Удосконалення російської мови (істокон)

А чому б не уявити, як можна вдосконалювати свою мову, але не в тому сенсі, що їм добре володіти, - не як велосипедиста на велосипеді, а як сам велосипед?

Грамотно або неграмотні пише чиновник це питання того, що, -так нехай хоча б виглядав не деградуючим суб'єктом.
У чиновників царської Росії рівень правопису і навіть чистописання був просто чудовий, але рівень виконання їх
безпосередніх обов'язків проте посередній.
Якщо вже підвищувати культурний рівень чиновників, то поряд з перевірками формальної грамотності, треба проводити перевірки творчого рівня і професійної ефективності. При цьому проф відмінникові і творчому герою можна пробачити бути і трієчником по формальної грамотності, і навіть більш високі вимоги ніж мінімально необхідні тут дуже шкідливі.
Це стосується не тільки чиновників, а всіх людей і навіть учнів в школі. Так якщо в якомусь класі проводити особливо творчий місячник, то, в цей час допустимі будь-які граматичні помилки-абсолютно будь-які. І якщо вчитель цього не розуміє, то треба стояти над ним з занесеної указкою для удару по його тупорилої.

Взагалі російську мову періодично треба обсмикувати, - його занадто складна грамотність частіше шкідлива чим корисна. Але вона все-таки необхідна як база для подальшого розвитку. А поки що є досить обтяженим засобом не «пущать" ні туди ні сюди, тоді як розвиватися далі давно вже пора, і це аж ніяк не на тому, що в слові - вдосконалення є "вованіе", типу Президент же сказав треба. Президент ще ні чого не говорив, і Україна була спокійною країною, коли я вже говорив, що гальмо в розвитку
мови призведе до ненависті до Росії і росіян. Між іншим українську мову це багато в чому спроба розвитку російської мови.
Хіба хтось сказав українцям, - давайте це робити разом? - Ні навіть завівся такий поганий звичай, що якщо є загально російське слово, що і просто російське і українське, то, вважати його поганим запозиченням з українського. Теж можна сказати і про Білорусь, - навіть з сучасною назвою якої в Росії маса не згоди, замість того щоб сказати, - братки це ж хороша ідея!
Ось же є Русь що білого, а ми що недолюблює свою Батьківщину, що такого роду цілий ряд слів нами не вживається: Русь мила, - мілор; Русь чесна, - Честнорусь і багато-багато ще. А у нас тільки Русь чиста або не чиста - погана. Та так і якщо і чиста, то все одно погана. Але саме слово русь не як назва, а як поняття про функції та якості, - як власну назву вже забуто в її первинному значенні, а тому що присвоєно нами, - зведено в виняткову священну власність. А від того і давно вже не є священним, що вже саме по собі без ідейно.
І зверніть увагу, всієї навіть написаної талановито літератури вже ні коли не перечитати і навіть всенародними зусиллями, але основні зусилля все одно йдуть на збагачення цього пласта культури, яким вже не можливо скористатися з високим ККД. А відкладеної на потім залишилася завдання
усвідомити всього лише кілька десятків ключових слів, хоча від рішення того завдання питання національної ідеї та ідеології перестав би бути запаленої і запущеної проблемою. Для початку треба відновити в народі хоча б одне тільки слово - Русь.

Про слово Русь своє найсвіжіше найкраще і конкретне опублікую трохи пізніше. Але можна ж і з інших сторін вдосконалювати мову. Про самому слові - мова і про слово - язичник, теж трохи пізніше, так би мовити конкретне з конкретним, але це буде не там, де відбуваються наші останні зупинки. А розвивати мову і розвиватися прямо по ходу його передумов адже теж можливо, і ось тут без прикладу ні як.

Відштовхуємося, звичайно ж, від практичних проблем. Чому люди бувають погано керовані? Нас тут в першу чергу цікавить морально-інформаційна складова. Порівняємо таку функцію народу як основний всенародний рада, - негласне щоденне саме дорадче віче з дорожнім рухом. Окремо від самого руху на дорогах учасників руху не виховаєш, вже які є, таких і візьмемо до уваги. Керівників люди делегують теж самі по тому які які вони виборці. Однак при тих же людей і тих же начальників на одних місцях пробок більше на інших менше. Винні самі дороги, і їх перебудову - швидший ключі до зміни ситуації ніж що небудь ще. Зазвичай пробки виникають в горловинах і в сжімних вузлах дорожньої системи, але вузли можуть бути і розтискні, а перед горловиною можуть починатися об'їзні шляхи. І якби рух хтось зупиняв би і змушував усіх розподілитися, кому куди їхати, щоб не використаних об'їздів не залишилося, то всім би стало краще, хоча рівність і постраждало б. Тільки не рівність таке можна і якось компенсувати або черговістю або ж грошима, але це договірне царство навіть у гіршій своїй частині краще не договірного. Так-так дійшли суті багатьох біблійних проповідей, ну і що прийшли, а далі знову вперлися в те що погані самі.

А чому дороги не допомагають без договору? А оповіщення мало своєчасно спрацьовує. Якщо окремий водій знає, що про не найкращому об'їзному шляху мало хто знає, то тим самим цей шлях стає кращим, бо пробки не буде або вона буде не дуже довгою. Але ось він їде з живою картою на навігаторі, і у інших теж саме, і всі вони як на біржі ворожать куди б їм по хитріше згорнути. І тут проблемою стає навіть і вчасно зметикувати, навіть не те що переграти інші супер-комп'ютери, а
вже в ті можливості, що виникають по ситуації. Якщо уявити, що все в місті тільки таксисти, то зрозуміло що таланти і особливо брудні і збройні таланти поступово скуплять все автопарки, бо тільки вони в такій системі будуть працювати на перспективу. Ця ситуація і в політиці і в тій політиці, де бере участь весь народ вже навіть і своїм ставленням до своєї мови. І як в такому таксістве - таксістане цілком чесним таксистам залишатися в силі, а може бути і всім процвітати, адже бажаючих проїхати через цю таксоландію (ці подібні слова-модель узгодження в масах) хоч відбавляй, як підвищити пропускну здатність для інформаційних процесів призводять до згоди ?
У ситуації без навігаторів допомагав би і додатковий лексикон, наприклад ле-ком-пра - на ліво, - прямо, - і направо. Якщо ще уявити що нехай і не на дорогах а над дорогами замість обмеження швидкості введений розстріл за відхилення від гоночних стандартів, то принцип буде зрозумілий. А в політиці ніби існують одночасно і авто, і над вулицями літальні апарати. І тут авто як би - флегма, а літальні апарати - швидка кров, але одне в інше переходить або добре розігнавшись або сповільняться.

Але фантастична країна або реальна служить тут моделлю, а реальний мову можна збагатити по ній цілком.

А уявіть, що автоматично складається рейтинг регулювального якості на дорогах, і тим істотно заохочуються його хороші працівники і караються погані, - зрозуміло ж, що дорожня інспекція тоді поступово стає високо відповідальної і високо професійною. Сам цей образ корисний швидше дійсно для управління дорожніми офіцерами. Але, можна уявити і що при цьому заохочується і активна частина водіїв-знавців на дорозі, скажімо місцеве меншість. І тоді моделюється ситуація морально-інформаційного клімату в суспільстві. Воділіг - той хто відноситься до частини водіїв поліпшує інших водіїв, навіть якщо мова про згоду в русі серед пішоходів або космольотів -все одно, але про бізнесменів серед бізнесменів а не в якості начальників-роботодавців. Теж про політиків серед політиків, просто про громадянина серед просто громадян, а якщо про тоже, але як про начальника (ках), то на-воділіг, на-воділігі, на-воділігія, а якісним послухом поліпшують загальною ситуацію - так-воділігі. Ті ж водії, що по хамськи підносяться над натовпом, так що їй вже і покращитися з ними стає не можна - водіпани, - водібеси. Пасивна маса ж - воділітікі виконають роль води, простих буквочок. Але не поважати роль води собі дорожче. адже помітно же, що не тільки гірша частина в тюрмах без воділітіков, а й найкраща в чиновницьких кабінетах стають гірше.
І чи не схоже все це на те, що будь подібний "отводітельскій" лексикон в ходу в широкому його розумінні, то багато і політичні кризи протікали б набагато легше і корисніше?

І ще, - багато процесів можна облагороджувати завчасно, але теж вибрати чому приділити заради цього особливу увагу, що удостоїти особливим словом, не завадило б. Та хоча б повправлятися в такому мисленні не зайве. Гугаль - попереджання головного (охоронці рунічних підстав, не хвилюйтеся, їх враховую всюди); на-гугаль дію з попередньої ключовий підготовкою; за-гугаль - не підготовленою попередньо в ключовому для успіху сенсі дію; Ні-гугаль - або повна імпровізація або цілком планове дію або суміш того й іншого, але без передбачення. А сама гугаль саме спроба передбачити свою само організованість. В громадської орієнтації же важливо, що є люди які якщо відкладають якась агресивна дія, то наводять лад в його запряжці. Чому російських мужик довго запрягає одна і та ж причина в різні часи або різні? Якщо ця велика гугаль то це велике майбутнє, - це майбутні перемоги або міцний мир. Розуміючи процеси прискорення, треба розуміти і процеси уповільнення, це частенько буває найголовніше.

Яка вона роль Бога нам точно не відомо, але перше завдання, щоб в ній озирнутися і побачити свою роль поряд, - Богу не перешкодити. Хоча ми не знаємо і те, що є роль бога в мові - великий майстер або наш скромний помічник, може бути кращого помічника не заслуговуємо. Можливо він примудряється бути і тим і тим, але і нам тоді треба примудритися не перешкодити жодної його ролі. Все це актуально і без вдосконалення мови, але без вдосконалення вся мовна праведність достатня?
Я не знаю Христос Бог Пророк чи, але багато його висловлювання дуже мудрі, хоча можливо йому приписали величезний пласт до-алфавітної культури, коли багатовікові знання перш записані ієрогліфами - недоступні масам стали доступними під його іменами. А в даному випадку ключовим є такий вислів: "Будьте досконалі як досконалий ваш Бог". Моя думка в тому, що вдосконалення людини відіб'ється і в кращому засвоєнні вже прийнятого взаємоприйнятного мови і в генерації винаходів в мові. Мовне винахідництво обов'язковий від природний від Бога етап розвитку людини в дитячому віці (приблизно 2,5 рочки). "Будьте як діти" - це теж сказав Христос. А що стосується саме російської мови, то, можливо планка божественно очікування від російських серед найвищих у світі, і по частині зберігання мовної бази і по частині її розвитку.

Схожі статті