засічні лінії, - система оборонить. споруд, що застосовувалася з 13 в. і отримала особливий розвиток в 16-17 вв. на півд. і південно-сх. межах Рус. гос-ва для захисту від навали татар, а також в якості опори при настанні. Назва З. ч. Походить від слова "засека", т. Е. Загородження зі стовбурів дерев, повалених на лісовій галявині. З. ч. Складалися з лісових завалів-засік, к-які заповнювали і стуляли природ. перешкоди місцевості, чергуючись з частоколами, надовбами, земляними валами в безлісих проміжках. Перші відомості про засеках зустрічаються в Новгородській 3-й (1137-1139) і Троїцької (за 1216) літописах. У 13 ст. З. ч. Влаштовувалися на шляхах руху монголів. Грандіозної оборонить. рисою на Ю. країни була Велика З. ч. (будівництво завершено в 1566). Вона простягнулася від Рязані на Тулу, Оку при впадінні р. Упи, Білів і Жиздру; в небезпечних місцях З. ч. складалася з двох рядів укріплень (між Тулою і Венева), з трьох (між Білів і Лихвині) і навіть чотирьох (між Білів і Перемишлем). Південно-сх. фланг риси становили засіки Шацька і Ризька. Засіки ділилися на дрібні ланки для нагляду та охорони, кордону ланок позначалися місцевими прикметами (пнями, натесамі на деревах і т. Д.). У місцях пропуску населення через межу, у великих доріг, споруджувалися дерев'яні та земляні форти з вежами, підйомними мостами, острогами і частоколами. На шляхах найбільш частих вторгнень татар в Рус. гос-во будувалися міста-фортеці. Ліси, де проходили засіки, називалися заповідними і законом заборонено було рубати їх або прокладати самовільно через них дороги. Під час польсько-швед. інтервенції нач. 17 в. татари посилили набіги і зруйнували мн. споруди З. ч. У 1618-30 вони нападали рідше, але з огляду на старого стану укріплень їх набіги завдавали істотної шкоди. Набіги почастішали в роки Дружковкаой війни (1632-34). Тому рус. пр-во в 1635-38 провело відновлення та удосконалення "риси". Ширина реконструйованої риси була різною: від 40-60 м (де був тільки рів, вал або болото) до 40-60 км. В кін. 30-40-х рр. споруджена Бровариская риса. Загальна протяжність Великий З. ч. Була св. 1000 км (1638). Для покриття витрат по ремонту і зміцненню З. ч. З населення з 3-й чверті. 16 в. збиралися спец. податі - засічні гроші. Оборона З. ч. Здійснювалася прикордонної засечной вартою, що складалося з мешканців, що збираються по 1 чол. на 20 дворів. Засічна стража у 2-й пол. 16 в. налічувала від 30 до 35 тис. ратних людей. З. ч. Охоронялися станицями (загонами), висилаємо від себе "сторожів" (роз'їзди), к-які здійснювали спостереження за великим р-ном перед З. ч. Розповідали засіками воєводи, голови, засічні прикажчики, в підпорядкуванні у яких брало були помісні і приписні сторожа. У 30-х рр. 17 в. за р. Окою і уздовж неї налічувалося понад 40 міст - опорних пунктів (Путивль, Севськ, Прилуки, Новосиль і ін.) З великими гарнізонами (до 1,5 т. Ч.) І з "нарядом", що складався з різної кількості знарядь (до 37 в Рильську). Влітку кожного року збиралося польове військо, зосереджується на рубежі Одоев, Єнакієве, Павлоград; його штаб був у Тулі, передовий загін - в Мценске. Військо мало різну чисельність в залежності від обстановки (в 1631 - 5 тис. В 1636 - 17 тис.). У зв'язку з просуванням на південь значення Великий З. ч. Впало і пр-во припинила спроби відновити її. У 80-х рр. 17 в. на південь від Бровариской риси була побудована Ізюмська риса. Успішна практика боротьби на півд. межах Рус. гос-ва з татарами за допомогою З. ч. була перенесена і на південно-сх. рубежі, де в 1648-54 будується Симбірська засека, в 1652-56 - Закамская риса, а в 18 ст. - Закамская лінія.
Публ. АМГ, т. 1, Харків, 1890.
Літ. Бєляєв І. Про сторожовий, станичної і польовий службі на польській Україні. М. 1846; Ласковскій Ф. Мат-ли для історії інж. позовква вУкаіни, ч. 1, Харків, 1858; Яковлєв А. Засічна риса Моск. гос-ва в XVII в. М. 1916; Новосельський А. A. Боротьба Моск. гос-ва з татарами в 1-й пол. XVII ст. М.-Л. 1848; Разін Е. A. Історія воєн. позовква, т. 3, M. тисячі дев'ятсот шістьдесят-одна.
В. С. Бакулін. Київ.
Засічні риси і сторожі української держави в XVI і XVII століттях
Радянська історична енциклопедія. - М. Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.
Дивитися що таке "засічнихриса" в інших словниках:
Засічнихриса - (засічні лінії), системи оборонних споруд на південній та південно східній окраїнах української держави в 16 17 ст. для відображення ногайських і кримських набігів (Велика 3. ч. Бровариская 3. ч. і ін.). Складалися з засік, валів, ровів, ... ... Російська історія
Засічні риси - засічні лінії, засіки, система оборонних споруд в 16 17 ст. на південних і південно східних кордонах української держави для захисту від навали татар, а також в якості опори при настанні. Назва походить від слова Засека. З. ... ... Велика радянська енциклопедія
Засічнихриса - (лінії), оборонні споруди на південних і південно східних окраїнах української держави в 16 17 ст. для захисту від кримсько турецьких набігів. Складалися з засік, валів, ровів, частоколів, доповнювалися природними перешкодами (річки, яри). Мали ... ... Сучасна енциклопедія
Засічнихриса - (лінії) оборонні споруди на південних і південно східних окраїнах української держави в 16 17 ст. для захисту від кочівників. Складалися з засік, валів, ровів, частоколів, використовувалися природні перешкоди (ріки, яри). Мали опорні пункти ... ... Великий Енциклопедичний словник
Засічні риси - (лінії), оборонні споруди на південних і південно східних окраїнах української держави в 16 17 ст. для захисту від кримсько турецьких набігів. Складалися з засік, валів, ровів, частоколів, доповнювалися природними перешкодами (річки, яри). Мали ... ... Ілюстрований енциклопедичний словник
засічні риси - (лінії), оборонні споруди на південних і південно східних окраїнах української держави в XVI XVII ст. для захисту від кочівників. Складалися з засік, валів, ровів, частоколів, використовувалися природні перешкоди (ріки, яри). Мали опорні ... ... Енциклопедичний словник
українські укріплені лінії - українські укріплені лінії система оборони кордонів і прикордонних районів, яка полягала в зведенні укріплених прикордонних, сторожових, оборонних, кордони, берегових ліній і засічних рис на околицях української держави в XVI ... Вікіпедія
Велика засічнихриса - засека Засічна риса (засечная лінія) система оборонних споруд, що застосовувалася з XIII століття і отримала особливий розвиток в XVI XVII століттях на південних кордонах української держави для захисту від навали монголо татарських і кримських військ, а ... Вікіпедія
Засічна лінія - засека Засічна риса (засечная лінія) система оборонних споруд, що застосовувалася з XIII століття і отримала особливий розвиток в XVI XVII століттях на південних кордонах української держави для захисту від навали монголо татарських і кримських військ, а ... Вікіпедія