Біологія - це наука про загальні властивості всього живого. Своє функціонування в якості самостійної дисципліни вона почала порівняно недавно, в кінці 19 століття. Своєю появою наука зобов'язана тій проблематиці, яка існувала між визначенням понять живих і неживих природних тіл. Незважаючи на такий пізній виникнення біології, дане питання хвилювало людини вже давно. Порушувалося він в античні часи, в середні віки, а також в епоху Відродження.
Ким же були на сьогоднішній день настільки широко відомі вчені-біологи?
- Грегор Мендель - монахом.
- Карл Лінней - лікарем.
- Чарльз Дарвін - заможним джентльменом.
- Луї Пастер - хіміком.
античність
Основи знань про рослини і тварин спочатку заклав в своїх працях Аристотель. Велику роль у розвитку біології відіграв і його учень Теофаст.
Важливе значення для отримання знань про живі організми мали твори Діоскорид. Цей античний мислитель склав опис різноманітних лікарських речовин, практично шістсот з яких були рослинами. В цей же період творив і Пліній, який збирав відомості про природні тілах.
Незважаючи на те що заслуги всіх мислителів минулого зіграли вагому роль у розвитку біології, найбільш значний слід в історії цієї дисципліни залишив Аристотель. Його перу належить величезна кількість творів, які були присвячені тваринам. У своїх працях Аристотель розглядав питання пізнання особин, які представляли земну фауну. Мислитель розробив власні принципи класифікації груп тварин. Вона проводилася на основі сутнісних властивостей видів. Також Аристотелем були розглянуті питання розвитку і розмноження тварин.
Середньовіччя
Лікарі, які жили в цьому історичному періоді, включали в свою практику велику кількість досягнень античності. Однак Римська імперія, захоплених арабами, прийшла в занепад. І завойовники перевели праці Аристотеля та інших античних мислителів на свою мову. Але ці знання не були втрачені.
Настільною книгою всіх європейських медиків аж до 17 століття був працю прославленого лікаря Авіценни, де вперше були введені поняття фармакології та клінічних досліджень. Також заслуговують на увагу дослідження іспанського араба Ібн Зухра. Шляхом розтину він довів, що короста викликається присутністю підшкірного паразита. Також він ввів експериментальну хірургію і провів перші медичні дослідження на тваринах.
В середні віки набули розголосу і деякі європейські вчені. У їх число увійшли Альберт Великий, Хильдегарда Бінгенская, а також Фрідріх II, якими був складений канон природної історії. Ця праця широко використовувався для вивчення в найперших європейських університетах, де медицина стояла на другому місці після богослов'я і філософії.
Відродження
Епоха Відродження стала початком розвитку сучасної анатомії - дисципліни, основу якої становить розтин людських тіл. Поштовх цьому напрямку дала книга Везалія.
Свій внесок в дослідження природи вносили і алхіміки. Так, Парацельс проводив досліди з біологічними і фармакологічними джерелами виробництва лікарських препаратів.
сімнадцяте століття
Найбільш важливим періодом даного століття є становлення природної історії, що стала основою:
- класифікації рослин і тварин;
- подальшого розвитку анатомії;
- відкриття другого кола кровообігу;
- початку мікроскопічних досліджень;
- відкриття мікроорганізмів;
- першого опису еритроцитів і сперматозоїдів тварин, а також клітин рослин.
В цей же період англійським лікарем Вільямом Гарвея під час проведених дослідів розтину тварин і спостереження за кровообігом був зроблений цілий ряд важливих відкриттів. Дослідник досяг наступного:
- виявив наявність венозного клапана, що не дозволяє крові текти в зворотному напрямку;
- відкрив, що кровообіг здійснюється крім великого ще й по малому колу;
- показав наявність ізоляції лівого і правого шлуночків.
У 17 столітті почала формуватися і зовсім нова галузь досліджень. Пов'язана вона була з появою мікроскопа.
Винахідник цього приладу, ремісник з Голландії Антоні ван Левенгук, проводив самостійні спостереження, а їх результати відсилав в Лондонське королівське товариство. Левенгук описав і замалював велика кількість мікроскопічних істот (бактерій, інфузорій і т. Д.), А також сперматозоїди і червоні кров'яні тільця людини.
Вісімнадцяте століття
У цьому столітті продовжували розвиватися фізіологія, анатомія і природна історія. Все це створювало передумови для виникнення біології. Значущими подіями для дисципліни про природу живих тіл послужили дослідження Каспара Фрідріха Фольфа і Альбрехта фон Галлера. Результати цих праць значною мірою розширили пізнання в області розвитку рослин і ембріології тварин.
зародження біології
Дев'ятнадцяте століття
Самими значущими подіями для біології в цей період були:
- становлення палеонтології;
- виникнення біологічної основи стратиграфії;
- поява клітинної теорії:
- формування порівняльної ембріології і анатомії.
Вчені-біологи 19 століття почали боротьбу з інфекційними захворюваннями. Так, англійським лікарем Дженнером була винайдена вакцина, а результатом досліджень Роберта Коха стало відкриття збудника туберкульозу та створення багатьох видів ліків.
революційне відкриття
Діяльність російських дослідників
Багато важливих відкриттів в області дисципліни про живих організмах зробили вітчизняні вчені-біологи. Так, в 1820 році П. Вишневським вперше було висловлено припущення про наявність особливої речовини в протицингового продуктах. Саме воно, на думку вченого, сприяє правильній життєдіяльності організму.
Ще один російський вчений - Н. Лунін - відкрив в 1880 році вітаміни. Він довів, що в складі їжі присутні деякі елементи, життєво важливі для здоров'я всього організму. Сам термін «вітамін» з'явився при з'єднанні двох латинських коренів. Перший з них - «віта» - означає «життя», а другий - «амін» - перекладається як «з'єднання азоту».
Значно зріс інтерес до природознавства серед російських вчених в 50-60 роках 19 століття. Він був викликаний пропагандою свого світогляду революційно налаштованими демократами. Важливим фактором стало і світовий розвиток природничих наук. В цей час починали свою роботу такі вітчизняні вчені-біологи, як К. Тімірязєв і П. Сєченов, І. Мечников і С. Боткін, І. Павлов і багато інших лікарів і натуралісти.
Великий фізіолог
Широку популярність Павлов - вчений-біолог - отримав після проведення досліджень центральної нервової системи. Ці праці великого фізіолога стали відправною точкою для подальшого вивчення різних психічних явищ.
Двадцяте століття
На початку 20 століття вчені-біологи продовжували вносити неоціненний внесок в історію розвитку дисципліни про живих організмах. Так, в 1903 році вперше з'явився такий термін, як гормони. В біологію він був введений Ернестом Старлінг і Вільямом Бейлісс. У 1935 році з'явилося поняття "екосистеми". Його ввів в дисципліну Артур Дж. Тенсли. Даний термін позначав складний екологічний блок. Також вчені-біологи продовжували працювати над визначеннями всіх етапів стану живої клітини.
Чимало дослідників працювало і в нашій країні. Вчені-біологи Росії внесли великий вклад в розвиток дисципліни про живих тілах. Серед них такі:
- М. С. Колір, першим встановив існування двох модифікацій хлорофілу;
- Н. В. Тимофєєв-Ресовський, який є одним з основоположників радіобіології, який встановив залежність дози випромінювання на інтенсивність мутаційних процесів;
- В. Ф. Купревіч, який відкрив позаклітинні ферменти, що виділяються на закінченнях кореневої системи вищих рослин;
- Н. К. Кольцов - основоположник експериментальної біології в Росії.
У 1910-1915 роках відомі вчені-біологи на чолі з Томасом Хантом Морганом розробили хромосомну теорію спадковості. У 20-х - 30-х роках двадцятого століття зародилася популяционная генетика. У другій половині століття відкриття вчених привели до створення социобиологии і еволюційної психології. Чималу лепту в цю справу внесли і радянські вчені-біологи.
Великий мандрівник і натураліст
Величезну роль у розвитку дисципліни про живих тілах зіграв вчений-біолог Вавилов. Його вважають рослинникам і генетиком, селекціонером і прикладним ботаніком, географом і мандрівником. Однак головним напрямком його життєвого шляху було вивчення і розвиток біології.
Вавилов був мандрівником, який відкрив зовсім не нові країни. Він познайомив світ з раніше невідомими рослинами, які вразили сучасників різноманітністю своїх форм. Багато вчених-біологів Росії відзначали, що це був справжнім провидцем в своїй справі. Крім цього, Вавилов був чудовим організатором, державним і громадським діячем. Цей вчений відкрив настільки ж фундаментальний закон в області біології, яким для хімії є Менделєєвська періодична система.
У чому основна заслуга Вавилова? У відкритому їм законі рядів подібності і в утвердженні існування закономірності в величезному світі фауни, що дозволило прогнозувати виникнення нових видів.
Володимир Іванович Вернадський
Зі шкільної програми нам добре відомі такі прізвища, як Ньютон і Галілей, Ейнштейн і Дарвін. Всі вони були геніальними провидцями, що відкривали людям нові горизонти в пізнанні суспільства і природи. Чимало таких геніїв було і в 20 столітті. Серед них - вчений-біолог Вернадський. Його сміливо можна віднести до числа тих дослідників, які не тільки побачили, а й усвідомили нові, невідомі раніше явища.
Вернадський досліджував хімічний склад, а також поширеність рослинних і тваринних організмів. Подібні роботи велися для вивчення міграційних процесів хімічних елементів в товщі земної кори. Серед відкриттів Вернадського знаходиться і вказівка на існування організмів, що є концентраторами кальцію, кремнію, заліза і т. Д.
Дивні солодощі з усього світу, які ви, можливо, не зважитеся спробувати Виробники роблять все можливе, щоб здивувати споживачів і змусити їх купувати більше, винаходячи для цього нові продукти харчування. Особливо пов.
