СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ ПОСЕВНОЙ КУЛЬТУРИ ДРІЖДЖІВ, передбачає їх вирощування на живильному середовищі, що містить джерела вуглецю, азоту, фосфору і стимулятори росту, який відрізняється тим, що, з метою повьщ1енія якості посівної культури шляхом збільшення стійкості дріжджів до живильному середовищі і питомої швидкості росту, в якості поживного середовища використовують суміш ячмінного ферментолізата і гідролізату соломи, кількість яких в суміші становить 60-55 і 40-45% відповідно. (Л
До ASTOPGHOMV свідчить
4 ДЕРЖАВНИЙ НОМІТЕТ СРСР
У СПРАВАХ ВИНАХОДІВ І OTHPbfТЮ (21) 3610103 / 28-13 (22) 06.07.83 (46) 07.03.85. Бюл. Р 9 (72) .С.В.Толстова, К.А.Калунянц, А.І.Садова і Н.В.Еедаков (71) Московський ордена Трудового
Червоного Прапора технологічний інститут харчової промисловості (53) 663. 18 (088.8) (56) 1. Малков А.М. Технологія хлібопекарських і кормових дріжджів. М. Піщепроміздат, 1962, с. 106-109.
2. Забродський А.Г. Технологія і контроль виробництва кормових дріжджів на мелассного барда. М. "Харчова промисловість", 1980, с. 19-22.
"" SU "" А (54) (57) СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ ПОСЕВНОЙ
КУЛЬТУРИ ДРІЖДЖІВ, передбачає їх вирощування на живильному середовищі, що містить джерела вуглецю, азоту, фосфору і стимулятори росту, про т л ич а ю шийся тим, що, з метою підвищення якості посівної культури шляхом збільшення стійкості дріжджів до живильному середовищі і питомої швидкості росту, в якості поживного середовища використовують суміш ячмінного ферментолізата і гідролізату соломи, кількість яких в суміші становить 60-55 і 40-45Х відповідно. 1143777 2
Винахід відноситься до мікро-ляет 90, а питома біологічної промисловості, а 0,205г саме до способу отримання посівної Використання ж культури дріжджів, які використовуються в ферментолізата і ги якості кормових добавок. призводить до получени
Відомий спосіб отримання посев- ри дріжджів з удельн ної культури дріжджів шляхом їх виращі- 0,215 г і устойчи вання на солодовому суслі (1). ної середовищі †"100X.
Найбільш близьким за технічною П име 1. сутністю до пропонованого є ð спосіб отримання посівної культури дріжджів, що передбачає їх вирощування на живильному середовищі, що містить джерела вуглецю, азоту, фосфору і стимулятори росту. За S5 відомим способом дріжджі вирощують на мелясі f2).
Однак отримана культура обла дає невисокою стійкістю до живильному середовищі, що становить 7080, і порівняно низькою питомою швидкістю росту, рівною 0 19-0,20 м
Мета винаходу †"підвищення якості посівної культури шляхом збільшення стійкості дріжджів до живильному середовищі і питомої швидкості росту.
Зазначена мета досягається тим, що відповідно до способу отримання посівної культури дріжджів, предусматріва- Зр ющему їх вирощування на живильному середовищі, що містить джерела вуглецю, азоту, фосфору і стимулятори росту, як живильне середовище використовують суміш ячмінного ферментолізата 35 і гідролізату соломи, кількість яких у суміші становить 60-55 і 40-45Х відповідно.
Спосіб здійснюють наступним чином. 40
Хлібопекарські дріжджі вирощують на суміші 60-55 ячмінного ферментів лизата і 40-45Х гідролізату соломи, які володіють багатим комплексом .пітательних виществ, необхідних для росту дріжджів, але при вирощуванні дріжджів окремо на кожному з цих субстратів отримують посівну культуру з більш низькими показниками, 5К а саме при вирощуванні дріжджів тільки на гидролизате соломи отримують посівну культуру, яка при
100Х-ної стійкості до живильному середовищі має питому швидкість росту SS
0,200 r "1,, а при вирощуванні наячменном ферментолізате стійкість дріжджів до живильному середовищі складатимуть швидкість роставЂ" суміші ячмінного дролізата соломи ю посівної культуи швидкістю зростання востью до пітательP р Хлібопекарські дріжджі культивують на живильному середовищі, в якості джерела вуглецю якої використовують ячмінний ферментолізат і гідролізат соломи, додані в живильне середовище в кількості 60 і 40Х відповідно. При цьому ферментолізат готується наступним чином. Одну частину ячменю, -подрібнення на молоткової дробарці, сме шивают з чотирма частинами води. Нагрівають про до 50 С і вносять фермеитний препарат амилосубтилин ГЕХ в кількості О, 25 до маси затертого сировини для розрідження крохмалю. При даній температурі затор вьдержівают 1 ч, про потім нагрівають до 70 ° С зі швидкістю
1 в хвилину і знову витримують 1 ч.
Далі затор кип'ятять протягом 20 хв і охолоджують до 50 С. Вносять ферментів ний препарат Глюкаваморін ПХ в кількості 1Х до маси затертого сировини для оцукрювання крохмалю, яке ведуть протягом 3,5 год. Кінець оцукрювання перевіряють по йодної пробі.
Осахаренний масу подають на фільтрацію (тривалість не більше
Подрібнену солому предобрабативают водним розчином сірчаної кислоти (0,8X-ної) в співвідношенні 1: 8, вьдержівают при 121 С протягом
Після культивування дріжджів на живильному середовищі отримують посев11437
Укладач Т. Мелентьєва
Коректор О. Лугова
ВНДІПО Державного комітету СРСР у справах винаходів і відкриттів
113035, Москва, Ж-35, Раушской наб. д. 4/5
Філія ППП "Патент", м Ужгород,) вул. Проектна, 4
3 ву культуру з питомою швидкістю росту 0,214 г і стійкістю до живильному середовищі †"1007.
Приклад 2. Спосіб здійснюють згідно з прикладом 1, але при приготуванні ячмінного ферментолізата замість глюкаваморина ПХ використовують Амілорізін ПХ, який вносять у кількості 0,57 до маси затертого сировини.
Живильне середовище готують змішуванням 55х ячмінного ферментолізата і 457 гідролізату соломи. Отримують посівну культуру дріжджів з питомою швидкістю росту 0,215 г і стійкістю до живильної среде100Х.
Таким чином, пропонований спосіб дозволяє отримувати посівну культуру дріжджів для корму, що володіє максимальною стійкістю до живильному середовищі і високою швидкістю росту, а також утилізувати сільськогосподарські відходи.