За словом - в кишеню.
Традиційні весільні тости і поздоровлення.
Звідки пішла вигук "Гірко"?
Ця традиція прижилася і на Русі, де застільні мови стали іменуватися заздоровницями і з'явилося безліч правил їх проголошення і навіть унікальних назв: спізнився п'є "штрафну", нові покупки або приємні події "обмивають", а перед закінченням свята випивають "на ціпок". З кавказькими народами, які відомі особливим підходом до застілля, ставленням до статусу тамади, який вимовляє мудрі, дотепні, часом ліричні тости, українські навряд чи зрівняються, але, тим не менш, без заздоровниць, в їх сучасному варіанті, не обходиться жодне свято.
Якщо тости, вимовлені на дружній вечірці, можуть носити формальний характер (не пити ж в тиші!), То на весільному торжестві вони набувають особливого змісту, будучи не тільки закликом випити, скільки привітаннями, зверненими до молодих, побажаннями, які вони, ймовірно, запам'ятають на все життя.
Версій появи вигуку "Гірко!" в якості весільної традиції кілька. За однією з них, на українських весіллях, які гралися взимку, коли закінчувалися сільськогосподарські роботи, у дворі нареченої будувалася і заливалася водою велика гірка. На ній стояла наречена, а нареченому в якості одного з випробувань пропонувалося піднятися по льоду, щоб заслужити право поцілувати обраницю. Присутні при цьому вигукували слово "гірка".
Друга версія також пов'язана зі стародавньою традицією: наречена повинна була особисто обнести всіх присутніх горілкою, розлитої в чарки. При цьому кожен гість, для підтвердження дійсності міцного напою, вигукував, випивши його - "Гірко!". Є версія і містична: щоб нечиста сила не завадила щастя молодих, потрібно ввести її в оману, вигукнувши "гірко". Духи, почувши цей вигук, повинні вирішити, що відбувається сумна подія, тому втручатися в хід слідства не стануть.
Звичай вимагати поцілунку молодят тих чи інших вигуком існує і в традиціях інших народів, причому всі вони беруть коріння в українському "гірко". Наприклад, в Молдавії це "Amar", а в Латвії "Rugti" (обидва слова перекладаються як "гіркоту"), в Болгарії - "горчіво".
Останнім часом пари все частіше просять гостей не кричати "Гірко!" - з тієї причини, що не бажають цілуватися по команді. Правда, уникнути цього призову вдається рідко: варто одному гостю згадати про традиції і крикнути "Гірко!", Як інші радісно підхоплять. І тут вже хочеш - не хочеш, а доведеться слідувати традиції і цілуватися.
Щоб звести небажані моменти до мінімуму, варто заздалегідь підготуватися, обговоривши "шляхи відступу" з тамадою. Наприклад, урізноманітнити заклики, внісши в їх список "Солодко!" (Для поцілунку батьків), "Кисло!" (Цілуються свідки, якщо це доречно) і так далі. Гостям, які все ж не можуть втриматися від звичного вигуку, можна вручати цукерки як спосіб підсолодити їх гірке життя. Цілуватися можна і прикрившись табличкою з кумедними написами (наприклад, "Молодята цілуються" або "Ми щасливі").
Якщо ж молодята не проти поцілунку в принципі, але їм не подобається саме слово "гірко", можна використовувати традицію італійських весіль: розставити на столі кілька дзвіночків і починати цілуватися, коли банкетний зал наповнюється їх мелодійним звучанням. Такі аксесуари, до речі, продаються у весільних магазинах, причому з тематичними написами - наприклад, "Якщо ви хочете, щоб ми поцілувалися, телефонуйте в цей дзвіночок".
Друга хвиля тостів настає після того, як молоді поставлять свої підписи в РАГСі. У деяких випадках функцію ведучого бере на себе співробітник палацу одруження, проте частіше з невеликою вітальною промовою виступає хтось із свідків. Ну а головне час поздоровлень починається на банкеті, коли тости вимовляють якщо не все, то дуже багато - від тамади до гостей.
Серед безлічі весільних тостів і поздоровлень є кілька обов'язкових:
1. Перший тост на весіллі - за молодих - завжди вимовляє ведучий свята, який повинен не тільки привітати молодят, а й задати тон, налаштувати присутніх на відповідний лад - романтичний, зворушливий або, навпаки, веселий і завзятий, в залежності від задуманої тематики і характеру торжества.
2. Тост за наречену - підкреслює її красу, доброту, молодість, жіночність, мудрість. Це можуть бути і побажання стати справжньою берегинею вогнища, надійним тилом для чоловіка, прекрасною матір'ю і господинею, розуміє подругою, вірною супутницею.
3. Тост за нареченого - з нагадуванням про те, що в цей день він набуває нового статусу; тепер він чоловік, глава сім'ї, що несе відповідальність і за свою другу половину, і за сім'ю.
4. Тости за батьків молодих, як подяку за те, що виростили таких прекрасних дітей. Ну і, звичайно, з побажаннями бути терпимими, мудрими, допомагати новоспеченим подружжю і показувати їм приклад міцного шлюбу і шанобливого ставлення один до одного.
5. Тости, які вимовляють батьки, звертаючись до молодих, - в першу чергу щирі, душевні, мудрі настанови, вираз готовності допомогти молодій сім'ї і підтримати в скрутну хвилину. Важливо, щоб слова були звернені не тільки до сина (або дочки), а до них обох.
6. Заключний тост від молодят - зі словами подяки всім, хто прийшов в цей день привітати молодих і побажати їм щастя.
Звичайно, "обов'язковість" в даному випадку вельми умовна; правильніше навіть було б назвати її традицією, яку, за великим рахунком, цілком можна порушити. І тим не менше, добрі слова та побажання - мабуть, найголовніше, чого чекають молоді в цей день. І найкращим супроводом до них стане піднятий келих з іскристим шампанським або терпким вином.
За великим рахунком, умовна класифікація тостів, яку ми пропонуємо, - це набір певних штампів і зразок того, як не треба вимовляти весільні мови. Звичайно, деякі ідеї можуть бути взяті на озброєння, але при цьому найкраще привітання - щире і йде від душі.
Отже, самі, скажімо так, часто проголошувані весільні тости бувають:
Історичні - зі згадуванням яких-небудь подій або діячів, що говорили слова, які можна вважати певним напуттям і побажанням молодим. Наприклад: "Скіфський мислитель Анахарсіс говорив:" Виноград народжує три грона: задоволення, сп'яніння і неприємності ". Нехай вашій родині дістаються настільки великі перші грона, що з другої гілки ви змогли б проковтнути лише кілька ягід, а на третю не залишалося б бажання! "
Літературні - з цитатами з творів знаменитих письменників або відомих персонажів. "Великий Сервантес писав:" Любов носить окуляри, крізь скла яких бідність здається багатством, мідь - золотом, а іскри вогню - перлинами ". Вип'ємо за те, щоб у вашій родині ви все це побачили без всяких очок!"
Тости-притчі. "Один знатний сеньйор мав дружину-красуню, але одного разу поскаржився одному на нестерпну нудьгу. Друг вигукнув:" У тебе ж є все, як тобі може бути нудно! "Тоді сеньйор запросив друга до себе і велів кухареві на сніданок, обід і вечерю подавати тільки тістечка. Скоро один почав благати: "Невже в твоєму домі немає м'яса і хліба?" На що сеньйор відповів: "Ось бачиш, як швидко набридає солодке. "Вип'ємо ж за те, щоб життя молодят завжди була різноманітною і цікавою!"
Друзі мої! пора настала
За цим весільним столом
Наповнити всім свої келихи
Шампанським райдужним вином.
Прикольні. "Казка - це коли одружуєшся на жабі, а отримуєш царівну; бувальщина - це коли відбувається навпаки. Нехай життя молодих завжди буде казкою!"
Одна з таких цитат, скажімо, належить Георгу Ліхтенберг, німецькому філософу XVIII століття: "Буває стан, коли присутність і відсутність коханої людини однаково важко винести, в усякому разі, в його присутності не відчуваєш того задоволення, яке можна було б випробувати, страждаючи від його відсутності ". Далі, як правило, пропонується випити за те, щоб молоде подружжя завжди отримували виняткове задоволення від проведеного разом часу. Погодьтеся, зрозуміти, про що писав мислитель, на слух вдасться далеко не відразу.
Вітальну промову не треба перевантажувати банальностями, непристойностями і штампами; здравиці, що містять жарти "нижче пояса", доречні на парубочому, а не на романтичному весільному торжестві. Здається, краще відмовитися від легенд, притч, віршів, які цитуються практично на кожному весільному банкеті.
Наприклад, оскому гостям напевно набили різноманітні інтерпретації легенди про двох половинках, блукаючих по світу в пошуках один одного: "Стародавні греки вірили, що колись на Землі жили істоти, які були одночасно і чоловіками, і жінками. Але одного разу Зевс розгнівався і розрубав їх на дві половини. з тих пір вони бродять по світу, намагаючись знайти свою половинку. Вип'ємо ж за сьогоднішніх молодят, які зуміли відшукати один одного і стати одним цілим ".
Поганим тоном вважається читання віршів з листівки, особливо в тому випадку, якщо мова йде про весілля близьких, давно знайомих людей. Спогади з власного досвіду краще залишити для іншого випадку, навіть якщо вони дійсно цінні та повчальні. Не треба вимагати якнайшвидшого поповнення в сімействі, згадувати про колишніх романах когось із молодят або про якісь негативні періодах в їх відносинах.
У той же час не потрібно ставитися до власного тосту занадто серйозно: не виключено, що гості переб'ють говорить, особливо в другій половині торжества, коли випито буде вже чимало. Відреагувати на подібне краще з гумором, скориставшись можливістю урізноманітнити вітальну промову жартівливим експромтом.
- Келих під час виголошення застільної промови рекомендується тримати трохи нижче плечей, приблизно на рівні третього ґудзика сорочки.
- Келих з шампанським прийнято осушувати до дна; келих з вином можна "розтягнути" на кілька раз.
- Не можна вимовляти фразу "Дозвольте підняти тост", оскільки вона граматично неправильна. Підняти можна келих, а тост можна вимовити, сказати, запропонувати.
- Поганим тоном вважаються фрази на кшталт "поїхали", "здригнулися", а також привернення уваги присутніх стуком виделки про фужер.
- Під час застільної промови присутні припиняють розмови і кладуть на край тарілки столові прилади.
- Вважається, що чоловіки повинні вислуховувати тост стоячи, а от жінкам можна не вставати.
- Якщо кількість гостей невелика, цокаються з усіма присутніми; при цьому не потрібно тягнутися через весь стіл, краще почаркуватися з найближчими сусідами, а інших вітати, піднявши руку з келихом в їхньому напрямку або дружелюбно кивнувши.
