Щоб захистити свій будинок від тополиного пуху, потрібно пам'ятати про декілька простих правилах.
На початку літа здається, що сховатися від пуху не можна навіть вдома: він проникає крізь відкриті вікна і кватирки, забивається під шафи, ліжка, липне до фіранок, килимах, перекочується грудками по квартирі. Про те, як захистити свій будинок від цієї напасті.
Сучасні склопакети найчастіше комплектуються москітні сітки, які рятують не тільки від мошкари, а й від пуху. Альтернативою їм може стати і проста марля: її кріплять на віконну раму за допомогою кнопок або двостороннього скотча. При цьому потрібно стежити, щоб в сітці не було дірок: навіть в невеликий зазор за день може налетіти величезна кількість пуху.
Після установки москітної сітки можна приступати до вологого прибирання квартири. Для цього потрібно побризкати в приміщенні водою з пульверизатора: пух осяде на підлогу. Також полегшити прибирання зможуть судини з водою, розставлені по кутах: пух буде стягуватися до води. Потім потрібно протерти підлогу, шафи, книжкові полиці, вентиляційні решітки. Пух потрібно зібрати в мішок і віднести на смітник, інакше він знову розлетиться по всій квартирі.
Зволоження повітря - один з ключових способів боротьби з міським пилом і пухом. Відомо, що викликає алергію не саме пух, а пилок, яку він переносить, тому потрібно зробити повітря в квартирі більш вологим. Для цього достатньо регулярно проводити вологе прибирання, придбати спеціальні зволожувачі повітря або встановити посередині кімнати посудину з водою.
Врятувати від тополиного пуху може і кондиціонер. У квартирі, де він встановлений, не потрібно відкривати вікна. Однак у нього є і мінуси: в їх фільтрах накопичуються бактерії і пил, а пух, забився в зовнішній блок, може привести до його поломки. Тому навесні необхідно провести техобслуговування, замінити фільтри, а подумати про встановлення кондиціонера потрібно заздалегідь: влітку ціни значно підвищуються.
Тополя з'явилися в Москві в 50-60-х роках, під час будівельного буму. Тоді перед московською владою і самими мешканцями, розселені з комуналок в нові райони, постало питання, яке дерево використати для озеленення міста. Вибір припав на тополю, адже він швидко росте (до 2 метрів в рік), відмінно переробляє вуглекислий газ (до 40 кг на годину), не вимагає особливого догляду. Про тополиному пусі знали вже тоді, але, по-перше, садити передбачалося тільки «чоловічі» дерева, у яких немає цієї проблеми, а по-друге, і алергіків в ті часи було в рази менше. Однак під час масових посадок тополь, які проводилися на масових суботниках, замість «чоловічих» стали висаджуватися «жіночі» дерева. Коли через кілька років по Москві полетів тополиний пух, це співпало з початком цілої епідемії полінозу серед москвичів.