Сфера дозвілля і вільного часу стала радикально змінюватися в радянський період, коли вона перетворилася на об'єкт державного регулювання і культур-ної політики, в той час як етнонаціональні традиції, релігійні-ні механізми розвитку дозвілля були відсунуті на другий план.
Побут, дозвілля, а також оздоровча та культурно-досуговая сфера економіки радянського періоду розвивалися за відсутності повноцінні-ного ринку. Державно-партійні органи регулювали фінанси-вання і організацію культурних установ, процеси в мистецтві і дозвільної практики населення, впроваджували нові форми відпочинку, отсле-жива їх масову ефективність.
Разом з тим в радянський період наше суспільство наблизилося до тих видів дозвільної діяльності, які характерні для індустрі-ального суспільства, правда, не на ринковій, а на державно-плано-вої основі. Поряд з платним споживанням послуг в СРСР существова-ло «безоплатне споживання», у фінансуванні якого сімейні бюджети населення, як правило, не брали безпосередньої участі. Фі-нансування здійснювалося за рахунок суспільних фондів, які створювалися шляхом державного перерозподілу доходів і ма-матеріальних засобів. Цей вид споживання включав в себе медичні-кое обслуговування (лікування, харчування в лікарнях, обслуговування населення в поліклініках і ін.), Освіту, споживання безкоштовних ус-луг культурних установ і ін. В містах у більшості випадків для громадян залишалася безкоштовною надання житла. Нарешті, су-ществовать пільгове споживання - споживання, частково оплачуючи-емое населенням (житлово-комунальні послуги, послуги шкільних і дитячих оздоровчих закладів, будинків-відпочинку, санаторіїв, ту-рістскіх організацій - регіональних і міських, а також профспілковим-юзних і комсомольських спеціалізованих фірм, наприклад «спут-ник»).
У 1970-х роках XX ст. статистичні дані свідчили про підвищення рівня життя великих груп радянського населення. Станься-ло більш рівномірний, ніж в 1950-1960-х роках, розподіл важ-кро матеріальних благ: заробітної плати, доходів з інших дже-ників, забезпеченості житлом, а також безліччю споживчих послуг, включаючи культурно-дозвільні (освіта, підвищення професійних -ної кваліфікації, доступ до масової інформації, до рекреаційних, спортивно-оздоровчим розважальним і туристських послуг).
На території країни склалася єдина інформаційна соціо-культурна і рекреаційна інфраструктура. У великих, середніх, ма-лих містах діяла мережа культурного обслуговування з театрами, кінотеатрами, концертними залами, музеями, клубами. Гірше справа йшла з культурним обслуговуванням жителів села. Лише в великі села виїжджали професійні або самодіяльні художньо-творчі колективи.
У різних груп населення, представників етнічних і регіональних спільнот існували загальні ознаки способу життя: оптимальним ве співвідношення між обсягом праці та відпочинку, подібні види культурно-дозвіллєвих занять, загальні світоглядні регулятори діяльності. Членам середньостатистичної сім'ї був доступний ряд життєво важливих культурних благ: навчання дітей (від школи до вузу), медичне обслуговування, організований відпочинок (в тому числі туристичний, санаторний), освоєння культурних цінностей. Сім'я мала двох-або трикімнатну квартиру зі стандартним набором меблів і електропобутових приладів. Радянський період примітний тим, що була досягнута, по-видимому, найбільш імовірна в умовах повно-го державного регулювання споживча, освітня, інформаційно-культурна спільність громадян країни.
Разом з тим життєвий стандарт і якість обслуговування широ-ких верств радянського суспільства в повсякденній практиці і відпочинку навряд чи можна вважати задовільним: послуги не відрізнялися раз-нообразія, а якість дозвіллєвого сервісу мало тенденцію до зниження-нию. Так, запити среднеобеспеченной сім'ї подорожувати і раз-тися росли швидше, ніж можливості задовольнити їх в рамках панувала системи обслуговування. У 1980-і роки в країні ощу-щалась наростаюча суспільна потреба в сучасних дозвіллєвих заняттях, але їх розвиток свідомо стримувалося. Особливо гостро стояло питання про доступність аудіовізуальних форм дозвілля, мно-гих видів туризму, включаючи зарубіжний, ігрової діяльності, в тому числі азартних і комп'ютерних ігор, нічних клубів, барів і т.п.
Через ситуацію в СРСР інформаційної та художньої обстановки державна політика тотального ідеологічного контролю стала заручницею наближається інформаційної революції. В умовах дефіциту відомостей про світову практику в області побуту, до-Суга, оздоровлення радянським людям, особливо молоді, здавалося, що саме за кордоном досягнутий високий рівень життя і відпочинку для всього населення і що в цих областях в розвинених країнах не існує ні-яких проблем. Звичайно, це було не так, але в 1970-1980-і роки рада-ської пропаганди вже перестали вірити.
Широкий доступ людей до вітчизняних і зарубіжних ма-лам ЗМІ під час перебудови остаточно знецінив ідеологію радянського марксизму. Все це свідчило, що до середини 1980-х років в країні назріла необхідність змін в основних галузях життєдіяльності, перш за все у сфері економіки та праці, в інформаційно-культурній сфері, в сфері побуту і відпочинку.
Уявлення про зміст культурно-дозвіллєвої діяльності згідно-ти. Сучасна наука пов'язує сутність дозвілля з одним з полюсів людської діяльності, що носить в цілому двофазний характер:
Важливо усвідомити характер дозвільної діяльності в зв'язку з тими потребами, які людина реалізує в її процесі. Відомо, що потреби людини умовно можна розділити на три типи:
♦ первинні, або вроджені, - фізіологічні потреби в
відпочинку, їжі, продовження роду і ін .; фізичні - в чистому повітрі, геоландшафтних і кліматичних умовах життя; матеріальні -
в товарах повсякденного попиту, харчових продуктах і ін .;
♦ культурні - потреби в освіті, духовному розвитку,
освоєнні художніх цінностей та ін.
♦ безпосередні переживання, враження і стану, які
відчуває людина, включена в конкретний вид дозвіллєвого заняття і
тим самим задовольняє свої потреби;
♦ осмислення людиною сприймається інформації, художніх образів, загального культурного контексту, який в цій час виявляється у фокусі його уваги;
♦ його оцінки, які виникають у нього з приводу якості відпочинку,
а також послуг, якщо вони йому виявляються в цьому процесі.
Природно, що в період дозвілля людина прагне випробувати по-ложітельние емоції, зосередитися на конструктивних ідей, по-лучити якісний сервіс - словом, добитися тих станів, кото-які пов'язані з рекреаційним ефектом.
Для величезного числа людей джерелом позитивних станів стають позитивні сенсорні враження і емоції. У придушене-ющего числа людей такі враження і емоції складаються в ре-док руху і фізичних навантажень на свіжому повітрі, Сприйми-ку приємною для очей природно-ландшафтного середовища, глибокого нічного-го сну. Особливий різновид дозвілля, що викликає позитивні сенсорні стану, пов'язана з поглинанням різноманітної, красиво поданої і смачної їжі, перебуванням в естетично привабливими-ном просторі, комфортному приміщенні. Перелік позитивних сенсорних вражень відображає передумови для рекреаційного ефекту, які люди зазвичай прагнуть знайти протягом як крат-ковременной, так і довгострокового дозвілля.
Інший фактор, що дозволяє домогтися бажаного змісту, свя-зан з реалізацією людиною на дозвіллі своїх устремлінь, здійснення своєї життєвої позиції. Як приклад пошлемося на до-суг віруючих людей, членів політичних організацій або громад-них рухів. Віруючі люди нерідко використовують відпускний час на паломницькі поїздки, на участь в житті церковного приходу, про-Київщини. Люди, захоплені громадською діяльністю, здатні по-присвячувати вільний час політичних заходів. Наприклад, на рубежі XX-XXI ст. антиглобалісти не раз збирали десятки тисяч своїх прихильників в різних країнах в тому чи іншому місті планети на певний термін (від 3 до 10 днів) для того, щоб на конференціях, фо-румах, демонстраціях протесту заявити про свої цілі, обговорити акту-альні завдання руху.
Таким чином, цей напрям дозвілля, пов'язане з реалізацією особистих переконань, можна позначити, як звернення людини до улюбленої справи (хобі). Той, хто не в змозі реалізувати себе на роботі, кого пригнічує одноманітність повсякденного існування, у вільний час прагне відновити баланс між напругою і рекреаційні-їй в улюбленому занятті, в якому можна проявити себе з найбільшою свободою і широтою. Заняття-хобі дозволяють різним людям зберігати почуття самоідентичності, відчувати стан творчого підйо-ма, самореалізації. Вони дуже різноманітні і варіативні. Такі за-няття розрізняються за характером, змістом, формами проведення: колекціонування сірникових коробок або винахідництво, вишивання або рибалка, складання віршів або гра в доміно з сусідами. Діапа-зон змістовних напрямків, індивідуальних переваг в та-ких заняттях дуже великий, В наш час він ще більш роз-ряется за рахунок появи нових захоплень, пов'язаних з технічними можливостями, сучасними реаліями життя.
В силу глибокого занурення людини в предмет захоплення хобі наділене виключно високим рекреаційним ефектом, хоча з боку часом може здатися, що людина зайнята дрібницями. Однак організатори дозвілля давно зрозуміли, що такі захоплення відкривають для бізнесу воістину безмежні можливості. Вивчивши найбільш масо-ші види самодіяльно-дозвіллєвих занять, вони пропонують на ринку послуги і товари, які працюють на споживчий попит.
Зазначимо ще один різновид змістовного дозвілля, пов'язаний-ного зі зверненням і осмисленням професійного мистецтва і на-рідної культури (своєї або чужої). Це одна з найбільш стійких і масштабних різновидів дозвільної діяльності, здатна ви-конувати безліч рекреаційних функцій, притягувати до себе масш-ТАБН аудиторії в різні історичні періоди у різних народів.
Зупинимося на сприйнятті творів мистецтва. Люди звертаються до мистецтва по-різному - з неоднаковими цілями, витрачено-вая різний обсяг часу і т.п. Зазвичай людина проявляє інтерес не до мистецтва в цілому, а до деяких його видів і жанрів, які прива-ють його в найбільшою мірою. Одні групи аудиторії мистецтва відносять-ся до прихильників отримання художніх вражень від живого творчого процесу або від оригінальних творів мистецтва в театрі, філармонії, музеї, виставковому залі і ін. В цьому ряду виділяються шанувальники відомих артистів, співаків, музикантів-виконавців.
У проведенні дозвілля і освоєнні мистецтва особливо важлива роль засобів масової інформації (ЗМІ). Технічні канали зв'язку, а також різноманітна техніка надають багатомільйонної аудиторії майже необмежені можливості знайомитися з мистецтвом, отримувати художні враження не тільки в домашніх умовах, але і в різних ситуаціях практично в будь-який час доби.
Особливо слід сказати про такий варіант захоплення мистецтвом, який пов'язаний з аматорськими художніми заняттями: музицированием, участю в спектаклях, виготовленням художніх виро-лій, малюванням тощо Такий спосіб освоєння мистецтва на дозвіллі пов'язаний з глибоким і ефективним зануренням людини в світ прекрасного, визнанням високої місії мистецтва в суспільному розвитку.
Назвемо ще один варіант захоплення мистецтвом на дозвіллі - знайомство з історичними пам'ятками та художніми шедевра-ми культури інших народів. Людина витрачає вільний час на далекі поїздки, відвідує інші країни для огляду цікавих йому музеїв, буває на популярних кінофорумах або театральних фестивалях.
Особлива роль, що розвиває належить дозвіллю, що проводиться з коханою людиною. Стан закоханості, напруга емоцій і почуттів, які юнак і дівчина відчувають в ці моменти, а також їх біс-ди, душевне і духовне взаємодія - все це надає спілкуванню неповторний, що запам'ятовується характер. Світове образотворче мистецтво, а також поетичні, художньо-прозові та навіть релігійні тексти, починаючи з біблійної «Пісні пісень» і закінчуючи сучасною любовно-поетичної лірикою, сповнені відображенням тих переживань і думок, які відчуває кожна людина, коли залишається наодинці з об'єктом своїх почуттів .
Будь-яка гра в яскравій, виразній формі демонструє свій сво-Бодня, непрогнозований, спонтанний характер. Гра за наказом або імітація гри для знавців вже не є грою. Все люби-ки гри грають тому, що відчувають задоволення від цього заняття. Учасники будь-якої гри і навіть спостерігачі переживають підвищену ступінь азарту.
Азарт пов'язаний з напруженням пристрастей, сильним людським воз-спонуканням, яке здатне стрімко змінювати спрямований-ність - від бурхливої радості до досади, гніву, смутку - в зависи-мости від індивідуальних уподобань і ходу гри. Нерідко подоб-ва ступінь залученості в гру супроводжується настільки сильним збудженням людини, що він частково втрачає контроль над ситуацією і своєю поведінкою. Саме ця вершина азарту найбільше цінується любителями шахів, спортивних змагань, карткової гри, скачок.
Суті-ють і інші змістовні боку, мають другорядний ха-рактер. Багато спеціалізовані види і форми дозвілля включають в себе безліч інших можливостей. Іншими словами, в тому чи іншому вигляді дозвілля перетинається безліч різних змістовних аспектів.
Розглянемо як приклад діяльність фітнес-клубів, що виконують рекреаційну роль (нормалізація психологічного стану, спортивно-фізичний розвиток людини і ін.). Відвідувачам фітнес-клубу пропонують певний набір послуг спортивно-оздровітельного медичного та санітарно-гігієнічного характеру (заня-ку на тренажерах, масаж, водні процедури в басейні, керівництво тренерів, медичний контроль за станом організму, постачання засобами для банних процедур після занять і ін. ). У багатьох слу-чаях ці послуги можуть доповнюватися допомогою в психологічній реабі-літаціі, послугами громадського харчування (пропонуються напої, лег-кі закуски, десерт і т.п.). У вихідні дні може бути організований виїзд на природу для занять спортом на свіжому повітрі. Все це сприяє створенню в клубі атмосфери доброзичливості, активно-го дружнього спілкування, що мотивує багатьох людей домагатися ста-туса постійного члена клубу.