Удосконалення організації праці управлінського персоналу
Для оцінки ефективності підприємств щодо вдосконалення організації управлінської праці можна використовувати наступні показники: приріст продуктивності праці, відносна економія (вивільнення) чисельності працівників, економія собівартості, річний економічний ефект.
1. Приріст продуктивності праці.
Розрахунок приросту продуктивності праці застосуємо по заходам, пов'язаним з працею технічних виконавців і фахівців. За результатами вивчення витрат робочого часу можливе виявлення прямих втрат робочого часу і нераціональних його витрат. Якщо здійснити заходи щодо їх скорочення, то з'явиться основа для розрахунку можливого приросту продуктивності праці.
При усуненні тільки прямих втрат робочого часу приріст продуктивності праці визначають за формулою
ППТ = (ПНР х Кс + ПНД + (ОТЛф - ОТЛн) х 100) / Оф,
де ППТ - приріст продуктивності праці;
ПНР - перерв у працівника через організаційно-технічних недоліків у виробництві;
Кс - коефіцієнт скорочення втрат часу через порушення режимів роботи (встановлюється підприємством виходячи з можливостей усунення втрат часу з організаційно-технічних причин);
ОТЛф - фактичні витрати часу на відпочинок і особисті потреби працівників протягом зміни;
ОТЛн - нормативний час на відпочинок і особисті потреби для працівника протягом зміни;
Оф - фактичні витрати часу працівника на виконання основної роботи протягом зміни.
При усуненні як прямих втрат робочого часу, так і нераціональних витрат робочого часу розрахунок приросту продуктивності праці визначають за формулою
ППТ = (Він - Оф) х 100 / Оф,
де Він - нормативні витрати основного часу працівника протягом зміни.
2. Відносна економія (вивільнення) чисельності працівників (ЕЧ) від впровадження заходів визначається в ситуаціях:
а) при зміні норм часу, норм виробітку, нормованих завдань
Еr = (t1 - t2) ХВ2,
де t1 і t2 - трудомісткість одиниці роботи або операції до впровадження заходу і після його впровадження;
В2 - обсяг робіт (операцій) після впровадження заходу до кінця року в натуральних одиницях;
ФРВ1 - річний фонд робочого часу одного працівника (приймається рівним 1910 годин);
Кв.н. - середній коефіцієнт виконання норм працівником.
б) при зміні норм обслуговування:
ЕЧ = (Ч / Н01 - Ч / Н02) х КСМ х М / 12,
де ЕЧ - економія чисельності працівників;
Ч - чисельність працівників, яких необхідно обслуговувати;
Н01 і Н02 відповідно колишня і нова норми обслуговування підприємства;
М - число місяців з моменту зміни норми обслуговування до кінця року.
в) при зміні норм чисельності:
ЕЧ = (Нч1 - Нч2) х КСМ х М / 12,
де Нч1 і Нч2 відповідно колишня і нова норми чисельності працівників.
г) при впровадженні організаційно-технічних заходів, що дають зростання продуктивності праці:
ЕЧ = Ч2 х ППТ / 100,
де Ч 1 - чисельність працівників до впровадження у них заходи;
ППТ - приріст продуктивності праці у працівників після впровадження заходу.
Виявивши економію чисельності від проведеного заходу можна визначити приріст продуктивності праці по структурному підрозділу і в цілому по підприємству, поширивши отриманий результат на велику сукупність працівників:
ППТ = ЕЧ х 100 / (ч1 - ЕЧ),
де Ч 1 - чисельність працівників структурного підрозділу або підприємства до впровадження заходу.
4. Річний економічний ефект.
Річний економічний ефект від впровадження одного заходу можна визначити за формулою
ЕГ = (С1 - С2) х В2 + Зтек - Зед х Ен,
де Ег - річний економічний ефект в рублях;
С1 і С2 - вартість одиниці роботи до і після впровадження заходу;
В2 - річний обсяг робіт після впровадження заходу в натуральних одиницях (кількість документів, креслень та ін.);
Зток - поточні або повторювані витрати;
Зед - одноразові або капітальні витрати на обладнання, оплату дослідників, проектантів;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності.
Для розрахунку вартості одиниці роботи С1 і С2:
1) визначають необхідні витрати часу на виконання одиниці роботи до і після впровадження заходу (тобто Нвр1 і Нвр2). Вони встановлюються за нормативами, або хронометражем, або по фотографіях робочого часу (в годинах або хвилинах).
2) знаходять вартість однієї години роботи працівників, зайнятих на цій роботі до і після впровадження заходу (тобто СТ1 і СТ2).
СТ1 = ФЗП1 / ФРВ1, СТ2 = ФЗП2 / ФРВ2,
де ФЗП1 і ФЗП2 - фонд заробітної плати всіх працівників по даній роботі за період до впровадження і після впровадження заходу;
ФПВ1 і ФРВ2 - фонди робочого часу всіх працівників по даній роботі за період до впровадження і після впровадження заходу.
3) визначають вартість одиниці роботи до і після впровадження заходу (тобто С1 і С2):
С1 = СТ1 х Нвр1, С2 = СТ2 х Нвр2.
Даний метод дозволяє точно визначити економічний ефект від впровадження тільки одного заходу, але і при цьому часто складно, а іноді і неможливо визначити обсяг робіт до кінця року (В2). При впровадженні багатьох заходів виділити ефект від кожного з них практично неможливо.
У зв'язку з цим рекомендується використовувати укрупнений метод оцінки економічного ефекту, при якому отримані результати від впровадження заходів порівнюються з витратами на їх здійснення. Тоді річний економічний ефект від впровадження низки заходів щодо організації управлінської праці можна визначити за формулою
ЕГ = Ефзп + Ед.с. + Еотч + Ет.с. - Зед х Ен,
де Ег - загальна річна економія від всіх заходів;
Ефзп - річна економія по заробітній платі за рахунок вивільнення чисельності;
Ед.с. - річна економія від зміни посадовий структури в підрозділі;
Ет.с. - річна економія за рахунок більш широкого і раціонального використання засобів оргтехніки;
Еед - сума одноразових витрат на здійснення заходів;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності, встановлюється рівним 0,15 виходячи з нормативного терміну окупності витрат 6,7 року. При наявності можливості підприємство може встановлювати значення Ен від 0,15 до 1,0.
Для розрахунку економії, що досягається за рахунок вивільнення чисельності (Ефзп), користуються формулою
Ефзп = # 931; Чвi х ЗП,
де # 931; Чвi - чисельність працівників, що вивільняються;
ЗПi - середньорічна заробітна плата одного працівника з нарахуваннями;
n - кількість вивільнюваних штатних одиниць за посадою.
Економія, досягнута за рахунок зміни посадового складу (Ед.с.) розраховується наступним чином:
Ед.с. = ФЗП1 - ФЗП2,
де ФЗП1 і ФЗП2 - відповідно річний фонд заробітної плати (з нарахуваннями) до і після перегляду посадовий структури.
Визначають Ед.с. за рештою працівникам, щоб не було повторного рахунку з показником Ефзп, або показник Ефзп можна не брати до уваги, але тоді Ед.с. необхідно вважати по всім працівникам.
Розрахунок економії завдяки кращому використанню оргтехніки, засобів механізації здійснюється за формулою
Ет.с. = С1 - С2,
де С1 і С2 - витрати, пов'язані з використанням технічних засобів до і після впровадження заходу.
Одноразові витрати на здійснення заходів по організації управлінської праці включають: витрати на механізацію праці, витрати на стимулювання працівників, витрати на проведення досліджень та інші витрати.
ІНШІ СТАТТІ РОЗДІЛУ
Управління процесами праці
Процес праці - трудова діяльність одного або групи працівників, спрямована на досягнення поставленої целі.Управленіе процесами праці - сукупність різних видів робіт і операцій з управління діяльністю підрозділів підприємства та окремих працівників.
Методи раціоналізації особистої праці керівника
Основними напрямками раціоналізації процесів праці керівників є:
1. Визначення раціонального змісту процесу праці.
2. Розподіл робочого часу на виконання основних функцій.
3. Розробка процедур підготовки та прийняття рішень.
Планування робочого місця керівника
Планування приміщень - це розподіл структурних підрозділів по кімнатах і таке розміщення в них меблів та обладнання, яке запобігає зайві переміщення, забезпечує економне використання площі і збереження здоров'я працюючих.