94. Та чи інша річ має в наших очах певної цінністю бла-цію не тільки своїми об'єктивними властивостями, але і нашому відно-шенням до неї, яке інтегрує в собі і сприйняття цих властивостей, і особливості наших смаків.
Таким чином, можна сказати, що цінність - це суб'єктивно-об'єктна реальність. Ось чому, стверджуючи, що про смаки не сперечаються, реально про них все своє життя люди сперечаються, відстоюючи право на пріоритет і об'єктивність саме свого смаку. «Приємним каж-дий називає те, що доставляє йому насолоду, прекрасним - то, що йому тільки подобається, хорошим - то, що він цінує, схвалює, тобто те, в чому він вбачає об'єктивну цінність» 95. Годі й говорити про те , наскільки значимі оціночні судження для ра-зумной орієнтації людини в житті.
Культура і цивілізація
Відомо, що навколо сенсу слів «культура» і «цивілізація» ве-дутся суперечки, часом знаходячи гострий характер. Рідко хто плутає ці слова, коли контекст однозначний, хоча часом цілком правомірно вживання їх як синонімів: так тісно вони переплетені. Але між ними є не тільки схожість, але й відмінність, в деяких аспектах доходить навіть до ворожої протилежності.
Першим ввів відміну культури від цивілізації І. Кант, чим суттєво прояснив цю проблему. Раніше під культурою на відміну від природи розуміли все створене людиною. Так ставив питання, наприклад, І.Г. Гердер, хоча вже тоді було ясно, що людина чимало в своїй творчості робить не просто погано, але навіть зовсім погано. Пізніше виникли погляди на культуру, уподібнює її ідеально функціонуючої системи і професійному вмінню, але не враховують, що професійно, тобто з великим умінням, інші можуть вбивати людей, однак ніхто не назве це злодіяння фено-меном культури. Саме Кант дозволив це питання, причому геніально просто. Він визначив культуру як те і тільки те, що служить благу людей або що в своїй суті гуманистично: поза гуманізму і духовності немає справжньої культури.
Виходячи зі свого розуміння суті культури, Кант з усією чет-кісткою протиставив «культурі вміння» «культуру виховання», а чисто зовнішній, «технічний» тип культури він назвав цивилиза-цією. Далекоглядний геній мислителя передбачав бурхливий розвиток цивілізації і сприймав це з тривогою, кажучи про відрив цивілізації від культури: культура йде вперед набагато повільніше. Ця явно пагубна диспропорція несе з собою багато біди народам світу: цивілізація, взята без духовного виміру, породжує небезпеку технічного самознищення людства.