Він: - Спочатку візьми його в руки.
Вона: - Фу, яка гидота.
- Запевняю тебе, в цьому нічого поганого немає. Схопив його за головку однією рукою.
- Так? А далі що?
- Так добре, а тепер потягни за нього іншою рукою.
- Ось так?
- Ну бачиш, як добре в тебе виходить.
- А тепер що?
- Тепер посмокчи.
- Ні, ти жартуєш!
- Не жартую. Починай смоктати.
- Фу! І що, люди правда так роблять?
- Так.
- Ти впевнений?
- Я ж казав тобі, у мене є досвід. Для мене це не перший раз. Повір мені. Посмокчи хвилинку.
Вона (смокче): - Угмм.
- І як?
- Солоненьке.
- Ну адже приємний на смак, ні?
- Навіть непогано, а тепер що?
- Тепер розсуваєш ніжки.
- Ти так мав на увазі?
- Так, тільки потрібно посильніше розсунути, інакше важко буде добратися. Дай я тобі покажу.
- А Зрозуміло.
- Ось так. А тепер знову береш його в руки.
- Угммм.
- Коли його витягнеш, візьми його в рот.
- Ага-а.
- О-о-о, ось так.
- А що з цим жовтеньких зробити? Це теж ковтають?
- У кожного свій смак. Можна проковтнути, якщо хочеться.
- Спробую. Мммм. смакота, спробуй!
- Ні, не хочу, не пропонуй.
- (Ображено дивиться)
- Дивись на мене. Тепер спробуй витягнути пальцями це рожеве.
- О-о-о.
- Іноді бувають проблеми, так що можна допомогти собі губами
- Ммммм.
- Можна поc0caть, іноді це допомагає.
Вона (смокче): - Мммм.
- А-а-ах, вже пішли.
- Ага, я відчувала.
- І як, було смачно?
- Повинна сказати, що зовсім непогано.
- Хочеш ще?
- Не відмовлюся. Тільки скажи мені, чому це має бути так неймовірно складно?
- Ну, мила, я тут нічого вдіяти не можу. Раків їдять саме так.
а я встигла збудитися, поки читала)))
поки читала злегка збудилася
клас теж малеха збудився