Отже, вирішила я все-таки подивитися цей серіал, так як його вже дуже розхвалювали. Думала, що побачу щось на подобу Сутінків або Щоденників вампіра. А, виявилося, там є все і потроху.
Я, чесно кажучи, в шоці від цього серіалу. Перша серія починається з вульгарності і закінчується тим же і так серія за серією. Це жахливо! Я знаю, що без оголених сцен зараз не один серіал не знімається і це цілком нормально, але чорт, навіщо ж стільки?
З першої ж серії першого сезону я почала відчувати огиду до героям і до самого серіалу в цілому. Потім я не те, що цілком серії не проглядається, (куди вже там!) Я просто клацають. І знаєте, цілком вловила сенс. Сюжет не такий вже і складний. Вундеркіндером бути не треба, щоб сказати, що ж буде далі.
Актори не сподобалися зовсім. Ну, за винятком двох звичайно це Анна Пекуін і Стівен Мойер. І все, розумієте? Я ще так ніколи не розчаровувалася в акторському складі. Багатьом, напевно, страшенно подобається Олександр Скарсгард, але чим? Не розумію. І то, Суки мені іноді просто нагадувала маленьку дівчинку, яка «загралася». Але 25 років людині, скільки можна.
Коли дивилася, мені раз у раз на розум приходили то Сутінки, то Щоденники вампіра і ще парочку фільмів. Цим я хочу сказати, що нічого нового я для себе там не побачила.
Музика зовсім не вразила. А власне чому вона могла вразити? Звичайнісінька, навіть слів не можу знайти, щоб її описати.
Мабуть, це моя «сама негативна» рецензія з усіх і найбільше розчарування з усього, що я встигла подивитися про вампірів. Серіал явно 18+
Моя оцінка тільки за Стівена в першому сезоні і все.
p.s І не раджу дивитися серіал, якщо не хочете побачити низку розпусти і вульгарності. Ніяких, в
Загалом-то, там моральних цінностей немає.
Втім, цим вже нікого не здивуєш. Те, що дійсно відрізняє цей серіал від інших братів по темі # 151; це практично повна відсутність красивих акторів: більшість героїв нагадують середньостатистичних жителів будь-якого міста Землі. У них є целюліт, зморшки і зайву вагу, і навіть багато вампіри, на відміну від своїх целулоїдних колег з тих же «Сутінків» або «Щоденників вампіра», виглядають сильно напудреними старими, незважаючи на свою таку, блін, вічну молодість. Винятком є, мабуть, лише прославився завдяки серіалу в Голлівуді двометровий красень Олександр Скарсгард, який зіграв Еріка Нортмана, і королева Луїзіани, зіграна Івен Рейчел Вуд. Однак і вони часом плачуть кривавими сльозами і стають в ці моменти живими і справжніми.
Перша серія, та й перший сезон, скажу чесно, не вразив. Якийсь він був нудним і не запам'ятовується. Все тільки розгорталося і нічого толком не було ясно.
Другий сезон вже набагато цікавіше. Починається цикл про менаду # 151; почитательницу Діоніса. У цьому сезоні за новим розкриваються другорядні персонажі і нехай Лафайетт на час втратив своє «чарівність», через час воно повертається і це безсумнівно радує. Також здивував кінець сезону, але це ж не погано, вірно?
Третій сезон просто неймовірний, він наскрізь просякнутий загадками, кров'ю і, як не дивно, гумором. За новим я дивлюся на всіх персонажів без винятку, все змінилися, хто в кращу сторону, як Ерік, а хто в не дуже (це я тонко натякаю на Тару і Білла).
Четвертий сезон ще не закінчений, так що судити складно, але він теж дуже вражає. Особливо Ерік, а вірніше сам Олександр Скарсгард, так швидко змінитися і увійти в зовсім інший образ зможе далеко не кожен актор. І нехай сюжет щодо книги змінений до невпізнання, але від цього він не став анітрохи гірше.
Що стосується акторів, то тут хотілося б приділити більше уваги їх підбору і природно улюбленцям.
Улюбленим героєм цього серіалу, по праву, вважаю Еріка (Олександра Скарсгарда) # 151; це просто приголомшливий актор, який ідеально підходить на роль, яку йому випав шанс зіграти. Хоч в першому сезоні його роль шерифа не так велика, та й я сама, зізнаюся, була не особливо зачарована, то в наступних сезонах саме до нього був прикутий мій погляд, який було неможливо відірвати. Цей егоїзм, його саркастична натура і холодний погляд, за яким ховалося стільки болю # 151; це все вразило мене до глибини душа.
Другим улюбленим героєм можу називати Пем (Крістін Бауер) # 151; хоч в цій героїні я ціную саме роль, яку вона грала, але не змогла не обмовитися про неї слівцем. Вона така ж як її творець # 151; холодна, байдужа, зарозуміла, але за її образом криється щось більше, ніж байдужа вампірська душа, що підтверджується в третьому (та й попередніх) сезонах. Вона вірна своєму творцеві і нескінченно йому вдячна, вона любить його, нехай і не тією любов'ю до якої звикли ми.
І останнім із улюбленців вважаю Ґодрика (Аллан Хайд) # 151; творець Еріка. Цей актор просто неповторний. В його погляді завжди було стільки болю, змішаної зі спокоєм і розсудливістю. Я дуже задоволена грою Аллана і роллю, яку він погодився грати.
Ах, так, трохи не забула про Лафайєтт Рейнольдса (Нелсан Елліс) # 151; недарма йому присвоїли нагороду «Кращий актор другого плану». Можу сказати, що краще Нелсан цю роль не зіграв би ніхто! Це особливе «чарівність» негра-гомосексуаліста продає наркотики і попутно приторговує своїм тілом не може залишити вас байдужим.
Про серіал ще можу додати, що він дуже життєвий і реалістичний. Навіть лайка в озвучці анітрохи не заважають, а навпаки допомагають сприйняти серіал саме таким яким хотів його передати Аллан Болл і Шарлін Харріс, що їм безсумнівно вдалося зробити.
І час для «Сутінки».
«Справжня кров», крім того, що і там і там присутні вампіри і перевертні, анітрохи не схожа з «Сутінками». Сутінки, хай вибачать мене їх шанувальники, просто рожеві сопелькі і цього вже не приховати. Вибачте за критику, не тої фільму, але актриса грає Беллу просто бездарність. Ну а найбільш вдала роль Роберта Паттисона, я вважаю, роль Седріка Дігорі в «Гаррік».
Ну і не без іронії хочу додати, що і у Белли і у Сьюкі зуби вже дуже виділяються.
P.S. «Сутінки» для мене, з деяких пір, стали комедією.