Випробування вентильних розрядників і ОПН

Методика проведення випробування розрядників і обмежувачів перенапруг.

1.1. Розрядники та обмежувачі перенапруг випробовуються згідно п. 1.8.31, 1.8.32 ПУЕ та ПТЕЕС. Додаток 3, "Норм випробувань електрообладнання та апаратів електроустановок споживачів", Табл.17,18.

1.2. Призначення розрядників і обмежувачів перенапруг.

1.2.1. Для захисту ізоляції від індуктивних атмосферних перенапруг на лініях електропередачі в ВРУ і в ЗРУ, пов'язаних з повітряними лініями, застосовують апарати, званими разрядниками.

1.2.2. Як апаратів захисту електричних мереж від перенапруг застосовуються також як ОПН (обмежувач перенапруг).

2.1. Для проведення випробувань застосовується:

  • Випробувальна установка АИД -70;

Мегаомметр: на розрядниках і ОПНах з номінальною напругою менше 3кВ - мегаомметром на напругу 1000В; на розрядниках і ОПНах з номінальною напругою 3кВ і вище - мегаомметром на напругу 2500В.

3.1. Вентильні розрядники та обмежувачі перенапруг повинні бути пройти:

  • Вимірювання струму провідності;
  • Перевірка елементів, що входять в комплект пристосування для вимірювання струму провідності обмежувача перенапруг під робочою напругою.

3.2. Трубчасті розрядники повинні бути пройти:

  • Перевірка стану поверхні розрядника;
  • Вимірювання зовнішнього іскрового проміжку;
  • Перевірка розташування зон вихлопу.

Норми випробувань наведені в табл.1, 2 (Виписка з ПТЕЕС Додаток 3, Табл.17, 18)

Вентильні розрядники та обмежувачі перенапруг. К, М - проводяться у терміни, що встановлюються системою ППР

Опір обмежувачів перенапруг з номінальною напругою менше 3кВ має бути не менше 1000МОм.

Опір обмежувачів перенапруг з номінальною напругою 3-35кВ має відповідати вимогам заводів-виготовлювачів. Опір обмежувачів перенапруг з номінальною напругою 110кВ і вище має бути не менше 3000МОм і не повинно 0% від даних, відрізнятися більш ніж на +/- наведених в пас порте або отриманих при попередніх вимірах в експлуатації. Опір розрядників РВН, РВП, РВО, GZ має бути не менше 1000МОм. Опір елементів розрядників РВС має відповідати вимогам заводської інструкції, а елементів розрядників РВМ, РВРД, РВМГ - зазначеним в табл. 22 (Додаток 3.1).

Вимірювання проводяться при виведенні в плановий ремонт обладнання, до якого підключені захисні апарати, але не рідше одного разу на 6 років. У розрядників і ОПН номінальною напругою 3кВ і вище вимірювання проводяться мегаомметром на напругу 2500В, у розрядників і ОПН на омінальная напруга менш 3кВ- мегаомметром на напругу 1000В.

17.2. Вимірювання опорів ізоляції ізолюючих підстав розрядників з реєстраторами спрацьовування.

Опір ізоляції має бути не менше 1МОм.

Вимірюється мегаомметром на напругу 1000-2500В.

17.3. Вимірювання струму провідності вентильних розрядників при випрямленій напрузі.

Значення струмів провідності вентильних розрядників повинні відповідати зазначеним заводом-виробником або наведеним в табл. 23.

Позачергове вимір струму провідності проводиться при зміні опору вищевказаних в п.17.1.

17.4. Вимірювання струму провідності обмежувачів перенапруг

Значення струмів провідності ОПН повинні відповідати зазначеним заводом-виготовлювачем або наведеним в табл.24 (Додаток 3.1).

В процесі експлуатації для обмежувачів 110 і 220кВ вимірювання рекомендується проводити без відключення від мережі щорічно перед початком грозового сезону за методикою заводу-виготовлювача.

17.5. Перевірка елементів, що входять в комплект пристосувань для вимірювання струму провідності обмежувачів під робочою напругою.

17.6. Вимірювання пробивної напруги вентильних розрядників при промисловій частоті.

Проводиться відповідно до вказівок заводу-виготовлювача.

Виміряні пробивні напруги можуть відрізнятися від даних заводу-виготовлювача на + 5 -10% або повинні відповідати наведеним в табл.25 (Додаток 3.1).

Вимірювання проводиться тільки після ремонту з розкриттям розрядника за методикою заводу-виготовлювача спеціально навченим персоналом при наявності установки, що забезпечує обмеження часу прикладення напруги.

17.7. Перевірка герметичності розрядника.

4.1. Організаційні заходи.

4.1.1. Випробування ізоляції електрообладнання підвищеною напругою проводяться за нарядом-допуском бригадою, чисельним складом не менше двох осіб, один з яких (виконавець робіт) повинен мати не нижче IV групи з електробезпеки, другий (член брига-ди) - не нижче III. Член бригади, якому доручається охорона, повинен мати II групу з електробезпеки.

4.1.2. Випробувальні установки (електролабораторії) повинні бути зареєстровані в органах Держенергонагляду.

4.1.3. Особливу увагу слід звернути на неприпустимість одночасного проведення випробувань та інших робіт різними бригадами в межах одного приєднання.

4.2.1. Перелік необхідних технічних заходів визначає працівник, який видає наряд

відповідно до розділів 3 та 5 МПБЕЕ.

4.2.2. Особливу увагу слід звернути на такі заходи:

  • приєднання випробувальної установки до випробувального електроустаткування і від'єднання її, а також накладення і зняття переносних заземлень виконується кожен раз тільки за вказівкою керівника випробувань одним і тим же членом бригади і виконуються в діелектричних рукавичках;
  • дроти, кабелі, перемички, якими виконуються тимчасові з'єднання в разі збирання випробувальної схеми, повинні чітко відрізнятися від стаціонарних з'єднань електрообладнання;
  • місце випробувань, тимчасові з'єднання, які відчувають ланцюга і апарати повинні бути огороджені і виставлений спостерігач, двері приміщень, в яких перебувають протилежні кінці випробовуваних кабелів, повинні бути замкнені, на огорожах і дверях повинні бути вивішені плакати: «Випробування, небезпечно для життя». Якщо дверей не замкнені, повинна бути виставлена ​​охорона з членів бригади, що мають II групу з електробезпеки.

4.2.3. Перед кожною подачею випробувальної напруги керівник робіт повинен:

  • перевірити правильність складання схеми і надійність робочих і захисних заземлень;
  • перевірити, чи всі члени бригади і працівники, призначені для охорони, перебувають на вказаних їм місцях, чи виведені сторонні люди і чи можна подавати випробувальну напругу на устаткування;
  • попередити бригаду про подання напруги словами "Подаю напругу" і, переконавшись, що попередження почуте всіма членами бригади, зняти заземлення з виводу випробувальної установки і подати на неї напругу 380/220 В.

4.2.4. З моменту зняття заземлення з виводу установки вся випробувальна установка, включаючи випробовується обладнання і з'єднувальні дроти, повинна вважатися знаходиться під напругою і проводити будь-які пере з'єднання в випробувальної схемою і на випробувальному обладнанні не допускається.

4.2.5. Після закінчення випробувань керівник робіт має знизити напругу випробувальної установки до нуля, відключити її від мережі напругою 380/220 В, заземлити вивід установки і повідомити про це бригаді словами "Напруга знята". Тільки після цього допускається пере з'єднувати дроти або в разі повного закінчення випробування, від'єднати їх від випробувальної установки і знімати огородження.

4.3. Установка приладів та збирання випробувальні схеми повинна виконуватися на спеціальних столах достатньої міцності і з площею, що дає можливість зручно і вільно їх розмістити.

4.4. Провід, що використовуються для складання тимчасових випробувальні схеми, повинні бути одножильними і багатодротовими з ізоляцією, яка відповідає напрузі ланцюгів, і перетином, відповідним пропускається величиною струму, але не менше 4кв.мм. Застосування алюмінієвих проводів не допускається.

4.5. При складанні вимірювальних і випробувальних схем, перш за все, виконуються захисне

і робоче заземлення випробувальних апаратів. Заземлення повинно бути виконано мідним дротом перетином не менше 4 мм 2.

4.6. Харчування тимчасових випробувальні схеми для перевірок і випробувань має виконуватися через закритий автомат і штепсельної вилки (роз'ємну муфту). Автомат служить для захисту від короткого замикання і перевантажень, а роз'єм - для видимого розриву. При знятті напруги першим відключається автомат, потім розбирається роз'єм. При подачі напруги збирається роз'ємне з'єднання при відключеному автоматі, потім включається автомат.

4.7. В електроустановках перевіряти відсутність напруги слід покажчиком напруги тільки заводського виготовлення, справність якого перед застосуванням повинна бути встановлена ​​за допомогою призначених для цієї мети спеціальних приладів або наближенням до струмоведучих частин, розташованих поблизу свідомо що знаходяться під напругою. В електроустановках напругою вище 1000В користуватися покажчиком напруги необхідно в діелектричних рукавичках.

4.8. Накладати заземлення на струмоведучі частини необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги. Переносні заземлення спочатку треба приєднати до землі, а потім, після перевірки відсутності напруги, накласти на струмопровідні частини. Знімати заземлення слід в зворотному накладенню послідовності: з струмоведучих частин, а потім від землі.

4.9. Вимірювання мегаомметром і випробування підвищеною напругою дозволяється виконувати навченим особам електротехнічного персоналу.

5.1. До проведення перевірки допускаються особи електротехнічного персоналу, які досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та перевірку знань і вимог, Міжгалузевих правил з охорони праці при експлуатації електроустановок (МПБЕЕ) в обсязі розділу 5.

5.2. Пусконалагоджувальні роботи з випробувань проводяться бригадою в складі не менше двох осіб, з яких відповідальний за виробництво робіт повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а інші - не нижче III.

5.3. До робіт з вимірювань і випробувань повинен залучатися персонал, який пройшов спеціальну підготовку і перевірку знань схем вимірювань і випробувань і має практичний досвід пусконалагоджувальних робіт, в умовах діючих електроустановок протягом 1 місяця.

5.4. Особи, допущені до проведення випробувань, повинні мати при собі посвідчення з перевірки знань ПТБ з відповідною в ній відміткою.

5.5. Персонал повинен бути ознайомлений з цією методикою.

6.1. Характеристики навколишнього середовища:

  • Пора року - протягом року.
  • Час доби - з 8 до 17 годин.

7.1.9. Опір обмежувачів перенапруги з номінальною напругою 3-35 кВ повинно відповідати вимогам інструкцій заводів-виготовлювачів.

7.1.10. Опір обмежувачів перенапруг з номінальною напругою 110 кВ

і вище має бути не менше 3000 МОм і не повинно відрізнятися більш ніж на ± 30% від даних, наведених в паспорті.

7.2. Вимірювання струму провідності вентильних розрядників при випрямленій напрузі.

7.2.1. Вимірювання проводиться у розрядників з шунтирующими опорами.

7.2.2. При відсутності вказівок заводів-виготовлювачів струми провідності повинні відповідати наведеним в табл.4 (ПУЕ, табл. 1.8.29.).

Допустимі струми провідності вентильних розрядників при випрямленій напрузі.

Тип розрядника або елемента

7.3. Вимірювання струму провідності обмежувачів перенапруг.

7.3.1. Вимірювання струму провідності обмежувачів перенапруг проводиться:

  • для обмежувачів класу напруги 3-110 кВ при додатку найбільшого тривало допустимого фазної напруги;
  • для обмежувачів класу напруги 150, 220, 330, 500 кВ при напрузі 100 кВ частоти 50Гц.

7.3.2. Граничні значення струмів провідності ОПН повинні відповідати інструкції заводу-виготовлювача.

7.4. Перевірка елементів, що входять в комплект пристосування для вимірювання токапроводімості обмежувача перенапруг під робочою напругою

7.4.1. Перевірка електричної міцності ізольованого виводу проводиться для обмежувачів ОПН-0330 і 500 кВ перед введенням в експлуатацію.

7.4.2. Перевірка проводиться при плавному підйомі напруги частоти 50 Гц до 10 кВ без витримки часу.

7.4.3. Перевірка електричної міцності ізолятора ОФР-10-750 проводиться напругою 24 кВ частоти 50 Гц протягом 1 хв.

7.4.4. Вимірювання струму провідності захисного резистора проводиться при напрузі 0,75 кВ частоти 50 Гц. Значення струму повинно знаходитися в межах 1,8-4,0 мА.

7.5. Перевірка стану поверхні трубчастого розрядника.

7.5.1. Проводиться шляхом огляду перед установкою розрядника на опору.

7.5.2. Зовнішня поверхня розрядника не повинна мати тріщин і відшарувань.

7.6. Вимірювання зовнішнього іскрового проміжку трубчастого розрядника.

7.6.1. Виробляється на опорі установки розрядника.

7.6.2. Іскровий проміжок не повинен відрізнятися від заданого.

7.7. Перевірка розташування зон вихлопу трубчастого розрядника.

7.7.1. Проводиться після установки розрядників.

7.7.2. Зони вихлопу не повинні перетинатися і охоплювати елементи конструкції і проводів, що мають потенціал, що відрізняється від потенціалу відкритого кінця розрядника.

7.8. Схема для вимірювання опору ізоляції вентильних розрядників і ОПНов представлена ​​на малюнку 1.

Випробування вентильних розрядників і ОПН

Рис.1 Вимірювання опору ізоляції розрядників і ОПН

7.9. Схема для вимірювання струмів провідності ОПН110кВ представлена ​​на рісунке2.

Випробування вентильних розрядників і ОПН

Рис.2 Вимірювання струмів провідності ОПН 110 кВ.

7.9.1. Випрямлена напруга для вимірювання струмів провідності розрядників отримують від випробувальної установки відповідного напруги.

7.9.2. Значення опору захисного резистора вибирають відповідно до характеристики випробувального трансформатора. Для вимірювань струмів використовують магнітоелектричний мікроамперметр, який включають в ланцюг заземлення розрядника. Для вимірювання випрямленої напруги застосовують вольтметри з додатковим резистором.

7.9.3. Вимірювання випробувальної напруги по вольтметру в первинному ланцюзі випробувального трансформатора з перерахунком напруги за коефіцієнтом трансформації при холостому ході неприпустимо, так як при цьому не враховується спотворення форми кривої напруги, а також падіння напруги в обмотках трансформатора і в захисних резисторах.

7.9.4. Результат вимірювання струмів провідності вентильних розрядників з шунтирующими резисторами в значній мірі залежить від глибини пульсації випрямленої напруги.

Для зменшення пульсації випрямленої напруги застосовуються згладжують конденсатори, значення ємності яких вибираються відповідно до таблиці 5.

7.9.6. Як згладжують конденсаторів можуть бути використані будь-які, зокрема косинусні конденсатори на номінальну напругу 10,5кВ. при випробуваннях розрядників 15кВ і вище необхідно включати два конденсатора послідовно

7.9.7. Вимірювання струмів провідності вентильних розрядників слід проводити після дощового періоду в суху погоду при температурі вище +15 градусів.

7.9.8. Поверхня фарфорових деталей розрядників повинна бути чистою і сухою. Перед вимірами фарфор повинен бути протертий ганчіркою, змоченою в бензині.

7.10. Схема для вимірювання струмів провідності ОПН і вентильних розрядників до35кВ представлена ​​на малюнку 3. Як випробувальної установки використовується АИД-70.

Рис.3 Вимірювання струмів провідності ОПН і вентильних розрядників до 35 кВ.

7.10.1. Вимірювання пробивної напруги вентильних розрядників проводиться за схемою на малюнку 10 із забезпеченням обмеження часу прикладення напруги на випробовуваний об'єкт.

8.1. Результати випробувань оформляються протоколом.

Схожі статті