Хто я - великий письменник землі російської або тема для поганого ток-шоу?
Мені здається, я міг би непогано грати в * більярд. Але в моєму житті немає більярду. Чому в моєму житті немає більярду? Можливо, в мені гине чемпіон з більярду! - але більярду немає і немає в моєму житті. Немає більярдного столу, немає більярдних куль, немає кия. Я хочу негайно зіграти в * більярд! Багато разів! Кілька сотень партій - поспіль! Нехай мені тільки пояснять правила (я ж навіть правил не знаю) - і незабаром я, можливо, почну всіх обігрувати - все більш і більш майстерних супротивників, одного за іншим!
Мій дядько сказав про Сорокіну: "Це той письменник, який завжди починає во здравіє, а кінчає за упокій."
Ну-ка, братці
папараці,
Заряжай фотопаратци!
За гамбурзьким рахунком
Некрасов чемпіон,
Але премію отримає
Природно не він
(Інакше
Який сенс
У гамбурзькому рахунку-то)
Піду ж
Прийму душ.
Думав я про верлібрі,
Так налетіли раптом колібрі!
а гра
на межі гри і не ігри
Які нервові особи.
Може, викликати міліцію?
Герман Лукомніков пише вірш "Новости культури". Герман Лукомніков написав вірш "Новости культури". Вибачте, по щойно отриманим нами відомостями, справжня редакція вірша "Новости культури", можливо, не є остаточною. Герман Лукомніков продовжує роботу над віршем "Новости культури".
Це були новини культури.
Ну що
брат вібратор
погані
(Вірші)
як перекладні
(Вірші)
а хороші
(Вірші)
як перекладні
картинки
Перевір,
Я не звір?
ВІРШ В. Максимова *
цинічно БАЛЛАДА
Важкий моя праця - працювати левом:
Добру, добра, добро
Продатися з гривою і хвостом.
Веду з людьми гру,
Ах, лицемір я, Лицеміре, хіба ж
Всім людям і звірям приклад -
Для них я - добрий Боніфацій!
Несмачно прикидатися,
Але змушений намагатися:
ДОБРО за мною. Я вкушу - і все впаде -
І кіт улюблений, і гуманність
Людська полетить в Туманність,
І казки все народ спалить.
Двадцяте століття - заревів не так -
І здуло весь ідеї лад.
Такий мій світ - заревів не так -
І здуло весь людей настрій.
Добра не один я і не ворог,
Так норов древен мій -
Іду кусати!
ЧУЛІДА І БИГУДИ
Одна стара бородата, інша - з вагою в руці. Ось тільки тяжкість - так-так-так! - та пихкає, борсаючись в мішку. Дві жінки, не здригнувшись вухом, свій продовжують розмову, але до підозрілих стара крокує флотський контролер:
- Що за рух в багажі?
У відповідь, зобразивши наївність, басят бабусі: "Ми вже зареєстрували живність. Ось документи на тхора. Адже за тхорів така такса?"
Тут мускулиста рука суне пійсят чотири долара.
- Боюся, що цей ваш тхір - щонайменше порося. А то і зовсім не звір, але - людський дитина. Приблизно двадцять років тому фоку знітився-виродки, я перепрошую, одному вкрадену їм крихітку приховати від митниці вдалося в такий же точно мішковині. Як згадаю - праведна злість мене терзає і понині.
Так мовив норм провозу страж, сам твердий як тверда валюта. Прискіпливо оглянувши багаж, в мішку він бачить ліліпута.
(А втім, цей варіант, мабуть, кілька зануда. Звичайно, ми - великий талант, але цей досвід дуже важкий.)
Корабель по морю пливе, погойдується хвиля ми. Раптом посеред усіх цих вод сталося жахливе цунамі! Вирує могутній океан, розряди блискавок мітять в снасті. Коротше, цей ураган розніс суденце на частини.
Лише тренований плавець над бурею святкує перемогу, - він, потопаючих ловець, схопив за волосся сусіда, - обох моторошна хвиля жбурнула на якийсь берег. Принц в подиві дивиться на "улов", очам своїм не вірячи: так це зовсім не сусід, а, чесно кажучи, сусідка! - заповітних мрій його предмет! (А також правлячого предка.) Чул Іда (або Чуліда. - хоча вобще вона Марина) лежить, як рибка зі ставка иль бездиханна ундина. Цей труп, ридаючи, Бігуді в обіймах стиснув що було мо чи, пролунав Вополь з грудей - і де віца розкрила очі.
Про диво.
Але веселий рок ще одну готував зустріч: ме-ме-ме-ме-ме-ме-мішок хвилею прибило недалечко. Цей пакунок всяких різних чар недовго на піску валявся: ворухнувся, побурчав і сам собою розірвався! І ось, звільнити від пут і наливаючись-таки силою, на волю вийшов ліліпут - зовсім не злий, а дуже милий!
А втім, цей персонаж назад може стати лиходієм.
(Сьогодні короткий метраж. Ми великої формою не володіємо.)
_______
* Синхронно переклал Герман Лукомніков при співчутті Артема Маркова, Юлії-Франчески і Зосі Раффе.
Я жирних з дитинства звик ненавидіти.
Тепер не можу себе в дзеркалі бачити.
Я вирішив вести щоденник.
Це краще за будь-книг.
Я вирішив вести щоденник:
Дик-дик-дик-дик-дик-дик-дик.
Я
нічого не розумію в політиці!
Політика мене абсолютно не цікавить.
Кажуть, політика - брудна справа.
політика
мені не до душі.
Але час від часу
я приходжу на виборчих дільниця,
беру бланк,
прослизають в кабінку -
і тихо,
як би дроча,
голосую
за Гайдара
або Явлінського.