Ст.322. Акціонерним (або пайовим) визнається товариство (товариство), яке засновується під особливим найменуванням або фірмою з основним капіталом, поділеним на певну кількість рівних частин (акцій), і за зобов'язаннями якого відповідає лише майно товариства.
Ст.323. Товариство з обмеженою відповідальністю засновується на підставі статуту, яку представляють засновниками через Головний Комітет у справах про концесії і акціонерні товариства на затвердження Ради Праці і Оборони, а в разі надання концесії - на затвердження Ради Народних Комісарів.
Ст.324. Статут акціонерного товариства, представлений на затвердження уряду, повинен бути підписаний не менше як п'ятьма засновниками і в ньому повинні бути вказані:
а) мету і операції суспільства;
б) найменування або фірма суспільства, які повинні відповідати цілям підприємства і містити слова: «акціонерне товариство»;
в) місцезнаходження правління товариства;
г) термін, на який засновується суспільства, якщо воно створюється на певний термін;
д) розмір і порядок утворення основного капіталу, номінальна ціна і порядок оплати акцій;
е) органи управління товариства (загальні збори, правління, ревізійна комісія, а так само рада, якщо це передбачено статутом) і їх компетенція;
ж) постанови, що стосуються скликання загальних зборів, його прав і права голосу акціонерів;
з) термін операційного року, порядок складання, розгляду і затвердження звіту і балансу;
і) порядок розподілу дивіденду і складання запасного капіталу;
к) порядок звітності;
л) порядок припинення діяльності товариства.
До статуту товариства можуть бути включаемость засновниками та інші постанови, які не суперечать закону.
Примітка. Основний капітал не може бути нижче 100 000 золотих рублів. Ціна акції не може бути нижче 100 золотих рублів ...
Засновники зобов'язані залишити за собою не менш в цілому 1/10 частини випущених акцій і не має права відчужувати їх до затвердження звіту на другий операційний рік. Так само вони не мають права відчужувати до затвердження звіту за другий операційний рік належні їм засновницькі акції, сплачені майном.
Ст.338. Товариство з обмеженою відповідальністю з дня його реєстрації визнається юридичною особою і має право, в межах зазначеної в статуті цілі його, купувати і відчужувати усіма законними способами всякого роду майно, не вилучене з обігу, здійснювати операції і акти, укладати договори, шукати і відповідати на суді від свого імені ...
Ст.358. Акціонерне товариство зобов'язане щорічно публікувати звіт і баланс за встановленою формою.
Ст.367. За договором страхування одна сторона (страхувальник) зобов'язується сплатити домовлений внесок (страхову премію), а інша сторона (страховик) зобов'язується у разі настання передбаченого в договорі події (страхового випадку) при майновому страхування відшкодувати страхувальнику або третій особі (вигодонабувачу) понесені ними збитки в межах обумовленої за договором суми (страхової суми), при особистому ж страхуванні сплатити страхову суму.
Ст.368. При майновому страхуванні страхова сума не може перевищувати розміру тих прямих збитків, які страхувальник можуть понести при настанні страхового випадку (страхової інтерес). Непрямі збитки можуть бути застраховані лише оскільки це дозволяється правилами страхування.
При особистому страхуванні і при страхуванні від нещасних випадків страхова сума встановлюється за згодою при укладенні договору.
Ст.369. Якщо при майновому страхуванні страхова сума, зазначена в договорі, виявиться вище страхового інтересу, то договір визнається дійсним тільки в межах страхового інтересу і страхова премія відповідно знижується, починаючи з наступного за з'ясуванням цієї обставини страхового періоду. Якщо зазначене перевищення було наслідком обману з боку страхувальника, то страховик може через суд вимагати визнання договору недійсним, а також відшкодування йому збитків, оскільки останні перевищують отримані премії, якісь в цьому випадку він не зобов'язаний повернути страхувальникові.
Ст.370. Якщо при майновому страхуванні в договорі страхова сума встановлена сторонами нижче страхового інтересу, то різниця визнається залишеної на ризик самого страхувальника, а страховик зобов'язаний відшкодувати збитки, викликані настанням страхового випадку, тільки в частині, сумірною відношенню страхової суми до повного страхового інтересу ...
Ст.373. Договір майнового страхування може бути укладений всяким особою, зацікавленою в цілості майна, як-то: його власником, особою, яка має на це майно речове право або право наймача або за договором відповідальним за погіршення або загибель майна. При укладанні договору страхувальник повинен точно вказати характер свого інтересу і інтересу вигодонабувача.
Ст.374. Договір особистого страхування може бути укладений на випадок настання подій, пов'язаних з життям самого страхувальника або третьої особи. На випадок смерті третьої особи договір може бути укладений тільки з письмової згоди цієї третьої особи із зазначенням страхової суми і вигодонабувача. Такий договір може бути змінений або права по ньому можуть бути передані іншій особі також тільки з письмової згоди застрахованої особи ...
Ст. 378. В договорі страхування повинен бути встановлений термін, на який договір укладається, або періоди, до яких приурочується обчислення страхової премії (страхового період).
Ст. 379. Договір страхування повинен бути укладений у письмовій формі, під страхом його недійсності.
Ст. 380. При укладанні договору страховик повинен видати страхувальнику квитанцію або поліс. У них повинні бути вказані:
1) Найменування страховика, страхувальника.
2) Вказівка застрахованого інтересу (застрахованого майна або особи).
3) Вказівка того ризику, від якого полягає страхування, або події, при настанні якого страховик зобов'язаний сплатити страхову суму;
4) Початок і кінець дії страхування.
5) Страхова сума.
6) Премія (внески), термін і місце їх сплати.
По окремих видах страхування можуть бути встановлені також і інші обов'язкові умови, які повинні міститися в квитанції або полісі ...
Ст.383. Якщо після укладення договору страхування виявиться, що в дійсності обставини, які є важливими для визначення страхового ризику, не відповідають заявам страхувальника, то страховик по суду може вимагати визнання договору недійсним як до, так і після настання страхового випадку. Якщо обставина це стало відомо страховику до настання страхового випадку, то він може пред'явити вимогу про визнання договору недійсним не пізніш 2-х тижневого терміну, втрачаючи в іншому випадку права вимагати визнання договору недійсним на цій підставі.
Ст.384. Договір страхування недійсний, якщо під час укладення його застраховане майно не існує більш, або вже відпав страховий інтерес страхувальника, або майно більш не схильне до тієї небезпеки, від якої воно страхувалися, а при особистому страхуванні також якщо особи, з життям якого пов'язаний страховий випадок, немає більше в живих або воно не піддається більш передбаченим у договорі ризику ...
Ст.388. Після отримання повідомлення про перехід застрахованого майна до нового власника страховик може протягом семи днів розірвати договір, якщо він прямо чи опосередковано (як-то прийняттям премії від нового власника і т. П.) Не виявив згоди на передачу прав за договором страхування новому власнику . Якщо страховик не скористався цим правом, то договір зберігає силу і набувач майна вступає в усі права та обов'язки страхувальника. Якщо страховик скористався згаданим правом, він зобов'язаний повернути покупцеві майна частина отриманої їм вперед страхової премії відповідно часу, що залишився з моменту переходу майна до терміну наступного внеску.
Ст.389. Страхувальник зобов'язаний сплачувати страховикові в домовлені терміни і в умовленому місці страхову премію.
До сплати премії або першого внеску її договір страхування не вступає в силу, якщо інше не передбачено в договорі.
У разі прострочення в сплаті наступних внесків премії страховик, якщо інше не випливає з договору, звільняється від обов'язку сплатити страхову суму, коли страховий випадок настане до сплати простроченої премії.
Страховик може, при відсутності угоди про розмір відсотків, вимагати сплати узаконених відсотків на прострочену премію.
Ст.390. Страхувальник, або вигодонабувач за договором майнового страхування при настанні страхового випадку зобов'язаний негайно і, у всякому разі, в домовлений термін і зазначеним у правилах страхування способом сповістити про це страховика. При невиконанні цього обов'язку страховик звільняється від сплати страхової суми.
Ст.391. Зазначені в попередній статті особи зобов'язані також приймати всі доступні їм заходи, по можливості відповідно до вказівок страховика, щоб зменшити збитки від страхового випадку.
Якщо ці заходи були прийняті за вказівкою страховика, то витрати на них повинні бути відшкодовані страховиком.
Ст.392. Страхувальник і вигодонабувач не має права вживати заходів або вчиняти дії, що можуть ускладнити встановлення дійсних розмірів збитків.
Ст.393. Страховик звільняється від сплати страхової суми, якщо страховий випадок настав внаслідок наміру або грубої необережності страхувальника або вигодонабувача.
Ст. 394. Оскільки інше не обумовлено в договорі, страховик не відповідає за збитки, завдані війною, зовнішньої або громадянської.
Ст.395. До страховика, сплатила страхову суму, переходять в межах цієї суми претензії і права, які має страхувальник до третіх осіб, про відшкодування їм тих збитків, на покриття яких видана страхова сума.
Якщо страхувальник відмовиться від такого домагання або права по відношенню до третіх осіб, то страховик звільняється у відповідному розмірі від обов'язку сплати страхової суми.
Ст.396. Всі претензії з договору страхування погашаються давністю в 2 роки ... Спадкове право
Примітка. Права, що випливають з укладених органами держави з приватними особами договорів (орендних, концесійних, застроечних і ін.), Переходять у порядку спадкування за законом і за заповітом в межах термінів, зазначених в цих договорах, без обмеження граничною вартістю, встановленою цією статтею.
Ст.417. Якщо загальна вартість спадщини перевищує 10 000 золотих рублів, то між державою в особі Народного комісаріату фінансів і його органів і приватними особами, закликаними до спадкування за законом або за заповітом, проводиться розділ або ліквідація спадкового майна в частині, що перевищує граничну вартість спадщини, на користь зацікавлених органів держави.
Якщо за характером складових частин розділ спадкового майна видається господарсько-невигідним і незручним, то між органами держави і приватними особами встановлюється спільне володіння або встановлюється право викупу відповідної частини на користь держави або приватних осіб, якщо останнє допускається інтересами держави.
Ст.418. Коло осіб, призваних до спадкоємства за обома зазначеними в ст. 416 підставах, обмежується прямими спадними (дітьми, внуками і правнуками) і пережили чоловіком померлого, а також непрацездатними і незаможними особами, фактично перебували на повному утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Примітка. Спадкоємцями можуть бути тільки особи, які перебувають в живих до моменту смерті спадкодавця, а також діти, зачаті при його житті і народжені після його смерті.
Ст.419. Спадкування за законом в межах, зазначених у ст. 416, має місце в усіх випадках, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Ст.420. При спадкуванні за законом спадкове майно ділиться поголовно на рівні частки між усіма особами, зазначеними в ст. 418.
Ст.421. З осіб, названих в ст. 418, ті, хто спільно проживав з померлим, отримують майно, що належить до звичайної домашньої обстановки і побуту, за винятком предметів розкоші, без зарахування в граничну суму за ст. 416.
Ст.422. Заповітом визнається зроблене особою в письмовій формі розпорядження на випадок смерті про надання майна одній або кільком певним особам з числа зазначених в ст. 418 або про розподіл його між декількома або всіма цими особами в іншому порядку, ніж це передбачено ст. 420.
Примітка. Заповідач може позбавити прав законно успадковується одного, деяких або всіх осіб, зазначених у ст. 418. В цьому випадку спадкове майно в цілому або в частині переходить до держави в порядку ст.ст. 417 і 433.
Ст.423. На що одержує за заповітом спадкове майно заповідач може покласти виконання будь-якого зобов'язання на користь одного, декількох або всіх інших законних спадкоємців (ст. 418), які в силу цього розпорядження отримують право вимагати виконання відповідного зобов'язання з боку спадкоємця за заповітом.
Ст.424. Допускаються заповіту, в яких на той випадок, якби призначений за заповітом спадкоємець помер раніше відкриття спадщини або не прийняв його, заповідач закликає до спадкування будь-кого іншого із законних спадкоємців (ст.418).
Ст.425. Заповіт має бути підписано заповідачем і представлено в нотаріальний орган для внесення до актової книги.
Натомість підпису заповідача заповіту неписьменних підписуються за них третьою особою - рукоприкладчиком.
Випісь з актового книги замінює справжнє заповіт.
Ст.426. Заповіт, пізніше складене, скасовує попереднє, оскільки в останньому не залишається розпоряджень, не передбачених пізнішим заповітом. Заповідач може і без складання нового заповіту скасувати колишнє допомогою нотаріального або судового заяви про це, заносимого в актову книгу або судовий протокол.
Ст.427. Виконання заповіту покладається на призначених у ньому спадкоємців, хіба б заповідач доручив в заповіті особливому особі - виконавцю заповіту - виконати його волю. У цьому випадку потрібна згода виконавця на самому заповіті або в окремій заяві, доданій до заповіту.
Ст.428. Розбіжності і суперечки між приватними особами або між приватними особами і органами держави з питань оцінки, поділу та порядку розрахунків за успадкованого майна вирішуються судом.
Ст.429. Якщо присутній в місці відкриття спадщини спадкоємець протягом 3 місяців з дня прийняття заходів охорони не заявить підлягає суду про відмову від спадщини, він вважається прийняли спадщину.
Частка відмовився переходить до держави.
Знаходяться в наявності спадкоємці можуть вступити в управління спадковим майном, не чекаючи явки інших спадкоємців, якісь, своєчасно з'явившись, можуть витребувати свою частку спадкового майна.
Ст.430. Спадкоємці відсутні в місці відкриття спадщини, можуть прийняти спадкове майно особисто або через повірених протягом шести місяців з дня прийняття заходів охорони спадкового майна.
Примітка. Частка ненародженої до моменту відкриття спадщини спадкоємця може бути протягом 3 місяців по його народженні витребувана його законним представником.
Ст.431. Виклик спадкоємців через публікацію чи іншими способами не проводиться, але народним судом за місцем відкриття спадщини вживаються заходи охорони спадщини негайно після отримання повідомлення про смерть спадкодавця. Охорона спадщини триває до явки всіх спадкоємців, але не довше 6 місяців.
Примітка 1. Відділ записів актів громадянського стану за місцем останнього проживання спадкодавця, довідавшись про смерть спадкодавця, зобов'язаний негайно сповістити про те підлягає народний суд.
Примітка 2. Місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця.
Ст.432. При відсутності готівки спадкоємців підприємства, що знаходиться на ходу (торгові і промислові підприємства і ремісничі заклади), суд призначає особливо відповідального піклувальника за поданням державного органу, що відає відповідними підприємствами і закладами.
Ст.433. У разі неявки спадкоємців протягом шести місяців після прийняття заходів охорони спадкового майна, а так само в разі відмови спадкоємців від спадщини (за винятком випадку, передбаченого ст. 424), майно визнається відумерлою і надходить в розпорядження відповідних органів держави.
Ст.434. Спадкоємець, який прийняв спадщину, а одно держава, до якої перейшло виморочне майно, відповідають за боргами, обтяжуючим спадок, лише в межах дійсної вартості спадкового майна.
Примітка. Кредитори спадкодавця зобов'язані заявити свої претензії, під страхом втрати права вимоги, протягом 6 місяців з дня прийняття заходів охорони.
Ст.435. Особи, покликані до спадкоємства за законом або за заповітом, можуть просити у місцевого народного судді видачі свідоцтва, що підтверджує їх права на спадщину.