Час роботи
Я давно думала зробити щось короткого майстер-класу по Голкового мереживу від початку процесу, до самого кінця і, нарешті, мені це зробити вдалося :)
Постаралася врахувати всі нюанси і тонкі моменти, з якими зіткнулася при роботі сама і які вказані важливими в навчальній літературі по даному виду рукоділля. Маю велику надію, що матеріал виявиться корисним.
Тож почнемо. Для зручності (як мені бачиться) спершу буде розташовуватися фото, а вже під ним опис.
- товсті нитки "Кабле";
- нитки, якими ми будемо вишивати;
- чиста щільна тканина;
- нитки контрастного білого кольору, які не линяють;
- голка гобеленова з тупим кінцем.
Спочатку ескіз. Я виконую його простим олівцем на копірку і приклеюю отримане зображення самим звичайним скотчем до тканини, на якій збираюся вишивати. Скотч грає кілька ролей одразу: він оберігає нитки від забруднення графітом і тканину основи від випадкового чіпляння голки з робочою ниткою.
Далі нам потрібно прокласти так звану "трасу" або "корд" по контуру елемента. Для цієї мети я використовую нитку "Кабле", вона дуже зручна тим, що досить товста для подальшої вишивки і не щільна, що дозволяє прекрасно кріпити нитку все тієї ж вишивки при виконанні швів. З самого початку нитка кріпимо петлею, щоб не залишити кудлатого кінця. Не знаю чому, але чомусь саме хвіст на початку роботи складніше заховати, ніж хвіст в середині роботи. Такий собі виверт :)
Складені кінці петлі продовжуємо прошивати по контуру елемента. Для пришивання я вибираю не линяють нитки контрастного з робочими нитками кольору для того, щоб після закінчення роботи було зручно їх замінити, не пропускаючи. Важливо! Корд пришиваємо, трохи відступаючи від краю елемента в зовнішню сторону, тобто робимо малюнок трохи більше, буквально на міліметр. Це необхідно для того, щоб при вишивці і неминуче стягуванні країв роботи ми не отримали б результат меншого розміру, ніж нам необхідно.
В результаті ми повинні отримати ось такий вигляд елемента. Тепер він повністю готовий до вишивки :)
Вишивала я ось такими чудовими нитками, але для початку я б рекомендувала звичайні швейні нитки - вони не ковзають, добре кріпляться і на них чудово набивати руку.
Зрозуміло, починаємо вишивати з того, що закріплюємо парою тугих стібків нашу робочу тонку нитку. Тут-то ми і стикаємося з принадами нитки "Кабле", акуратно прошиває і затягуємо без особливих зусиль. Для вишивки беремо тонку голку з гострим кінчиком.
Для заповнення елемента я вибрала улюблений шов - тюлевий. Не стану ще раз його докладно розбирати, даю посилання на даний шов. Єдиний нюанс: для того, щоб переміститися на ряд вище для вишивки, у вушку мереживі не передбачені петельки від готового шнура, як в румунському мереживі, а тому слід підніматися обвиваючи робочою ниткою корд (на фото це видно), тим самим ми ще додатково арміруем елемент. Ще не забуваємо, що при заповненні елемента не слід занадто сильно тягнути робочу нитку.
Далі починається найцікавіше. Ми приступаємо до завершення мереживного елемента і прокладанням ще одного корду, поверх бавовняного. Для нього я рекомендую віскозне нитки, вони прекрасно тримають форму при цьому не роблячи мереживо жорстким. Даний елемент я вирішила зробити без вивороту, однаковим з обох сторін. Тому корд пришивається за допомогою звичайного знайомого нам усім шва, що обвиває край. Для цієї роботи беремо голку з тупим кінцем, вона не буде проколювати вже готове, а буде добре ковзати по скотчу, що не чіпляючи тканину основи.
Два фото вище по суті показують початок роботи з другим кордом. Щільно прикріплюємо на самому початку декількома стібками, потім, коли обробка краю рушить по контуру далі, акуратно підтягуємо кінчик корду (щоб не висмикнути його з роботи) до зручної для завершення роботи довгі. Продовжуємо обробляти.
Хочу зупинитися на моменті зміни нитки. Поміняти нитка просто, але ось як заховати кінчик, щоб місце потім не брасалось в очі? На фото вище показана робоча нитка і віскозний корд, який ми пришиваємо. Ми залишаємо хвостик робочої нитки як є і вставляємо в голку наступний відрізок і ось тут момент: корд і колишню робочу нитку, а також хвостик нової ми скручуємо разом і корд у нас стає тринитковий. На якості і товщині краю таке ущільнення ніяк не позначається, тим більше ми вже не боїмося тягнути підтягувати нитку для більш щільного контуру.
Власне, ось воно з'єднання трьох кінців ниток в один і продовження роботи на корду з трьох ниток.
До слова, цей еелементи мною вибраний не випадково, він дозволяє показати ще одну хитрість. На фото ми бачимо місце, де дві пелюстки туляться один до одного. Як їх з'єднати, щоб не було помітно і щоб пелюстки не розходилися в готовій роботі різнорідними частинами? Для цього ми вишиваємо край першого пелюстки з двох співпадаючих один з одним. Проходимо поворот біля серединки ічуть далі. а після.
пропускаємо голку так, щоб захопити вже вишитий краєчок, робимо ниткою своєрідну вісімку, міцно притягаючи пелюстки один до одного.
Якщо відрізок зіткнення тих же пелюсток досить довгий, то процедуру повторюємо. В результаті місце такого кріплення абсолютно не буде помітно, а елемент вийде цільним.
Власне, ось це місце, яке ми тільки що обробили, поєднуючи дві пелюстки.
Після всіх мук у нас на робочої тканини повинна залишитися ось така чарівна штучка :) Тепер потрібно обережно відклеїти край скотча і отпаривателем перерізати всі ниточки, щоб не пошкодити готове мереживо.
Для того, щоб не мучитися з відпарюванням маленького елемента, є ще одні хитрість. Округленим зворотним кінцем отпаривателя досить пройтися по краю елемента, трохи продавлюючи вишивку і розправляючи її до контуру. Головне - не використовувати металевих предметів - можна забруднити готовий виріб. У мого отпаривателя чудова пластмасова ручка, досить стежити за її чистотою :)
Милі дами, я цілком могла щось упустити, десь плутано пояснювати (натхнення така штука - тільки встигай записувати, тому я готова дати додаткові пояснення і опису, якщо виникнуть питання.
Ще раз висловлю свою надію, що матеріал виявиться корисним :)
Завжди ваша, Маша