Злочини, що посягають на окремі елементи навколишнього середовища
Об'єктом злочину є суспільні відносини з охорони водних ресурсів як природних умов життєдіяльності та здоров'я людей, функціонування і розвитку лісового, сільського господарства і рибальства.
У частині 1 статті 3 Водного кодексу РК відзначається, що всі води на території держави становлять водний фонд РК.
На підставі частини 2 статті 3 Водного кодексу РК водний фонд включає в себе річки, озера, болота, ставки, водосховища, інші поверхневі водні ресурси, а також води каналів і магістральних водоводів, підземні води, льодовики, води Каспійського і Аральського морів в межах державної кордону РК.
Джерелом питного водопостачання є спеціально влаштовані водосховища, водозабірні ємності тощо.
Предметом даного злочину виступають води, складові водний фонд РК і розташовані в межах території Казахстану, за винятком вод морів Забруднення вод Каспійського і Аральського морів в межах державного кордону РК утворює злочин, передбачений статтею 283 У До РК.
Необхідно особливо відзначити, що відповідальність за забруднення вод настає у випадках, коли вода знаходиться в рідкому або твердому стані у вигляді льоду і снігу.
Об'єктивну сторону злочину утворюють:
а) забруднення; б) засмічення; в) виснаження поверхневих або підземних вод, джерел питного водопостачання; г) інша зміна їх природних властивостей.
Забруднення вод означає скидання або надходження до водних області іншим способом, а також утворення в них шкідливих речовин, які погіршують якість поверхневих і підземних вод, джерел питного водопостачання, обмежують використання або негативно впливають на стан дна і берегів водних об'єктів.
Відповідно до частини 3 статті 100 Водного кодексу РК, засміченням вод вважається внесення в них твердих виробничих, побутових відходів, в результаті якого погіршується гідрологічний стан водного об'єкта і створюються перешкоди водокористування.
Виснаженням вод, на підставі частини 1 статті 105 Водного кодексу РК, є зменшення мінімально допустимого стоку поверхневих вод або скорочення запасів підземних вод в межах певного району, ре-Под іншим зміною природних властивостей поверхневих підземних вод і джерел питного водопостачання розуміється суттєва зміна початкового хімічного, фізичного або біологічного складу. Наприклад суттєва зміна теплового режиму води внаслідок діяльності теплових електростанції загрожує розмноженню багатьох видів риб і т.п.
Вчинення будь-якого з названих дії тягне за собою кримінальну відповідальність за частиною 1 статті 281 КК РК в тому випадку якщо вони призвели до заподіяння істотної шкоди тваринного та рослинного світу, рибним запасам, лісовому або сільському господарству.
Істотної шкоди є оціночним ознакою, що встановлюються в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Такими, зокрема, можуть бути визнані загибель риби, знищення нерестовищ, суттєва зміна смакових якостей риби, приведення в непридатний стан випасу для худоби тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу розглядуваного злочину є причинний зв'язок між забрудненням вод і шкідливими наслідками.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною по відношенню до діяння і необережністю стосовно наслідків.
Суб'єктом злочину може бути як посадова, так і приватна особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 2 статті 281 КК РК встановлена відповідальність за забруднення вод, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю людини або масову загибель тваринного або рослинного світу, а так само вчинене на особливо охоронюваних природних територіях або територіях з надзвичайною екологічною ситуацією.
Під заподіянням шкоди здоров'ю розуміється заподіяння легкого чи середньої тяжкості шкоди здоров'ю хоча б однієї людини. У разі заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених частиною 2 статті 281 і статтею 103 КК РК.
На підставі частини 2 стати 67 даного закону в республіці утворюються такі види особливо охоронюваних природних територій, що відрізняються за програмними цілями, режимам охорони і особливостям використання:
- державні природні заповідники, включаючи біосферні;
- державні національні та природні парки;
- державні пам'ятники природи;
- державні природні заповідні зони;
- державні природні заказники;
- державні зоологічні парки;
- державні ботанічні сади і дендрологічні парки.
Законодавством РК можуть передбачатися й інші види особливо охоронюваних природних територій як республіканського, так і місцевого значення.
Надзвичайна екологічна ситуація на тій чи іншій території РК оголошується урядом. Території з надзвичайною екологічною ситуацією на підставі статті 69 зазначеного закону можуть бути оголошені зонами екологічного лиха, якщо внаслідок неблагополучної екологічної обстановки завдано істотної шкоди здоров'ю населення і (або) сталися руйнування природних екологічних систем, деградація флори і фауни. Зони екологічного лиха оголошуються законами РК.
Частина 3 статті 281 КК РК передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 і 2, які спричинили необережно смерть людини.
В силу прямої вказівки закону відношення особи до смерті як наслідку діяння, передбаченого частинами 1 і 2 статті 281 КК РК, може бути тільки у формі необережної вини.