1.Педагогіческій процес є цілісним процесом
Педагогічний процес - це цілісний навчально-виховний процес єдності і взаємозв'язку виховання і навчання, що характеризується спільною діяльністю, співпрацею і співтворчістю його суб'єктів, що сприяє всебічному розвиткові та самореалізації особистості.
Що ж слід розуміти під цілісністю?
У педагогічній науці, поки немає однозначного трактування цього поняття. У філософському розумінні цілісність трактується як внутрішня єдність об'єкта, його відносна автономність, незалежність від навколишнього середовища; з іншого боку під цілісністю розуміють єдність всіх складових, що входять в педагогічний процес. Цілісність - це об'єктивне, але не постійне їх властивість. Цілісність може виникнути на одному етапі педагогічного процесу і зникнути на іншому. Це властиво як для педагогічної науки, так і практики. Цілісність педагогічних об'єктів, будується цілеспрямовано.
Складовими цілісного педагогічного процесу є процеси: виховання, навчання, розвитку.
Таким чином, цілісність педагогічного процесу означає підпорядкування всіх процесів його утворюючих головною і єдиною мети - всебічного, гармонійного і цілісного розвитку особистості.
Цілісність педагогічного процесу проявляється:
-в єдності процесів навчання, виховання і розвитку;
-в співпідпорядкованості цих процесів;
-в наявності загального збереженні специфіки цих процесів.
3.Педагогіческій процес є багатофункціональним процесом.
Функціями педагогічного процесу є: освітня, виховна, розвиваюча.
- реалізується, перш за все, в процесі навчання;
- в позакласній роботі;
- в діяльності установ додаткової освіти.
Виховна (проявляється у всьому):
- в виховному просторі, в якому відбувається процес взаємодії викладача і вихованця;
- в особистості і професіоналізм педагога;
- в навчальних планах і програмах, формах, методах і засобах, які використовуються в навчально-виховному процесі.
розвиваюча:
Розвиток в процесі виховання виражається в якісних змінах психічної діяльності людини, в формуванні у нього нових якостей, нових умінь.
Властивостями педагогічного процесу є:
- цілісний педагогічний процес посилює складові його процеси;
- цілісний педагогічний процес створює можливості для проникнення методів навчання і виховання;
- цілісний педагогічний процес веде до злиття педагогічного та учнівського колективів в єдиний загальношкільних колектив.
- Структура педагогічного процесу.
Структура- розташування елементів в системі. Структуру системи складають виділені за певним критерієм компоненти, а так же зв'язку між ними.
Структура педагогічного процесу складається з наступних компонентів:
- Стимульно-мотиваційний - педагог стимулює пізнавальний інтерес учнів, що викликає у них потреби і мотиви до навчально-пізнавальної діяльності;
Цей компонент характеризується:
Цей компонент включає все різноманіття цілей, завдань педагогічної діяльності від генеральної мети - «всебічний гармонійний розвиток особистості» до конкретних завдань формування окремих якостей.
- Змістовний - відображає зміст, вкладений як в спільну мету, так і кожну конкретну задачу; визначає всю сукупність формованих відносин, ціннісних орієнтацій, досвіду діяльності та спілкування, знань.
- Операційно-дієвий - найбільш повно відображає процесуальну сторону освітнього процесу (методи, прийоми, засоби, форми організації);
Характеризує взаємодію педагогів і дітей, пов'язаний з організацією та управлінням процесу.
Засоби і методи в залежності від особливостей виховних ситуацій складаються в певні форми спільної діяльності вихователів і вихованців. Так досягаються бажані цілі.
- Контрольно-регулятивний - включає в себе поєднання самоконтролю і контролю з боку викладача;
- Рефлексивний - самоаналіз, самооцінка з урахуванням оцінки інших і визначення подальшого рівня своєї навчальної діяльності учнями і педагогічної діяльності викладачем.
6. Педагогічний процес як система:
У науковій літературі міститься близько 40 формулювань поняття «система». При цьому виділяються два основні підходи до її формулювання:
- вказівка її цілісності як істотної ознаки будь-якої системи;
- розуміння системи як безлічі елементів, які знаходяться в певних відносинах між собою.
Провідний вітчизняний теоретик-системщик В.Г. Афанасьєв виділяє наступні ознаки системи:
- наявність складових елементів (компонентів, частин), з яких утворюється система. Елемент - це мінімальна система, що володіє основними властивостями системи. Мінімальна допустима кількість елементів в системі - два;
- наявність структури, тобто визначених зв'язків і відносин між елементами. Мобільний зв'язок - це така взаємодія, при якому зміна одного компонента системи призводить до зміни інших компонентів;
- наявність інтеграційних якостей, тобто таких якостей, якими не володіє жоден з окремо взятих елементів, що утворюють систему;
- наявність функціональних характеристик системи в цілому і окремих її компонентів;
- цілеспрямованість системи. Кожна система створюється для досягнення певної мети. У зв'язку з цим функції її компонентів повинні відповідати меті і функції всієї системи;
- наявність комунікативних якостей, які проявляються в двох формах:
· У взаємодії із зовнішнім середовищем;
· У взаємодії даної системи з системами нижчого або вищого порядку;
- наявність історичності, наступності або зв'язку минулого, теперішнього і майбутнього в системі та її компонентах;
- наявність управління.
Перераховані ознаки є підставою для формулювання поняття «система».