1. Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією
ж статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
2. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним
4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної
відповідальності за підставами, встановленими законом,
або якщо судимість за цей злочин було погашено
1. При вчиненні особою злочинного діяння в кожному випадку необхідно встановити наявність одиничного
Під множинністю злочинів розуміють випадки,
коли винну особу одним або декількома послідовно досконалими діяннями виконує кілька видів злочинів. З законодавчим закріпленням множинність злочинів отримає свою досить повну регламентацію, оскільки значення множинності
злочинів досить велике. Вона надає пряму
вплив на кваліфікацію злочинних діянь; тягне за
собою особливі правила призначення покарання, зокрема,
при сукупності злочинів і при рецидиві; впливає
на вирішення питання про звільнення від покарання, зокрема, при відстрочці виконання вироку, умовно-дострокове звільнення і заміни невідбутої частини покарання
Видами множинності злочинів є: повторність, сукупність і рецидив.
2. Повторність як вид множинності - це вчинення двох або більше злочинів, передбачених однією і тією ж статтею або частиною статті Особливої частини
цього Кодексу. Різновидами повторності є - неодноразовість, систематичність і злочинний
Повторність як обставина, що обтяжує покарання,
має два види: загальну і спеціальну. Під загальною повторністю розуміється вчинення в різний час двох або
більше злочинів. Однак при цьому важливо враховувати,
щоб за першою з скоєних злочинів не істек91
строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або не була знята або погашена судимість. Загальна
повторність враховується судом при призначенні покарання як обставина, що обтяжує покарання (п.1 ст. 67
У К) щодо всіх злочинів.
Під спеціальною повторністю розуміється вчинення в різний час двох або більше тотожних або
При цьому вчинення двох тотожних злочинів завжди утворює таку повторність, яка кваліфікується за однією статтею Особливої частини КК України.
Якщо скоєно два і більше злочинів, то у випадках, спеціально передбачених в ряді статей Особливої
КК). Змішана повторність у випадках, прямо вказаних
кваліфікуючу ознаку передбачена в ч. 2 ст. 185,
ч. 2 ст. 190 КК України.
Якщо повторність встановлюється як кваліфікуючу ознаку складу злочину, вона не враховується
при призначенні покарання як обтяжуюча обставина, оскільки в таких випадках підвищена громадська
небезпека діяння відбивається шляхом визначення саме
кваліфікованого складу і застосування більш суворого покарання, передбаченого за його вчинення.
Повторними, виходячи з теорії кримінального права, можуть
бути тотожні або однорідні злочини.
Тотожними є такі злочини, відповідальність за які передбачена однієї і тієї ж статтею або частиною статті КК. Ці злочини співпадають за
своїм об'єктивним і суб'єктивним ознаками.
Однорідними визнаються такі злочини, які посягають на однакові чи подібні безпосередні об'єкти і вчиняються з однаковою формою вини і
за схожими мотивами з прямим умислом з корисливих
спонукань. Наприклад, крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство.
Повторне злочин відсутня при вчиненні
продовжуємозлочину (ч. 2 ст. 31), у зв'язку з чим його
слід відрізняти від продовжуваного злочину, який
є одиничним складним злочином. З об'єктивної сторони в повторному злочині кожна дія носить самостійний характер, утворює окреме
злочин і не є, як в продовжуємозлочину, складовою частиною цієї ознаки складу преступле. ня. З суб'єктивної сторони в повторному злочині в
-; відміну від продолжаемого, злочинні дії не об'є !; дінени спільністю умислу винного і не спрямовані до
j- | єдиної мети. Навпаки, кожне з дій характерізуI ється самостійним злочинним наміром.
з; 3. Злочин не визнається повторним: якщо за pans ', неї вчинений злочин особу було звільнено від
; кримінальної відповідальності в зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), в зв'язку з примиренням з потерпілим
(Ст. 46 КК), в зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47
КК), у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК), якщо
судимість за раніше скоєний злочин була погашена або знята.