Вітання. Ось прочитала і вирішила розповісти тобі історію моєї подруги.
Прийшла до лікарів, на що вони їй сказали: "Ем. Ну жирна простий".
Далі гірше. Жахнув тиск. Під 230. Вони їй: "Ем. Ну жирна простий".
Минуло ще 2 тижні. Вона прийшла на черговий огляд до офтальмолога. Та помітила, що Таня поправилася дуже. Поклала її на кушетку і вирішила пальпувати живіт. Після цієї процедури очі у неї полізли на лоб і лікар кудись втекла. Прибігла через 10 хвилин з купою лікарів, в тому числі з головлікарем.
Нирки відмовили надійно і безповоротно. Її доставили в токсічку і в першу добу злили з неї 20 ЛІТРІВ рідини. У токсічке, звичайно, було як у тебе. Риготікі та інші веселі хлопці весело блевали, кричали і тп.
Потім перевели в нефрології.
З тих пір вона на діалізі.
Цього літа я запросила її до себе в гості. Домовлялася з місцевими ДЦ, щоб вони її взяли. Допомагала збирати доки. Купувала квиток на літак. Щоб можна було летіти без пересадок з Новосиба в Краснодар (так як зір безповоротно знищила, і посередині очей темна смуга).
Ми вирішили не ризикувати, і вона влітку не ставала в чергу на нирку, боялися, що її терміново викличуть на пересадку, а вона буде у мене в Новоросійську. А швидко дістатися до Кемерово буде проблемою.
Як виявилося не даремно.
Ніч підготовки, в 7 ранку операція.
Операція пройшла добре. Але нирка не запрацювала. Зробили діаліз, щоб її "розмочити", але не допомогло.
Лежить тепер в лікарні - заживає.
Ось така історія.
У тебе якась причина відмови нирок?
У Тані - аутоімонная реакція на стафілокок.
Тримайся там і бережи себе!
Це реально жах, я сам з хворими з дитинства нирками: вроджений гідронефроз, операція в 3 роки, лікарі-дегенерати занесли інфекцію (причому не тільки мені, а мало не всьому відділенню), від якої мені було навіть веселіше ніж від безперервної блювоти жовчю з кров'ю (з якими мене в лікарню і відвезли). Веселіше як мінімум через те, що від цієї самої жопорукості лікарів, я вже мало не рушив коні.
Ще з "приємного" - до сих пір згадую, як під час однієї з операцій я раптом прокинувся і побачив як хірург з медсестрами копаються всередині мене, то ще видовище для трьох / чотирьох-річну дитину. Благо моя пам'ять вирішила приховати подробиці, а запам'ятав я все лише в загальних рисах (швидко дали нову порцію наркозу).
Минуло майже два десятка років з того часу. і не дай бог снувати опинитися на діалізі і подібної нісенітниці. Болячки у нас дуже страшні, але треба триматися. Хочеться вірити, що загострень більше ніколи не буде. Здоров'я вам!
Розкрити гілка 0
Я як в черзі в поліклініке.Зашібісь історія
Розкрити гілка 0
Я сам в 15-річному віці нирку по дурості втратив.
Живу вже 12 років з однією-єдиною. І начебто нічого, звик уже.
Розкрити гілка 0
Розкрити гілка 1
да, зізнаюся, наложал :) хотів все розповісти, але зрозумів, що багато для початку.
Розкрити гілка 0
пікабУшнікі ж, видужуй)
Розкрити гілка 1
Просто уявив, що Пікабіа - це велике місто. Дякуємо :)
Розкрити гілка 0
І сміх і гріх. Давай видужуй, з нашою медициною будь-яка хвороба може стати квитком в 1 кінець!
Розкрити гілка 0
Темні плями - це мабуть через високого тиску.
У всіх на переддіалізних стадії зір падає, але в більшість випадків відновлюється, як тільки організм очищається.
Розкрити гілка 0
Мені теж коли діаліз робили не можна було ворушитися, і теж 4 години. А стегновий катетер, це взагалі кошмар. Сподіваюся зараз у тебе все добре :)