У загальному випадку управління -Елемент, функція організовує-ванних систем різної природи (біологічних, социаль-них, технічних), що забезпечує збереження їх визна-ленній структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності.
Система це сукупність елементів, що знаходяться в від-носіння і зв'язках один з одним, яка утворює визна-ленну цілісність, єдність. Відповідно до склавши-мися поглядами в числі системних виділяють наступні основні принципи:
Ø цілісності - принципової незвідність властивостей сис-теми до суми властивостей складових її елементів і неви-провідності з останніх властивостей цілого; залежність каж-дого елемента, властивості і відносини системи від його місця, функцій і т.д. всередині цілого;
Ø структурності - можливості опису системи через ус-тановление її структури, тобто мережі зв'язків і відносин системи; обумовленості поведінки системи не стільки поведінкою її окремих елементів, скільки властивостями її структури;
Ø взаємозалежності системи і середовища - система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, будучи при цьому провідним компонентом взаємодії;
Ø ієрархічності - кожен компонент системи, в свою оче-гу, може розглядатися як система, а досліджувана система являє собою один з компонентів більш широкої системи;
Ø множинності опису кожної системи - в силу принципової складності кожної системи її адекват-ве пізнання вимагає побудови безлічі різних моделей, кожна з яких описує лише визначений-ний аспект системи.
Будь-яка система управління являє собою визначений-ним чином організовану сукупність елементів, обра-зующих єдине ціле, що не зводиться до властивостей окремих елементів, в якій реалізуються функції управління. Найбільша загальна модель системи управління включає два основних елементи: суб'єкт і об'єкт управління. За допомогою сили средствуправленія вони роблять один на одного управленче-ське вплив по каналах зв'язку (прямий і зворотній), вос-приймають вплив зовнішнього середовища, забезпечуючи тим са-мим функціонування (працездатність) системи.
Суб'єктом управління в організації є визна-ленне посадова особа або певним чином органі-зовано група посадових осіб (орган, підрозділ, колегія, рада тощо), які можуть і повинні в силу посадових обов'язків, даних повноважень або наявних домовленостей (згоди) надавати керуючий воздейст-віє на відповідний об'єкт управління.
Кожен суб'єкт управління діяльністю організації, незалежно від положення в ієрархії організаційної струк-тури, є одночасно об'єктом управління системи більш високого організаційного рівня. Це означає, що він повинен не тільки сприймати керуючий вплив свого суб'єкта управління (керівника, вищого ор-гана управління), але і, в свою чергу, надавати на нього со-ответствующее вплив (наприклад, шляхом надання інформації, необхідної для функціонування загальної сис -Теми, коригування рішень і т.п.).
Об'ектуправленіяв організації - посадова особа, окремий працівник або колектив (орган, підрозділ), що здійснюють діяльність. Зазначені об'єкти управ-ління:
а) можуть і зобов'язані за своїм службовим становищем або добровільною згодою сприймати управляє віз-дію суб'єкта управління і адекватно на нього реаг-ровать;
б) мають відносну самостійність у вирішенні службових питань або реалізації управлінських функцій;
в) мають чітко визначені (нормативно закріплені) організаційні відносини з суб'єктом управління, ус-тойчивость канали прямого і зворотного зв'язку з ним.
Розподіл об'єктів управління між різними рівнями, ланками управління і конкретними посадовими-ми особами здійснюється з урахуванням складності, важливості, стану таких об'єктів; якостей і здібностей керую-ного суб'єкта; норм керованості і деяких інших фак-торів управління. При цьому слід дотримуватися загальні прави-ла: у кожного об'єкта повинен бути свій і бажано єдиний суб'єкт управління; у кожного суб'єкта дол-дружин бути свій об'єкт управління або їх група, що об'єднує-травня з яких-небудь істотних ознаках (територіальним-ний, функціональний і т.п.); кожен суб'єкт і об'єкт управління повинні мати цілком певний і точно окреслене перелік обов'язків, прав і відповідальності в сфері управління оперативно-службовою діяльністю. На-рушення цих правил призводить до паралелізму або дублювання. Разом з тим зазначені правила діють з сущест-судинними вилученнями і коригуваннями в рамках деяких нових форм організацій, зокрема мережевих. Паралелізм -одночасне виконання суб'єктами управління різних рівнів однакових робіт або функцій управління по відношенню до одних і тих же об'єктів.
Управлінський вплив це будь-який вид взаємного впливу об'єкта і суб'єкта управління. Розрізняють два види: керуючий вплив і зворотне воздействіе.Управляющее вплив це вплив суб'єкта управління на об'єкт управління з метою зміни (збереження) його стану, поведінки, дій. Зворотний вплив відображає, головним чином, реакцію об'єкта управління на керуючий вплив його суб'єкта. Тільки їх поєднання і робить управління управлінням, а не хаотичним набором при-зивов, гасел, прохань, рекомендацій і благих побажань.
Засоби управління-будь-фізичні об'єкти, по-зволяет фіксувати і передавати управлінське впливів-ствие, здійснювати пряму і зворотний зв'язок, забезпечуючи тим самим ефективне функціонування системи управління. До них відносяться різного роду технічні засоби -головним чином кошти обчислювальної техніки для нако-ння і обробки інформації, сучасні засоби зв'язку, а також організаційної техніки (диктофони, копіювальні апарати і т.п.).