раптом, віднесуть і те, і інше. Ну, що за безтурботність. Всяке може трапитися ! "
Намет закрита на блискавку зверху до низу.
-"Як же робить господиня? Треба знайти хвостик, так, тепер обережно взяти зубами і потягнути вгору. Чи багато шнауцера треба!"
І, ось, вона безшумною тінню розчиняється в темряві.
-"Дошка на місці, а море?"
Шльоп, шльоп. Щаслива і заспокоєна, Урса повертається в намет і укладається клубочком на моєму спальнику. Я прокидаюся від того, що лежу в калюжі морської води. А, може бути, Урса ходила перевірити світиться чи вода вночі? Адже шнауцери, так цікаві ...