Існуючі способи захисту трансформаторів (довідка для себе)
В даний час в відповідно до вимог нормативних докумен тов необхідно передбачати захист трансформаторів під час пожежі.
Дані вимоги регламентуються наступними документами:
- ПУЕ - Правилами улаштування електроустановок (видання сьоме)
- РД34.15.109-91 - «Рекомендаціями з проектування автоматичних ус-вок пожежогасіння масляних силових трансформаторів».
Подача розпорошеної води на трансформатор повинна здійснюватися оро-носія, для яких в 70-80х роках минулого століття були сформульовані наступні вимоги:
- дальність дії зрошувача повинна бути не менше 4-6 м;
- зрошувачі повинні працювати під кутами нахилу 0º, 45º (вгору, вниз). 90º до бічної поверхні трансформатора;
- інтенсивність зрошення на поверхні трансформатора при роботі зроси-телей повинна бути не менше 0,2 л / с м²;
- забезпечення заданої інтенсивності має здійснюватися установкою мінімального числа зрошувачів;
- робочий тиск (напір) для стійкої роботи зрошувачів повинен бути не менше 30 м (0.3 МПа).
Дані вимоги були сформульовані ВНІЇПО МВС СРСР для вибо ра оптимальної конструкції зрошувача. В результаті дослідницьких робіт для установок пожежогасіння був рекомендований зрошувач типу ОПДр. Конструктивно особливістю даного оросителя був конфузор, наявний навколо зрошувача, що дозволяв збільшувати дальність дії за рахунок суже-вання ширини карти зрошення. Економічна подача води даними окропити-лем дозволяла забезпечувати необхідні витрати на гасіння трансформато- рів від 60 до 100 л / с в залежності від його габаритів.
Однак з введенням Закону про ліцензування та сертифікації і розпадом сформованої системи виготовлення та постачання обладнання на території колишнього СРСР зрошувачі типу ОПДр-15 Одеського заводу «Спецавтоматика» залишилися на території України і не пройшли сертифікаційних випробувань в Росії.
Спроби проектних організацій і безпосередньо РАО «ЄЕС Росії» залучити до випуску подібних зрошувачів заводи - виробники протипожежні-Жарнов обладнання, що знаходяться на території Росії, успіху не мали.
В даний час для вирішення цієї проблеми існує кілька пу тей:
- використання традиційних (водяних) установок пожежогасіння з разли-льним варіантами зрошувачів, що випускаються промисловістю на територі-торії Росії, або заміни їх лафетними стволами;
- використання установок газового пожежогасіння для трансформаторів, вус новлюють в закритих камерах;
- використання спеціальних ємностей для скидання тиску в корпусі транс-форматора шляхом переміщення в них частини масла.
Кожен з цих шляхів має свої переваги і недоліки.
Так при використанні традиційного способу гасіння трансформатора розпорошеною водою проектні та експлуатаційні організації зіштовхують ся знову з проблемою застосування вибору типу зрошувачів. Наявні в нас тоящее час зрошувачі типу ДВВ і ДВМ можуть за умовами сертифікації працювати тільки в вертикальному положенні «нагору» і «вниз» щодо поверхні землі. В цьому випадку нахили під кутом 45º (вгору, вниз) неможливе можна. Тому для створення нормативної інтенсивності зрошення на по-поверхні трансформатора доводиться встановлювати додаткові зроси ки цього типу, що веде до створення на стояку ефекту «ялинки» або «гірлян-ди», що призводять до невиправданого збільшення витрат води на потреби ту шення трансформатора.
Застосування зрошувачів евольвентного типу викликає труднощі з созда-ням нормативної інтенсивності зрошення на поверхні трансформатора за рахунок малого дальнодействия цих зрошувачів. При цьому також спостерігається невиправдане збільшення витрат води за рахунок перекриття (компенсації) пустот карт зрошення.
Зрошувачі типу РЦ, покликані створювати мелкодисперсную подачу води добре зарекомендували себе в закритих приміщеннях, проте зовсім рік ни до застосування на відкритому повітрі, тому що створення щільного «водяного ту-мана» залежить від швидкості переміщення повітряних потоків.
Підводячи підсумок достоїнств і недоліків захисту трансформаторів установ-ками водяного пожежогасіння необхідно відзначити наступне:
- установки водяного пожежогасіння будь-якого виду можуть забезпечувати охлаж-дення корпусу і зовнішніх елементів трансформатора на початковій стадії роз витку аварії;
- в разі руйнування корпусу трансформатора на відкритому повітрі установ-ки пожежогасіння здатні забезпечити завісу (бар'єр) поширенню по спека на сусіднє обладнання та забезпечити відведення більшої частини масла в маслоприемник і ємність аварійного збору масла без його подальшого горіння;
- в разі руйнування корпусу трансформатора в закритому об'ємі крім перерахованого установки пожежогасіння здійснюють зниження темпе-ратури в осередку пожежі, захищаючи огороджувальні будівельні і технологічне-кі конструкції.
Установки газового пожежогасіння, як виняток, були використан-ни на чотирьох підстанціях із закритою установкою трансформаторів в г.Мос-кве. Дані установки на думку розробників і експертів можуть бути еф-ність тільки при гасінні розлився масла в результаті руйнування корпусу трансформатора. За своїми характеристиками цей спосіб гасіння впливає тільки на вогнище пожежі без будь-яких додаткових ефек-тов, властивих воді. Застосування даних установок можливо тільки в закритих умовно герметично щільних приміщеннях. Однак останній пожежа, що сталася на ПС «Чагіно», ставить під сумнів ефективність даного типу установок.
Використання додаткових ємностей для прийому частини масла, приво-дящее до скидання тиску в корпусі трансформатора, при виникненні ава- рійное ситуації, а також подача в корпус трансформатора інертного газу зараз дуже модна за кордоном. У Росії досвід експлуатації таких установок ще не великий і судити про ефективність цього способу поки рано. Однак виникають такі побоювання:
- при відмові розриву запобіжної мембрани наростання тиску в корпусі трансформатора може призвести до несанкціонованого викиду масла поза розрахункової точки;
- наслідком розгерметизації корпусу є неможливість створення вогні туша концентрації інертного газу в його обсязі;
- відмова від використання існуючих установок пожежогасіння НЕ позво-лит локалізувати вогнище пожежі на ранній стадії;
- дублювання пропонованої установки існуючими нормативними меро ємствами (конструктивними і технічними) призведе до невиправданого подорожчання проектних і будівельно-монтажних робіт;
- внесення зміни в конструкцію трансформатора призведе до подорожчання самого виробу і можливої зміни прийнятого алгоритму його роботи.
Підводячи підсумки перерахованим вище способам захисту трансформаторів можна зробити наступний висновок: В даний час немає способу захисту трансформатора дозволяє на 100% врахувати всі нюанси розміщення і роботи, тому головному технічному керівнику підприємства необ ходимо за допомогою компетентних фахівців самостійно визна лити пріоритети, виходячи з економічної доцільності.