Тарифи на гарячу воду: чи законний порядок, відповідно до якого вони встановлюються? (РІШЕННЯ ВАС РФ від 29.06.12г.№ ВАС-4747/12)
Тарифи на гарячу воду: чи законний порядок, відповідно до якого вони встановлюються? (РІШЕННЯ ВАС РФ від 29.06.12г.№ ВАС-4747/12)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий Арбітражний Суду Російської Федерації у складі головуючого судді Воронцової Л.Г. суддів Ксенофонтової Н.А. і Шилохвіст О.Ю.,
при секретарі судового засідання помічником судді Кушнаренко Б.М.
В судовому засіданні взяли участь представники:
Суд вважає за необхідне зробити застереження про те, що з точки зору використовуваної в російському законодавстві юридичної техніки оспорювані заявником абзаци є абзацами першим, шостим - восьмим.
Відповідно до абзацу першого пункту 7 Методичних вказівок тарифи на гарячу воду і надбавки до таких тарифами встановлюються для організацій комунального комплексу, які здійснюють безпосереднє виробництво гарячої води, в тому числі з використанням центральних теплових пунктів, і надання послуг з гарячого водопостачання з використанням водяної системи теплопостачання , в якій не передбачається використання мережевої води (теплоносія) споживачем шляхом її відбору з теплової мережі (далі - закрита система теплоснабже ия).
В абзаці 4 пункту 7 Методичних вказівок передбачено наступне: якщо гаряче водопостачання здійснюється у водяній системі теплопостачання, в якій вся або частина мережної води (теплоносія) використовується шляхом її відбору з теплової мережі для задоволення потреб споживача в гарячій воді (далі - відкрита система теплопостачання) , споживачі оплачують:
- теплову енергію (потужність), яка використовується з метою гарячого водопостачання, за тарифами, встановленими відповідно до законодавства Російської Федерації в сфері теплопостачання;
- витрата теплоносія на цілі гарячого водопостачання виходячи з питомої вартості підготовки 1 куб. метра води у відкритих системах теплопостачання відповідної теплопостачальною організацією (виробником теплової енергії).
В обґрунтування порушення своїх прав і законних інтересів у сфері підприємницької діяльності, покладання на неї обов'язки щодо здійснення розрахунків за гарячу воду з ресурсоснабжающими організаціями в порядку, який не передбачений нормативними актами, що мають вищу юридичну силу, що управляє компанія вказує на незаконність виключення оспорюваним в частині пункту 7 методичних вказівок з системи регульованих тарифів плати за гарячу воду, що надходить до споживача по відкритій системі теплопостачання, і встановлення ви да плати для споживача за гарячу воду, що надходить по такій системі, яке не відповідає ні одноставочному, ні двоставковому тарифу на гарячу воду.
Заявник вказує, що з буквального тлумачення оспорюваної частини абзацу першого та абзацу четвертого пункту 7 Методичних вказівок випливає, що встановлення тарифу на гарячу воду поставлено міністерством в залежність від типу системи теплопостачання (закритою або відкритою), що не передбачено пунктами 6, 7 Основ ціноутворення. При цьому відносно організацій комунального комплексу, що використовують відкриту систему теплопостачання, споживачам пропонується проводити оплату гарячого водопостачання як сукупність тарифу на теплову енергію, що використовується для цілей гарячого водопостачання, і вартості витрат теплоносія на цілі гарячого водопостачання у відкритій системі теплопостачання виробника теплової енергії, що, на думку компанії, що управляє, не відповідає пункту 7 Основ ціноутворення, який не передбачає включення до складу плати за го рячую воду вартості витрат теплоносія. Заявник звертає увагу на те, що така складова частина плати за гарячу воду не віднесена законодавством до видів комунальних ресурсів з регульованим ціноутворенням.
Заявник вважає, що міністерство прийняло оспариваемую частина пункту 7 Методичних вказівок з перевищенням повноважень, так як мають більшу юридичну силу Основами ціноутворення до його компетенції не віднесено право на зміну системи регульованих тарифів і право на встановлення інших видів плати за гарячу воду, що не відповідають одноставочному або двоставковому тарифу.
Дослідивши матеріали справи та надані докази та вислухавши представників керуючої компанії і міністерства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого вимоги.
Згідно з пунктом 4 Основ ціноутворення тарифи і надбавки розраховуються відповідно до методичних вказівок щодо розрахунку тарифів і надбавок в сфері діяльності організацій комунального комплексу, які затверджуються Міністерством регіонального розвитку Російської Федерації, які визначають, крім іншого правила розрахунку тарифів і надбавок.
Таким чином, в цілому Методичні вказівки прийняті міністерством в межах своїх повноважень.
На виконання цього повноваження Уряд Російської Федерації постановою № 2 затвердило Основи ціноутворення, пунктом 5 яких в систему регульованих тарифів і надбавок включені тарифи на товари та послуги організацій комунального комплексу, надбавки до тарифів і тарифи на підключення.
Вибір виду тарифу (одноставковий, двоставковий), що встановлюється на товари і послуги конкретної організації комунального комплексу, здійснюється регулюючими органами в порядку, визначеному методичними вказівками (абзац 5 пункту 7 Основ ціноутворення).
Мабуть, в тексті попереднього абзацу допущена помилка. Замість "абзац 5 пункту 7 Основ ціноутворення" мається на увазі "абзац 6 пункту 7 Основ ціноутворення"
Таким чином, зазначеними нормами Основ ціноутворення не передбачено встановлення тарифів на гарячу воду із застосуванням такого показника як витрата теплоносія на цілі гарячого водопостачання виходячи з питомої вартості підготовки 1 куб. метра води у відкритих системах теплопостачання відповідної теплопостачальною організацією.
З буквального тлумачення абзацу першого пункту 7 Методичних вказівок у взаємозв'язку з абзацом четвертим слід, що тарифи (одноставковий або двоставковий) встановлюються тільки для організацій комунального комплексу, які здійснюють безпосереднє виробництво гарячої води, в тому числі з використанням центральних теплових пунктів і надають послуги з гарячого водопостачання з використанням водяної системи теплопостачання, в якій не передбачається відбір мережної води (теплоносія) споживачем. Така система теплопостачання пойменована закритою.
За змістом абзацу четвертого пункту 7 Методичних вказівок при здійсненні гарячого водопостачання за допомогою відкритої системи теплопостачання, тобто тієї, в якій вся або частина мережної води (теплоносія) використовується шляхом її відбору з теплової мережі для задоволення потреб споживача в гарячій воді, тариф на гарячу воду не встановлюється, а споживачі оплачують теплову енергію (потужність), яка використовується з метою гарячого водопостачання, за тарифами, встановленими відповідно до законодавства Російської Федерації в сфер е теплопостачання, і витрата теплоносія на цілі гарячого водопостачання виходячи з питомої вартості підготовки 1 куб. метра води.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у міністерства повноважень на затвердження Методичних вказівок в частині встановлення в них системи регульованих тарифів, що не відповідає пунктам 5, 6, 7 Основ ціноутворення.
Міністерство в обгрунтування правомірності встановлення оспорюваного в частині пункту 7 Методичних вказівок посилається на відмінності відкритою і закритою систем теплопостачання, в силу яких у відкритій системі теплопостачання гаряче водопостачання здійснюється без використання холодної води, що циркулює в системі холодного водопостачання і нагрівається до необхідної температури, як це відбувається в закритій системі. У відкритій системі теплопостачання гаряче водопостачання здійснюється шляхом відбору споживачами мережної води (теплоносія), яку теплопостачальні організації не набувають у водопостачальної організації, а самостійно добувають і готують теплоносій, в зв'язку з чим їх не можна віднести до організаціям комунального комплексу, які здійснюють діяльність в сфері холодного водопостачання . Виходячи з цього вартість забору і приготування мережної води (теплоносія), на думку міністерства, не може бути предметом регулювання у зазначеній сфері і не вимагає встановлення для теплопостачальних організацій тарифу на холодну воду, який згідно з пунктом 48 Основ ціноутворення використовується при встановленні тарифу на гарячу воду , приготовлену в закритій системі теплопостачання.
Доказів застосування зазначених змін Закону про теплопостачання до відносин з гарячого водопостачання на момент прийняття та затвердження оспорюваних в частині Методичних вказівок всупереч вимогам статті 65 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації міністерством не представлено.
Таким чином, суд вважає, що оспорювані положення абзаців першого і четвертого пункту 7 Методичних вказівок прийняті міністерством з перевищенням повноважень, суперечать нормативно-правовим актам, що мають вищу юридичну силу, і порушують права керуючої компанії, покладаючи на неї обов'язок щодо здійснення розрахунків за гарячу воду з ресурсоснабжающими організаціями в порядку, який не передбачений нормативними правовими актами.
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія« Чкаловська »задовольнити.
Рішення може бути переглянуто в порядку нагляду протягом трьох місяців з моменту набрання ним законної сили.
