Виявлення рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного

Для участі в подальшому дослідженні нами було відібрано 2 групи дітей по 4 людини в кожній. Одну групу ми визначили як експериментальну, а іншу як контрольну.

Мета констатуючого експерименту: вивчити обсяг і рівень сформованості навичок та вмінь і визначити умови виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей другої молодшої групи. Для цього необхідно:

а) встановити обсяг культурно-гігієнічних навичок, передбачений для дітей даної вікової групи: навички вмивання, прийому їжі, одягання, користування носовою хусткою, підтримання порядку в костюмі і зачісці;

б) виявити і оцінити рівень сформованості навичок: раціональність і послідовність операцій, їх швидкість і якість, самостійність дітей.

г) виявити умови, створені в групі для формування культурно-гігієнічних навичок;

д) виявити форми організації, прийоми навчання і привчання, їх специфіку і ефективність;

е) з'ясувати ставлення дітей до вимог і вказівок дорослого, їх самостійність, активність, взаємодопомога.

Ми вели спостереження за роботою вихователя і вісьмома дітьми експериментальної та контрольної груп дослідження протягом 3-х днів. Спостереження проводилося за схемою, яку ми попередньо розробили на підставі вимог «Програми виховання в дитячому саду».

Таблиця 1. Сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи

Ім'я, прізвище дитини

Сформованість навички миття рук (в балах)

1. Правильне користування їдальні і чайної ложками, виделкою, серветкою;

2. Не кришити хліб;

3. Пережовувати їжу із закритим ротом;

4. Не розмовляти з повним ротом;

5. Тихо виходити після закінчення їжі з-за столу;

7. Користуватися тільки своїм приладом.

Навички миття рук і особистої гігієни включають вміння:

1. Мити обличчя, вуха, руки

2. Загорнути рукава;

4. Взяти мило, намалювати до появи піни;

6. Сухо витерти руки, акуратно скласти рушник і повісити в свою комірку;

7. Користуватися гребінцем.

Навички знімання і надягання одягу в певному порядку включають вміння:

1. Розстебнути гудзики;

2. Зняти плаття (штани);

3. Акуратно повісити;

4. Зняти сорочку і акуратно її повісити на штани;

6. Зняти колготки, повісити на сорочку (плаття);

7. Одягти в зворотній послідовності.

Якщо дитина правильно виконував всі дії входять в навик, то за:

правильно виконане дію дитина отримувала - 3 бали;

дію виконане з невеликими неточностями -2 бали;

невміння виконувати дію - 1 бал.

Найбільша кількість балів, яку міг набрати дитина за кожним критерієм - 21.

Рівні сформованості культурно-гігієнічних навичок

Високий рівень (84-63 балів) - всі навички сформовані міцно;

Середній рівень (62- 40 балів) - один і більше навичок, знаходяться в стадії становлення;

Нижче середнього (39-28 балів) - один і більше навичок не сформовані.

Аналіз результатів показав наступне (Таблиця 1), що у більшості дітей (75%) експериментальної групи навички знаходяться в стадії становлення, в однієї дитини (25%) навички не сформовані.

Так, Галкіна Катя, Моісеєв Ваня, Крилова Настя вміють користуватися їдальні і чайної ложками, акуратно після прийняття їжі користуються серветкою. Під час прийняття їжі за столом не розмовляють, користуються столовими приборами; одяг знімають в певній послідовності, але під час надягання ця послідовність у цих дітей порушується. Діти намагаються дотримуватися правил особистої гігієни: миють руки перед їжею і після відвідин туалету. Всі діти з бажанням прибирають іграшки, книжки і будівельний матеріал, але не в місця їх визначення.

У Ахметжанова Айрат жоден з навичок не сформований. Для дитини характерні відмовні операції. Хлопчик дуже замкнутий, на зауваження реагує плачем або замикається. До даного хлопчикові необхідно дотримуватися індивідуальний підхід.

За результатами проведеного дослідження (Таблиця 2) у більшості дітей (75%) контрольної групи навички не сформовані. Так, Мягков Кирило під час прийняття їжі суп їв чайною ложечкою, на питання вихователя чому він їсть маленькою ложечкою, хлопчик відповів, що вдома йому дають таку ложку. Виделкою більшість дітей не вміють користуватися. Серветку застосовують за призначенням і без нагадування вихователя тільки 2 людини (Дмітріеева Оля, Буклеев Максим). Діти контрольної групи під час прийняття їжі розмовляють за столом. Кирило, після того, як з'їв свою печиво став віднімати у Олі її.

В обох групах було відмічено, що діти не говорять спасибі, виходячи з-за столу після закінчення їжі. Руки діти витирають не завжди своїми рушниками, вішають їх не на свої місця. У багатьох дітей як експериментальної, так і контрольної груп відмічено прояв негативної реакції на пропозицію вихователя зачесатися.

Аналізуючи умови, створені в групі для формування у дітей культурно-гігієнічних навичок слід зазначити наступне. Всі вимоги СанПіН дотримані, т. Е меблі підібрані відповідно до зростання дітей, в групі дотримується теплової та повітряний режим, ступеня освітленості відповідає вимогам, але в групі досить мало дидактичних ігор, які сприяли б кращому засвоєнню культурно-гігієнічних навичок, вихователі у своїй роботі дуже рідко використовують художнє слово.

Формування культурно-гігієнічних навичок повинно здійснюватися дитячим садом в тісному контакті з родиною. У даній групі відсутня єдина лінія у вимогах, в створенні умов, які вкрай необхідні для вироблення і закріплення у дітей культурно-гігієнічних навичок.

За результатами констатуючого експерименту ми склали діаграму (Рис1, Рис.2) з якої видно формування яких навичок викликає найбільшу скруту.

Виявлення рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного

Мал. 1 Показники сформованості навичок у дітей експериментальної групи (в балах).

Виявлення рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного

Рис.2. Показники сформованості навичок у дітей експериментальної групи (в балах).

Пояснення до діаграм.

Для показників сформованості навичок миття рук, охайною їжі, знімання і надягання одягу в певному порядку:

7-10 балів - формування навички викликає сильні труднощі;

11-17 балів - формування навички викликає незначні труднощі;

18-21- формування навички не викликає труднощі.

Для показника досвіду сформованості користування носовою хусткою:

1 - формування навички викликає сильні труднощі;

2 формування навички викликає незначні труднощі;

3 формування навички не викликає труднощі

Таким чином, виходячи з результатів констатуючого етапу експерименту ми намітили подальшу роботу по формуванню культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи дослідження.

Схожі статті