Це найстрашніша в'язниця всіх часів, не діє вже багато років, Алькатрас досі привертає всіх своєю історією і зловісними таємницями.
В'язниця Алькатрас для туристів
Для всіх бажаючих проводять екскурсії по в'язниці. Упор роблять на камері Аль Капоне і інших злочинців, які вчинили тяжкі злочини. Утримувати їх у звичайних тюрмах не можна було, тому переправляли сюди. Також туристам дадуть послухати записи розмов охоронців або арештантів. Відвідати Алькатрас можна навіть вночі. Туристів настільки багато, що квитки краще купувати за кілька тижнів.
У 1775 році один іспанський учений вніс на карту маленький острівець, назвавши його Isla de Las Alcatraces через великої кількості пеліканів, що населяють його. Він тоді навіть не міг припустити, що через кілька сотень років, це місце прославилося як найжахливіша в'язниця Америки. Алькатрас може бути вам відомий за фільмом «Втеча з Алькатраса».
У 1848 в Сан-Франциско знайшли золоту жилу. Починається справжнісінька золота лихоманка. У зв'язку з цим число жителів різко збільшується. Шукачі дорогоцінного металу прибувають і з суші, і з океану. Згодом влада зрозуміла, що потрібно якось захистити місто. Вибір припав на острів. Він мав дуже вигідне стратегічне положення: перебував в парі кілометрів від міста, і з нього добре проглядалася навколишня територія. У 1854 році на острові були побудовані захисні укріплення і зведені гармати.
Разом з двома сусідніми фортами було сформовано оборонний комплекс. У 60-му році на острів привозять першого військового злочинця. З того моменту захисна функція острова починає слабшати. Не можна не сказати, що знаряддями так і не довелося скористатися. Зате в ролі в'язниці Алькатрас проіснував 100 років. На початку XX століття зміцнення знесли, зберігши цокольний поверх, для будівництва нової в'язниці. Два роки злочинці будували тюрму. Розташування поруч з сильними течіями робило острів важкодоступним, тому незабаром Алькатрас стали використовувати для утримання полонених. З кожним роком їх ставало все більше і більше. У 1920 році всі корпуси і будівлі були повністю забиті злочинцями.
Алькатрас стала першою в'язницею для військових, яку відрізняли строгість і суворі покарання всіх винних. Це могли бути і важкі роботи, і переміщення в карцер без будь-яких зручностей. І це лише дещиця того, що могло статися. В основному ув'язненими були військові у віці 24 років. Як правило, їх саджали за дезертирство або інші неважкі злочини. Але не обійшлося і без вбивць, гвалтівників і злодіїв. Тюремний порядок мав свої особливості. Злочинцям не можна було перебувати в камері днем. Особи вищих посад могли взагалі безперешкодно гуляти по всій території в'язниці.
Незважаючи на жорсткі заходи впливу, режим Алькатраса не був таким суворим. Більшість в'язнів працювало на сім'ї, які жили на острові. Деяким навіть довіряли сидіти з дітьми. Бували випадки, що таким режимом користувалися, щоб втекти. Але ні в кого це не виходило. Вибравшись на волю, втікачі намагалися переплисти море, але холодна течія не давало цього зробити. Вибору не залишалося і доводилося повертатися назад. Правда потім втікачі відразу ж хворіли і помирали від переохолодження.
Згодом умови утримання у в'язниці стали поліпшуватися. Ув'язненим було побудовано бейсбольне поле. Їм навіть дозволили носити спеціальну форму під час ігор. По п'ятницях організовувалися змагання з боксу. Це було настільки захоплююче видовище, що навіть цивільні приїжджали до в'язниці, щоб подивитися бій.
Після приходу до посади Джонстона, правила утримання ув'язнених помінялися. Тепер кожен з них мав свою окрему камеру. Була створена система привілеїв на отримання їжі, лікарської допомоги, одягу та ін. Якщо арештант поводився добре, йому навіть могли дозволити спілкуватися з гостями в'язниці і відвідувати бібліотеку. При найменшому непослуху все привілеї відразу віднімалися. У в'язниці заборонялося читання газет та інших засобів масової інформації, а листи піддавалися коригуванню. В'язниця Алькатрас була тим місцем, куди засуджували суди. Сюди відправляли особливо відзначилися. За бажанням у в'язницю потрапити можна було. Винятком став Аль Капоне. Це була дивовижна людина. Поліція гналася за ним довгих три роки, а попався на звичайній несплаті податків. Довгий час він сидів у в'язниці міста Атланти. Підкупивши охоронців і начальство, він обзавівся ще однією бандою і одночасно керував своєю мафією, сидячи у в'язниці. Після його діяння розкрилося, і злочинця перевели в Алькатрас. На волю він вийшов уже згорбленим старим.
Ще одним відомим злочинцем став Роберт Страуд, що мав прізвисько «птицелов». Насправді тварин він не вирощував і практично все життя провів в абсолютно іншій в'язниці. У 1909 році за розбійний напад він сів до вашингтонської в'язниці. Убивши одного разу сусіда по камері, його перевели в канзаської в'язницю. У 1916 році він вбиває тюремного наглядача, і Страуда засуджують до смертної кари. Але по слізної прохання матері ув'язненого, смертну кару замінюють на довічне ув'язнення, і відправляють злочинця в Алькатрас. Тут він почав займатися вивченням пернатих і навіть створив кілька пізнавальних книг. У висновку він пробув майже двадцять років.
У 1962 році Алькатрас перестає функціонувати. За однією з версій це сталося через занадто дорогого утримання ув'язнених. В'язниці також була потрібна реконструкція вартістю 4 мільйонів доларів.
Втеча з в'язниці Алькатрас
Втеча їх в'язниці - це завжди найцікавіша тема для розмов. Чуток про це було багато. Подейкували, ніби за всю історію намагалися втекти 36 осіб, але жоден з пагонів так і не вдався. А все через холодної течії в затоці Сан-Франциско. Відстань начебто невелика, але переплисти було нереально. На човнах тим більше не можна було втекти. При наближенні будь-якого корабля починався обстріл. Ходив ще слух, що в затоці водяться кровожерливі акули. Частенько говорили про акулу на ім'я Брюс, яку підгодовували охоронці.
Все ж одному арештанта пощастило, і він втік. До берега він дістався настільки виснаженим, що відразу ж втратив свідомість. Вранці його знайшов маленька дитина з батьками. Вони подумали, що людина намагалася втопитися в затоці і викликали поліцію. Укладеного відразу ж дізналися і відправили назад.
За всі 29 років існування федеральної в'язниці Алькатраса не було скоєно жодного втечі. Правда, до цих пір п'ятеро арештантів числяться як зниклі, по всій видимості, вони потонули.