Кількість годин. 6.
Місце проведення. навчальна кімната, палати пульмонологічного відділення, пульмонологические ліжка терапевтичних відділень, пульмонологічний кабінет поліклініки.
Мета. освоїти сучасні методи діагностики в пульмонології.
Професійна орієнтація студентів.
В останні роки зросла летальність від легеневої патології, що пов'язано з ростом розповсюджених і прогресуючих форм хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми та туберкульозу. Україна займає одне з перших місць в світі по частоті розвитку ускладнень. Цьому факту сприяє як низький санітарно освітній рівень населення, так і недостатні можливості діагностики пульмонологічної патології. Тому майбутнім лікарям дуже важливо вміти правильно діагностувати легеневі захворювання і швидко визначити тактику лікування і профілактики.
Базовий рівень знань та вмінь.
Студент повинен знати:
1. Структуру бронхіального дерева і легень.
2. Методи обстеження хворих.
3. Основи патогенезу, клінічні прояви легеневих захворювань.
4. Лабораторно - інструментальні дослідження при легеневої патології.
Студент повинен вміти:
1. Оцінювати дані об'єктивного обстеження хворого.
2. Інтерпретувати дані інструментальних та лабораторних обстежень.
3. Проводити диференціальну діагностику.
Програма самопідготовки студентів:
1. Знати методологію проведення функціональних легеневих тестів.
2. Вміти проводити огляд хворих.
3. Вміти інтерпретувати лабораторні методи обстеження.
4. Знати особливості експертизи працездатності при легеневої патології.
Завдання для початкового контролю знань:
1. При порушенні прохідності бронхів великого калібру частіше виникає:
а. струс задишка;
б. експіраторнаязадишка;
в. змішана задишка;
д. задишка після їжі.
2. Шум третя плеври вислуховується:
а. тільки в фазу глибокого видиху;
б. тільки при глибокому вдиху;
в. як на вдиху, так і на видиху;
м тільки при форсованому видиху;
д. тільки при диханні з напругою.
3. Звук разліпанія альвеол, який вислуховується на висоті вдиху при ексудативних процесах, називається:
а. Сухими дрібно пузирчастими хрипами;
б. шумом тертя плеври;
4. Долоні рук лікаря лежать симетрично на грудній клітці, пацієнт вимовляє слова, що мають букву «р». Це метод визначення:
а. бронхіальної прохідності;
б. голосового тремтіння;
в. обсягу інфільтрату;
м локальної гіпертермії;
д. рухливість країв легень.
5. Шуми при аускультації легенів здорової людини називають:
а. фоновими дихальними шумами;
б. основними дихальними шумами;
в. вторинними дихальними шумами;
м стетоскопіческімі вторинними шумами;
д. основними патологічними шумами.
• анамнез і фізичне обстеження хворих;