боротьба з засоленням і заболочуванням
тууһурууну уонна бадарааннийиини Утар охсуһуу (нүөлсүтүллер сірге ууну наһаа куттарииттан сир бадарааннийиитин Утар уонна ууну китта кіірен сир ньуурун сілістеех аранатигар елбех туһата суох туустар мунньуллубаттарин хааччийар үлелері иитии уонна ітіннік дьаһаллари олоххо кіллеріі.)
два з половиною
посадка з зазором
биистаах олордуу (куустарар уонна кууһар детееллер оннуларин буллариллалларигар ікки ардиларигар төһө ЕРЕ Берт Кира арит (зазор) Баар буолуута. Хамсиир детееллер Б. о-Лаах буолаллар.)
посадка з натягом
кіептеен олордуу (кууһар уонна куустарар детеллер арита (зазор) суох ига олордуллуулара. Манник гүбелтеҕе хамсаабат холбоһук үөскүүр.)
пропоз
I (р. П.)
1) төһөттөн, хаһааҥҥиттан буолбуту көрдөрөргө туттуллар (з вечора - кіеһеттен, кіеһееттен ила; з осені - күһүҥҥүттен ила)
2) кіміехе, туохха теҥнеех кеемейі етерге туттуллар (завбільшки з коня, висотою з телеграфний стовп, зростанням з тебе)
3) з переляку - куттанан, кутталиттан
II (т. П.)
1. Кімі китта діені етерге туттуллар (йде з Петром, розмовляє з батьком). 2. Туохтаах іһері (Барара еҥін) беліетіірге (йде з сумкою, з пилкою)
пропоз.
зі столу - остуолтан;
з роботи - үлеттен;
з ранку - сарсиардаттан;
з тих пір - онтон ила;
переводить з якутського - сахалииттан тилбаастиир;
йду з тобою - ейігін китта барабин
(Спів) привід 1. з рід. п. = ттан; прибрати посуд зі столу остуолтан іһіті хомуй; спуститися з гори хайаттан түс; прийти з роботи үлеҕіттен Кел; справа почалася з дрібниць дьиала солуута суохтан саҕаланна; напасти на ворога з тилу өстөөххө тиилиттан саба түс; з дитинства оҕотуттан, оҕо ердеҕіттен; з самого ранку хара сарсиардаттан; з ранку до ночі хара сарсиардаттан түүҥҥе діері; з тих пір ол кемтен ила; виголошувати промову з трибуни три-бунаттан тилла пов; з цього місця я все добре почую бу міестеттен хв баритин үчүгейдік істіем; отримувати гроші з кого-небудь кімтен Еме харчита ил; урожай з гектара Біір гектартан үүнүү; брати приклад з кого - або кімтен Еме холобурда ил; перевести з якутського мови саха тилиттан тилбаастаа; згоряти від сорому сааккиттан өлө Сис; з горя аһииттан, аһиига, абаҕа; втомитися з дороги суолтан (яйантан) силайан Кел; досить з тебе ейігіттен түксү; вистачить з вас еһігіттен сөп буолла; 2. з рід. п. (на підставі чого-л. слідуючи чогось л.) = нан; з дозволу начальника начальник көҥүллееһінінен; за вашою згодою ен сөбүлеҥҥінен; 3. з рід. п. (за допомогою чого-л.) = ттан, = нан, = ан; писати з великої літери Улахан букваттан суруй; взяти з бою серіілеен ил, серіінен ил; 4. з вин. п. (приблизно, майже) саҕа, керіҥе, = ча; завбільшки з будинок дьіе саҕа Улахан; прожити де-небудь з місяць ханна Еме перший керіҥе Олора; туди буде з кілометр Онуоха діері кілометр керіҥе буолуо; зібралося чоловік з десять уонча кіһі муһунна; 5. з * * ті. п. (вказує на спільність, зв'язок, наявність чого-л. володіння чимось л.) китта, = ниин, = нан, = Лаах; я йду з тобою хв ейігін китта барабин; хочу побачити батька з матір'ю ійелеех аҕабин көрүөхпүн баҕарабин; знайти важко ерейінен бул; людина з талантом талааннаах кіһі; 6. з ті. п. (при посередництві кого-чого-л.) = Йан; послати з кур'єром курье- ри нан иит; виїхати зі швидким потягом түрген поеһинан бар; 7. з ті. п. (вказує на особу або предмет, на які поширюється дія, стан): * поспішити з від'їздом барарга тіетей; зібратися з думками өйгүн-төйгүн Булун; у нього погано з серцем кіні сүреҕе куһаҕан, кіні сүреҕе иалдьар; 8. * з ті. п. (при настанні чогось л.) аайи; з роками погляди змінюються кіһі саа-һирдаҕин аайи санаата уларийан іһер.
електродвигун постійного струму з паралельним збудженням
електродвигун постійного струму з послідовним збудженням
утуу-Субу көбүтүүлзех бастайааннай сүүреен електріческей хамсатааччита (сүүреені утуу-Субу көбүтерге Анаа дьаакирин уонна уһугуннарарин (көбүтерін) мотуоктуу еріірдере утуу-Субу холбонуллубут електріческей хамсатааччи. У-с. к. б. с. е. х. седехтік туттуллар.)
м. күн, хонук; похмурий день билиттаах күн; відпустку на кілька днів хас та хонуктаах уоппуска; робочий день үле күне; святковий день бирааһинньик күн; # В дні молодості Едер ердеххе; день на день не доводиться күн күҥҥе теҥ буолбат; день у день күннете; з дня на день 1) (з одного дня на інший) күнтен күҥҥе, күн туру-туру; відкладати з дня на день күнтен күҥҥе уталитан ис; 2) (в найближчі дні) бүгүн-сарсин, субу; з кожним днем йому стає краще (про хворого) күнтен күн сер-гехеійен іһер; третього дня іллерее күн; на днях өтөр; соторутааҕита; Добридень! үтүө күнүнен !; день в день анаммит күҥҥе чопчу; на чорний день өлөр-хаалар күҥҥе; день і ніч або днями і ночами күнүстері - түүннері; залишилися лічені дні ахсааннаах күн хаалла.
нареч. күнүс, күнүһүн.
обробка грунту за методом т. з. мальцева
Т. С. Мальцев ньиматинан бааһинани оноруу (сири танастааһинна Т. С. Мальцев кіллербіт (50-з силлар-даахха) сану ньиматин туһании - үс-түөрт сил устата бааһина буорун тіербекке ЕРЕ 40-50 см діріннеехтік көбүте-көбүте ЕРЕ бурдугу иһии ( Урал уонна Apgaa Сібіір оройуоннаригар).)
төрөө = (Якутський → Русский)
1) народжувати (про жінку); телитися (про корову); лошат (про кобилу, ослиці і т. п.); щенитися (про сукі, лисиці і т. п.); котитися (про кішку, про овечку); висиджувати, виводити пташенят (про птахів); бу күөлге кус бөҕө төрөөбүт на цьому озері безліч качиних виводків; 2) народитися, народжуватися; уол төрөөтө народився хлопчик; боруода инахтан боруода ньірей төрүүр від породистої корови народиться породистий теля; саҥа төрөөбүт новонароджений; төрөөбүт ійе рідна мати; төрөөбүт дійду батьківщина, рідна земля; төрөөбүт күн день народження; төрөөн баран көрбөтөҕүм (манниги) такого я в житті (букв. з народження) не бачив; төрүү Ілик оҕоҕо біһік оҥорбукка дилипогов. все одно, що готувати люльку для ненародженої дитини (йдеться про любителів будувати повітряні замки або загадувати наперед; погов. пов'язана з фактом високої дитячої смертності в дореволюційній Якутії); 3) піти (про картоплю); бийил хортуоппуй берке төрөөбүт в цьому році добре вродив картопля # төннөн төрөөбүт виродок; төрөөбүт тил рідна мова; тилтан тил төрүүр слово за слово (букв. від слова народжується слово); ий төрөөбүт народився (новий) місяць.
өрөбүллеех (Якутський → Русский)
має вихідний (день); с. вихідним (вдень); ікки өрөбүллеех недіеле тиждень з двома вихідними днями; окко өрөбүле су ох үлелеебіттере на збирання сіна вони працювали без вихідних.