Постійні і змінні витрати
Постійні витрати (FC) - це витрати підприємства, які не залежать від обсягу виробленої продукції.
Змінні витрати (VC) - це витрати підприємства на виробництво продукції, що залежать від обсягів виробленої продукції.
До змінних витрат відносяться витрати, пов'язані з використанням оборотного капіталу. Вони включають витрати на придбання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, виплату заробітної плати виробничих робітників, транспортні витрати, різноманітні платежі і т.д. Таким чином, змінними називаються такі витрати, величина яких змінюється в залежності від зміни обсягу виробництва. Змінні витрати позначаються латинськими літерами VC (від англійського Variable Cost).
Сума постійних і змінних витрат утворює повні. або валові. витрати.
Існує ще один вид витрат - це так звані операційні або трансакційні витрати. При існуванні прав власності на ресурси, ці права можуть бути передані іншим особам.
Трансакційні. або операційні, витрати - це витрати в сфері обміну, пов'язані з передачею прав власності.
Норма прибутку - це відношення величини отриманого прибутку до величини всього авансованого капіталу.
Значну частку витрат складають витрати, пов'язані з придбанням та підтриманням в робочому стані таких капітальних ресурсів як машини, обладнання, будівлі. Капітальні ресурси називають також основним капіталом.
Основний капітал - це частина капіталу підприємства, яка використовується протягом багатьох виробничих циклів і вартість яких включається у витрати і в ціну продукції не цілком, а по частинах.
Використання в господарській діяльності зазначених ресурсів має ряд особливостей. На відміну від таких виробничих ресурсів, як паливо, енергія, матеріали (тобто предмети праці), капітальні ресурси витрачаються на протязі багатьох циклів виробництва, тобто функціонують роками, але піддаються постійному зносу.
Знос - це поступова втрата капітальними благами своєї цінності.
Ця втрата цінності виступає в формі двох видів зносу - фізичного і морального.
Під фізичним зносом розуміють втрату засобами праці (машинами, обладнанням тривалого користування) своїх споживчих якостей, своїх техніко-виробничих властивостей.
Фізичний знос в свою чергу виступає в двох видах:
o перший вид - це знос засобів праці в процесі безпосередньої експлуатації обладнання в ході виготовлення продукції;
o другий вид - це руйнування засобів праці під впливом сил природи в результаті бездіяльності: верстати іржавіють і виходять з ладу, будівлі руйнуються і приходять в непридатність.
Моральний знос основного капіталу - це зниження його вартості в результаті появи більш ефективної техніки або в результаті підвищення ефективності у виробництві даного виду обладнання.
Головною причиною морального зносу основного капіталу є науково-технічний прогрес, це знаходить своє відображення в зниженні цін на капітальні ресурси (див. Рис. 5.2).
Для підтримки машин і обладнання необхідні кошти на ремонт, модернізацію, заміну засобів праці, тобто щоб відшкодовувати знос обладнання необхідні амортизаційні відрахування.
Амортизаційні відрахування представляють собою грошову форму перенесеної на продукцію вартості функціонуючого основного капіталу і включаються у витрати виробництва.
Відношення річної суми амортизаційних відрахувань до повної вартості основного капіталу, виражене у відсотках, називається нормою амортизації.
Приклад того, як проводиться розрахунок амортизаційних відрахувань і норми амортизації, наводиться в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Відшкодування основного капталу