§ 105. Козаку має знати значенiе всѣх' частин оружiя.
Вь пікѣ: спис, древко і тупий конец'.
Виніманiе холодного оружiя для отданiя честі і закладиванiе оружiя Вь піхви.
§ 106. Шашки для встрѣчі начальника і для отданiя честі виймаються Вь три прiема, по командѣ: шашки - ВОН'. при чем' перший прiем' виповнюється по командѣ шашки. а прочiе - по командѣ ВОН'.
Перший прiем'. Всаднік', озброєний шашки, пропускает' кисть правої руки між локтем' лѣвой і бедром' і береться за рукоять Вь обхват' всѣмі пальцями.
Другий прiем'. Всаднік' винімает' клінок' із 'ножен' і підіймає його острiем' догори, а лезвiем' влѣво так', щоб рукоять перебувала вище голови.
Третiй прiем'. Всаднік' ставіт' шашку обухом' Вь виїмку правого плеча, взявши рукоять Вь обхват' большім', среднім' і указательним' пальцями правої руки; послѣднiе ж два - пріжімает' вільно Кь долоні і опускает' праву руку, злегка согнув' її Вь локтѣ, м'якоттю кисті на стегно. Шашка повинна бути вставлена Вь разрѣз' плеча так ', щоб лезвiе не було повернуто ні вправо, ні влѣво.
§ 107. Шашки на кінному строю ОБАЖАЮ для встрѣчі начальника тільки при нахожденiі ладу на мѣстѣ.
§ 108. Офіцери, при встрѣчѣ начальника і при отданiі честі, салютуют' по командѣ: Г.г.ОФІЦЕРИ.
Салютованiе шашки виповнюється Вь два прiема.
Перший прiем'. Офіцер берет' шашку підщепі, тобто обхвативает' рукоять усією кистю правої руки і накладаючи великий палець уздовж бічної сторони рукояті, зверненої Кь себѣ, підіймає шашку Кь коміра так ', щоб кисть знаходилась на висотѣворотніка і на чверть попереду його.
Клінок' тримається лезвiем' Вь лѣвую сторону, острiем' нагору і нѣсколько назад'.
Другий прiем'. Офіцер опускает' шашку острiем' вніз' і лезвiем' Кь коні; права рука і шашка при цьому повинні бути вільно опущені по отвѣсу.
§ 109. Для того, щоб офіцери взяли шашки Вь плече, знову команда: Г.г.ОФІЦЕРИ; по цій командѣ ісполненiе дѣлается прімѣнітельно Кь викладеного, але де обратном' порядкѣ.
§ 110. Офіцери при первом' прохожденiі справа або слѣва по одному, не доходячи трех' шагов' до начальника, салютуют' на всѣх' аллюрах' без 'особливої для цього команди, кожен сам по себѣ; міновав' начальника і пройшовши три кроки, вони беруть шашки Вь плече.
§ 111. Для вкладиванiя шашек' Вь піхви подається команда: шашки Вь ніж - НИ.
З цієї командѣ шашки вкладаються Вь три прiема:
Перший прiем'. Всаднік' обхвативает' ПРВО рукою рукоять і підіймає клінок' острiем' догори, а лезвiем' так ', щоб рукоять перебувала вище голови.
Другий прiем'. Всаднік', озброєний шашки, повернув' клінок' острiем' вніз', опускает' його між лѣвим' локтем' і бедром' і, вложів' острiе Вь отверстiе ножен', удержівает' кисть на висотѣ коміра.
Третiй прiем'. Всаднік' вкладивает' клінок' Вь піхви, а праву руку относіт' на своє мѣсто.
Виніманiе холодного оружiя Кь бою і вкладиванiе оружiя Вь піхви.
§ 112. Для рубки, уколов' і отбівов' шашки виймаються по командѣ: шашки - Кь БОЮ.
За послѣдней командѣ всаднік' винімает' шашку, как 'вказано Вь § 106 (виніманiе оружiя для отданiя честі), але зй третьім' прiемом' кладет' кисть правої руки на кисть лѣвой. Четвертий і Мізін пальці Вь етом' випадку всаднік' держіт' за своїм усмотрѣнiю, допомагаючи ними лѣвой рукѣ Вь управленiі конем; конец' шашки НЕ следует' спускасть з правого плеча.
§ 113. При прібліженiі начальника, коли шашки тримаються Кь бою, по командѣ: СТРУНКО. їхні слѣдует' взяти Вь положенiе, вказане Вь § 106 (третiй прiем').
§ 114. Імѣя шашку Кь бою, всаднік', по командѣ: шашки Вь ніж - НИ. вкладивает' її прімѣнітельно Кь покладеному Вь § 111.
Уколи, удари і відбувши.
Уколи і удари шашки.
§ 115. Пораженiе противника острiем' клинка називається уколом.
§ 116. При нанесенiі уколу, шашку має тримати слѣдующім' 'чином: чотири пальці крѣпко охвативают' рукоять, а великий палец' витягується уздовж спинки рукояті.
§ 117. Уколи шашки наносяться: 1) наліво, 2) Вь пол'-обороту наліво і 3) Вь півоберта направо.
Для нанесенiя уколу, всаднік' повертається корпусом Вь призначену сторону, віддаючись назад' на протилежне стремено; вмѣстѣ зй тѣм' сгібает' праву руку так ', щоб кисть припала до правого вуха, при чем' лезвiе шашки повинно бути направлено догори, а острiе має перебувати на одній висотѣ зй рукояткою і в тім направленiі, куди должен' бути спрямований укол'. Затѣм', сільним' двіженiем' руки вперед' наносіт' укол', подаючи одночасно і корпус' Вь ту ж сторону. Послѣ уколу, швидко отдергівает' шашку назад' до правого вуха, повертається у фронт' і берет' шашку на плече.
§ 118. Пораженiе противника лезвiем' клинка називається ударом'; удар' должен' бути наносім' зй відтяжка, щоб он 'бил непремѣнно прорѣзивающім'.
§ 119. При нанесенiі удару, рукоять шашки охоплюється всѣмі п'ятьма пальцями.
§ 120. Удари шашки наносяться: 1) пол'-оберту вправо, 2) направо і 3) вніз' направо.
§ 121. Для нанесенiя удару в півоберта праворуч або направо, всаднік' повертається Вь призначену сторону і вмѣстѣ зй поворотом' швидко относіт' руку зй шашки Кь лѣвому плечу так ', щоб лезвiе шашки було звернуто вперед', а вістря, подане назад', знаходилося на одній висотѣ з руків'ям. Удар' наноситься од лѣваго плеча, слѣва направо, і вмѣстѣ зй ударом' всаднік' подает' корпус' Вь ту ж сторону, спираючись на праве стремено; затѣм', повертаючись у фронт', берет' шашку на плече.
§ 122. Для нанесенiя удару вніз' направо, всаднік', повертаючись і подаючись корпусом вправо і упираючись на праве стремено, виносіт' руку зй шашки вперед' вище голови так ', щоб лезвiе було вперед', а острiе, підняте догори, подано нѣсколько назад'; затѣм' наносіт' удар' зверху вніз', по ісполненiі котораго повертається у фронт' і берет' шашку на плече.
§ 123. При обученiі козаків ударам' і уколам', дотримуватися слѣдующiя правила:
а) Щоб обучающiйся наносіл' удар' саме Вь то мѣсто, яке желает' вразити, необхідно розвинути Вь ньому вѣрность руки і очі. Для достіженiя цього, слѣдует' провести мѣлом' на мѣшкѣ або чучелѣ дві параллельния риси, на разстоянiі одна од іншої од 1 до 2 вершків, і змушувати вершника рубати так ', щоб удари назносілісь Вь проміжку між рисами. Разстоянiе між рисами, по мѣрѣ успѣхов', слѣдует' поступово скорочувати.
б) Щоб удари наносилися непремѣнно сильною частиною клинка (тою, гдѣ помѣщается центр' удару).
§ 124. Для упражненiя Вь анесенiі ударов' Вь предмети вживаються:
§ 125. Всі обученiе це повинно вести спочатку пѣшком' на мѣстѣ, потом' проходячи повз мѣшков', чучел' і другіх цѣлей, а затѣм' вже верхом', на разлічних' аллюрах', до кар'єра включно.
§ 126. Для нанесенiя уколов' вживаються тѣ ж опудала, що і для рубки, при чем', для вироблення мѣткості удару, корисно класти на ніх' шар', набттий шерстю або Мочалов.
Уколи слѣдует' наносити якомога коротше і сільнѣе і швидко висмикувати оружiе після уколу.
§ 127. відбивши шашки піки дѣлаются направо і налѣво.
Для отбива піки направо, слѣдует' рукоять шашки взяти Вь обхват' чотирма пальцями і подати кисть витягнутої правої руки вперед' так ', щоб вона була нѣсколько нижче правого плеча. Клінок' при етом' должен' бути направлен' острiем' вперед' і нѣсколько вніз' і обращен' лезвiем' вправо.
Подаючи корпус' вперед', слѣдует' встрѣтіть піку боевим' концом' клинка і підняти руку зй шашки, відвести піку вправо.
§ 128. Прімѣнітельно Кь вказаною дѣлаются відбиви піки налѣво, але лезвiе шашки повинна бути звернена Вь етом' случаѣвверх'.
§ 129. Послѣ уколов', ударов' і отбівов' шашка береться знову Кь бою.
§ 130. При дѣйствiі оружiем' на конѣ, слѣдует' тримати лѣвую руку абсолютно спокійно, щоб не безпокоіть кінь поводом'.
§ 131. Для обученiя отбівам' піки, вживається навчальна піку.
Навчальна піку складається: 1) із 'древка зй мягкім' наконечніком', замѣняющім' спис справжньою піки, 2) металліческаго циліндра зй двома пружинистими зацѣпамі Б і В. 3) двух шайб' Г і Д. наглухо укрѣпленних' на древкѣ, 4) желѣзнаго подвіжнаго кільця Е і 5 ) спіральної пружини З. надѣтой на древко між шайбами Г і Д.
Для уколу пікою, її слѣдует' брати за циліндр.
Перед' употребленіем' піки, дложна насунути ціліндр' на пружину так ', щоб о'своїми зацѣпамі захватіл' за рухоме кільце Е.
Вь таком' положенiі ціліндр' скрѣплен' зй древком' піки посредством' спіральної пружини.
При уколѣ Вь предмет', спіральна пружина стискається до тѣх' пор', поки пружність ея НЕ заставіт' зацѣпи циліндра нѣсколько розсунутися.
Как тільки це трапиться, древко піки виявиться не связанним' зй ціліндром' і частково од удару Вь предмет', а почасти од разжіманiя пружини - вільно ковзнути по циліндру назад'.
Укол' такою пікою послаблюється: пружністю пружини, свободним' двіженiем' древка списи Вь направленiі протівоположном' направленiю уколу і, нарешті, м'якістю наконечника.
Правила для дѣйствiя пікою.
§ 132. Списом піки наносяться уколи, а тупим' концом' - удари.
§ 133. Правила поворотов' корпусу при дѣйствiі пікою тѣ ж, що і при дѣйствіі шашки, зй тією різницею, що при уколах' пікою Вь пол'-обороту налѣво, піку, разом зй поворотом' корпусу, переноситься через' голову коня.
Бічні кола пікою.
§ 134. Для развітiя спритності і сили руки, необхідно змушувати робити бічні кола при упражненiіях', как 'пѣшком', так' і на конѣ, прічем' НЕ слѣдует' особливо домагатися одночасності, а вимагати лише правильності Вь ісполненiі.
§ 135. Обученiе боковим' кругам' виробляти спочатку по раздѣленiям' без 'раздѣленiй.
§ 136. За командѣ: бічні кола по раздѣленiям', роз'єм - казак', імѣя піку Кь бою, пріподнімает' її нагору і держіт' прямо Вь обхват' всѣмі пальцями так ', щоб кисть правої руки була вище голови козака і нѣсколько вправо над' правим його плечом'; по слову: ДВА - казак' опускает' спис Кь лѣвой ногѣ і опісав' повний круг' пікою спереду назад' у лѣвой боку тѣла, останавлівает' піку копьем' перед' собою, імѣя кисть правої руки у лѣваго плеча; по слову: ТРИ - оттолкнув' піку лѣвим' плечом', опускает' спис вніз' Кь правої ногѣ і подняв' праву руку вище голови над 'правим плечом', опісивает' повний круг' списом спереду назад у правого боку тѣла; по слову: ЧОТИРИ - берет' піку до бою.
§ 137. Для виробництва бокових' кругов' без 'раздѣленiй, подається команда: бічні кола - починає.
§ 138. Уколи пікою наносяться: 1) налѣво, 2) Вь пол'-обороту налѣво, 3) прямо, 4) Вь пол'-оберту вправо, 5) направо і 6) вніз' направо; вони виконуються по командам': налѣво (направо, прямо) - КОЛИ, Вь пол'-обороту налѣво - КОЛИ, Вь пол'-обороту направо - КОЛИ і вніз' направо - КОЛИ.
§ 139. При всѣх' уколах' тулуб і голова повертаються завжди по направленiю уколу. За правілам', ізложенним' Вь параграфѣ 138-м'.
§ 140. Укол' наноситься із 'положенiя піки Кь бою. для чого слѣдует' направити спис піки в цѣль і затѣм' швидко і сильно нанести укол', витягаючи для цього руку, але аж ніяк не випускаючи піки із '-под мишки; кисть руки повинна залишатися Вь первоначальном' положенiі. тобто пальцями нагору. Миттю ж по нанесенiі уколу, піку швидко відсмикує назад'.
§ 141. Для нанесенiя удару тупим' концом' піки, по командѣ: тупим' концом' - БЕЙ, слѣдует' випустити піку із '-под мишки, витягнути праву руку вперед' і повернувшись корпусом направо, сильно вдарити тупим' концом' Вь призначений предмет'.
§ 142. Коли казак' навчиться дѣлать правильно всѣ уколи, то обучающему слѣдует' з'єднувати по нѣсколько уколов' вмѣстѣ, напрімѣр': налѣво і Вь пол'-обороту вправо - КОЛИ і т.п. Казак' ісполняет' одін' укол' за другім' без 'зупинки, по правілам' вище ізложенним', і по окончанiі берет' піку Кь бою.
§ 143. Для упражненiя Вь нанесенiі уколов' пікою Вь предмети, вживаються:
2) Солом'яні щити.
Про дѣйствiях' кінжалом'.
§ 144. Нанесенiю ударов' кінжалом' обучают' пѣшком' і не інакше, як по відімим' предметам'.
Помахи кинджала повинні бути швидкі, уривчасті, а удари - глибокі.