A61B5 / 055 - із застосуванням електронного або ядерного магнітного резонансу (ЯМР), наприклад отримання зображення за допомогою магнітного резонансу (пристрої або прилади для вимірювання змінних магнітних величин із застосуванням електронного або ядерного магнітного резонансу взагалі G01R 33/20)
Власники патенту RU 2352246:
Винахід відноситься до медицини, а саме до методів променевої діагностики кістозних пухлин хиазмально-селлярной області. Хворому з підозрою на пухлину хиазмально-селлярной області проводять МРТ. У разі її виявлення проводять додаткове динамічне контрастне сканування протягом не менше 10 хвилин після болюсного введення контрастної речовини короткими імпульсними послідовностями. Оцінюють криву накопичення і виведення контрастної речовини. Якщо накопичення контрастної речовини спостерігається до 3-й хвилині з подальшим виведенням його, діагностують аденому гіпофіза. Якщо має місце поступове накопичення контрастної речовини аж до 10 хвилини, то діагностують краніофарингіом. Спосіб дозволяє провести точну диференціальну діагностику між кістозними пухлинами хиазмально-селлярной області. 2 мул.
Винахід відноситься до медицини, точніше до методів променевої діагностики, і може знайти застосування для диференціальної діагностики пухлин гіпофізарно-гіпоталамічної області.
Об'ємні освіти гіпофізарно-гіпоталамічної області або, як в останні роки частіше називають, хиазмально-селлярной області, становлять від 12% до 30% від усіх внутрішньочерепних утворень. Найбільш часто в хиазмально-селлярной області зустрічаються об'ємні утворення, розташовані в проекції гіпофіза і супраселлярной цистерни. Основна маса цих новоутворень представлена аденомами гіпофіза і краніофарингіома.
Найпоширенішими серед новоутворень хиазмально-селлярной області є аденоми гіпофіза - від 4 до 17,8% всіх пухлин головного мозку. Аденоми гіпофіза - це доброякісні новоутворення, що виникають з клітин аденогіпофіза. Клінічні прояви аденом пов'язані з розвитком або ендокріннообменних (акромегалія, хвороба Іценко-Кушинга, статеві розлади), або нейроофтальмологічної (зміна полів зору, атрофія зорових нервів через стискання хіазми) порушень. За розмірами все аденоми гіпофіза прийнято розділяти на мікроаденоми - розмірами до 10 мм, і макроаденоми - більше 10 мм. У випадках мікроаденом важливий в основному тільки факт їх виявлення, тобто безпосередньо діагностика, оскільки вони не виходять за межі гіпофіза. При макроаденомах, які поширюються і за межі нормально розташованого гіпофіза, в більшості випадках необхідно проводити також і диференціальну діагностику з іншими новоутвореннями. При цьому частина макроаденом має в тій чи іншій мірі виражений кістозний компонент, що особливо ускладнює проведення диференціальної діагностики з іншими новоутвореннями.
Другим за поширеністю типом пухлин хиазмально-селлярной області є краніофарінгіоми - також доброякісні пухлини, що виходять з епітеліальних клітин, що залишилися від піддалося інволюції краніофарінгеального каналу (протоки Ратко). Їх частота становить від 2,1% до 4,6% всіх пухлин головного мозку. Краніофарінгіоми можуть бути представлені одним солідним компонентом, але можуть включати і дуже виражений кістозний компонент, містити скупчення холестерину і звапнення. Ростуть краніофарінгіоми повільно і експансивно, поступово стискаючи сусідні структури: гіпоталамус, гіпофіз, зорове перехрещення, III шлуночок, міжшлуночкової отвори Монро (в останньому випадку можуть призводити до оклюзійної гідроцефалії).
Оскільки тактика лікування і прогноз при цих двох пухлинах різні, важливо проводити точну диференціальну діагностику між макроаденомами гіпофіза і краніофарингіома. Діагностика солідних форм пухлин зазвичай не представляє великих складнощів і виконується за результатами відомих методів обстеження. У той же час діагностика кістозних форм пухлин представляє великі труднощі і в багатьох випадках з використанням стандартних методів неможлива.
Більш близьким до пропонованого методом діагностики пухлин хиазмально-селлярной області є магнітно-резонансна томографія (МРТ), менш чутлива до наявності звапніння, проте дозволяє візуалізувати пухлину з високим просторовим дозволом в усіх трьох проекціях. У більшості випадків МРТ дозволяє встановити правильний діагноз, однак в ряді випадків можуть виникати труднощі. Це стосується випадків великих кістозних краніофарингіом з ендоселлярним зростанням і макроаденом гіпофіза з вираженим кістозним компонентом і супраселлярним зростанням.
Однак діагностика кістозних краніофарингіом і макроаденом з кістозним компонентом, як вище було сказано, представляє великі труднощі і в багатьох випадках з використанням стандартних методів, використаних в тому числі і в даній роботі, неможлива. У зв'язку з цим говорити про точність диференційної діагностики за результатами даної роботи не представляється можливим.
Накопичений нами досвід показав, що спосіб, що дозволяє діагностувати мікроаденоми, як правило, не є ефективним щодо кістозних макроаденом гіпофіза і не надає можливості диференціювати макроаденоми і краніофарінгіоми з кістозним компонентом.
Завдання цього винаходу полягала в підвищенні точності діагностики пухлин хиазмально-селлярной області за рахунок можливості диференціальної діагностики між кістозними краніофарингіома і макроаденомами з кістозним компонентом.
Ця задача вирішена тим, що у відомому способі діагностики кістозних пухлин хиазмально-селлярной області за допомогою високопольні магнітно-резонансної томографії (МРТ) та додатково динамічної контрастної МР-томографії короткими імпульсними послідовностями виявленої при МРТ пухлини з наступною побудовою і оцінкою кривої накопичення і виведення контрастної речовини , відповідно до винаходу динамічну контрастну МР-томографію виконують протягом не менше 10 хвилин з параметрами імпульсної послідовності TR (брешемо повторення) = 580 ms, ТІ (час відлуння) = 14 ms. Matrix (матриця) = 132 × 256, FOV (поле огляду) = 260 mm. Slice Thickness (товщина зрізу) = 3 mm, No. Slices (кількість зрізів) = 9, No. Acq. (Кількість повторень) = 1, Pixel Size (розмір пікселя) = 1,48 × 1,02 mm. Time (час сканування) = 30 s. і якщо накопичення контрастної речовини спостерігається до 3-й хвилині з подальшим виведенням його, діагностують аденому гіпофіза з кістозним компонентом, а якщо має місце поступове накопичення контрастної речовини аж до 10 хвилини, то діагностують кістозна краніофарингіом.
Для вирішення поставленого завдання нами проводилася динамічна контрастна МР-томографія тим пацієнтам, яким на підставі високопольні МРТ виявлялася аденома гіпофіза, причому дослідження виконувалося протягом не менше 10 хвилин з використанням різних імпульсних послідовностей і наступною побудовою згаданих кривих. При цьому виявилося, що у всіх випадках в перші хвилини мало місце підвищення інтенсивності сигналу від стінок пухлини, але досягнення піку і подальше збереження або зниження інтенсивності його у різних пацієнтів було різним. Всі криві потім були проаналізовані і зіставлені з результатами післяопераційного гістологічного дослідження. Це дозволило нам встановити, що при аденомах з кістозним компонентом інформативні криві накопичення контрастної речовини спостерігалися лише в режимах МР-томографії TR = 580 ms, ТІ = 14 ms, Matrix = 132 × 256, FOV = 260, Slice Thickness - 3 mm. No. Slices = 9, No. Acq. = 1, Pixel Size = 1,48 × 1,02, Time = 30 s. (В інших режимах частина кривих не піддавалася інтерпретації). При цьому у всіх випадках, коли гістологічне дослідження свідчило про наявність у пацієнта макроаденоми з кістозним компонентом, накопичення контрастної речовини у нього спостерігалося до 3-й хвилині з подальшим виведенням його, а в разі краніофарінгіоми - поступове накопичення контрастної речовини аж до 10 хвилини, що принципово відрізнялося від висновків, зроблених раніше в відомих нам дослідженнях.
Такі дослідження були виконані нами більш ніж у 20 пацієнтів з верифікованим діагнозом. При цьому були цілеспрямовано вивчені можливості імпульсних послідовностей з різними параметрами, що дозволило нам зробити висновок про те, що тільки при зазначених оптимальних параметрах можлива правильна діагностика: якщо накопичення контрастної речовини спостерігається до 3-й хвилині з подальшим виведенням його, слід діагностувати аденому гіпофіза з кістозним компонентом, а якщо має місце поступове накопичення контрастної речовини аж до 10 хвилини - кістозна краніофарингіом.
Час сканування 10 хвилин є в даному випадку оптимальним, а найбільшу діагностичну цінність представляє оцінка кривої накопичення і виведення контрастного препарату в проміжку від 3 до 10 хвилини.
Проведення сканування тільки до 3 хвилини не дозволяла виявити відмінностей в динаміці контрастування, так як обидва типи пухлин характеризувалися накопиченням контрастного речовини з поступовим підйомом кривої, що було відзначено, наприклад, в способі-прототипі. Продовження ж сканування після 10 хвилини ми вважаємо недоцільно, так як це не дає додаткової інформації, але невиправдано подовжує загальний час дослідження.
Сутність запропонованого способу пояснюється прикладами.
Фіг.1 - Т2 ВІ (Т2 зважене зображення) в аксіальній проекції, фіг.1б - Т2 ВІ в корональної проекції, фіг.1в - Т1 ВІ (Т1 зважене зображення) в корональної проекції після введення контрастної речовини. Пухлина показана стрілками.
На стандартних томограммах не виявляється ознак, за якими можна було з упевненістю провести диференціальну діагностику між кистозной макроаденомах гіпофіза і краніофарингіома з кістозним компонентом.
Хворий було виконано болюсне введення контрастного препарату зі швидкістю 2,0 мл / с, і динамічне сканування короткими серіями з параметрами імпульсних послідовностей: TR = 580 ms, ТІ = 14 ms, Matrix = 132 × 256, FOV = 260, Slice Thickness = 3 mm, No. Slices = 9, No. Acq. = 1, Pixel Size = 1,48 × 1,02, Time = 30 s. протягом 10 хвилин. Отримано графік накопичення і виведення контрастної речовини (фіг.1г). На графіку видно підвищення інтенсивності сигналу від стінок пухлини з досягненням піка через 1 хвилину і початком вираженого зниження інтенсивності сигналу після 3-4 хвилини, що було розцінено нами як макроаденома гіпофіза. Хвора прооперована в клініці нейрохірургії ВМА. За результатами післяопераційного гістологічного дослідження підтверджено діагноз макроаденома гіпофіза з кістозним компонентом.
Фиг.2 - Т2 ВІ в аксіальній проекції, фіг.2б - Т1 ВІ в аксіальній проекції після введення контрастної речовини, фіг.2в - Т1 ВІ в сагітальній проекції після введення контрастної речовини. Пухлина показана стрілками.
Виконано болюсне введення контрастного препарату зі швидкістю 2,0 мл / с. і динамічне сканування короткими серіями з параметрами імпульсних послідовностей: TR = 580 ms, ТІ = 14 ms. Matrix = 132 × 256, FOV = 260, Slice Thickness = 3 mm. No. Slices = 9, No. Acq. = 1, Pixel Size = 1,48 × 1,02, Time = 30 s. протягом 10 хвилин.
Отримано графік накопичення і виведення контрастної речовини (ріс.2г). На графіку видно підвищення інтенсивності сигналу від стінок пухлини з досягненням піка до 4 хвилині і подальшим збереженням і невеликим підвищенням інтенсивності сигналу аж до 10 хвилини, що було розцінено нами як краніофарингіома. Хвора прооперована в НДІ нейрохірургії ім. Полєнова. За результатами післяопераційного гістологічного дослідження підтверджено діагноз - кістозна краніофарингіома.
До теперішнього часу пропонованим способом нами проведено діагностичне дослідження більш ніж 20 хворим з підозрою на об'ємне утворення хиазмально-селлярной області - у всіх без винятку випадках встановлений нами діагноз збігався з результатами післяопераційного гістологічного дослідження.
Пропонований спосіб має суттєву перевагу, що полягає в тому, що він дозволяє провести точну диференціальну діагностику між кістозними краніофарингіома і макроаденомами гіпофіза. Такої можливості не забезпечує жоден з відомих в даний час способів.
Спосіб розроблений в відділенні променевої діагностики ЦНІРРІ і пройшов клінічну апробацію більш ніж на 20 хворих з позитивним результатом.
Спосіб діагностики кістозних пухлин хиазмально-селлярной області за допомогою високопольні магнітно-резонансної томографії (МРТ) та додатково динамічної контрастної МР-томографії короткими імпульсними послідовностями виявленої при МРТ пухлини з наступною побудовою і оцінкою кривої накопичення і виведення контрастної речовини, що відрізняється тим, що динамічну контрастну МР -томографію виконують протягом не менше 10 хв з параметрами імпульсної послідовності TR = 580 ms, TE = 14 ms, Matrix = 132 × 256, FOV = 260, Slice Thickness = 3 mm. No. Slices = 9, No. Acq. = 1, Pixel Size = 1,48 × 1,02, Time = 30 s. і якщо накопичення контрастної речовини спостерігається до 3-й хвилині з подальшим виведенням його, діагностують аденому гіпофіза з кістозним компонентом, а якщо має місце поступове накопичення контрастної речовини аж до 10 хвилини, то діагностують кістозна краніофарингіом.