У РЛЯ і злагоди. і голос. фонеми м. виступати в раз. позиціях з т. зр. можливостей розрізнення в цих позиціях фонологически значущих од-ц: Позиції max розрізнення фонологически значущих од-ц яв-ся сильними, а позиції виступає в сильній позиції - п / д гласним [о], а в слові [ЛОП] - в слабкій позиції - на кінці слова.
СКЛАД ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ
Для согл. фонем РЛЯ постійними, конститутивним ознаками яв-ся ступінь участі шуму і голоси, місце і спосіб утворення шуму, наявність / відсутність палаталізації (твердість - м'якість). Т.ч. в СРЛЯ налічується 37 согл. фонем, каж. з кіт. отлич-ся від ін. за сукупністю 4 конститутивних ознак.
СИЛЬНІ ПОЗИЦІЇ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ. Всі 37 согл. фонем протиставляються ін. ін. в позиціях max розрізнення, кіт. є положення п / д глас. фонемами.
Согл. фонеми в сильних позиціях виступають завжди в 1 аллофон, т. е. зберігають всі свої конститутивні ознаки в люб. сильній позиції. Тому каж. согл. фонема ЛЯ мови в сильних позиціях збігається з тим аллофон, в кіт. вона реалізується в мові. Всі інші позиції для приголосних фонем є слабкими, і в них виступають фонеми з ослабленою fональной значимістю.
Кореляція ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ. Ядро фонологічної системи утворюють 2 групи приголосних фонем, що входять в співвідносні ряди, або кореляції. 1я група - це парні тверді - м'які приголосні. Вона включає в себе 15 пар фонем. 2а група - це парні глухі - дзвінкі шумні приголосні. Вона включає в себе 12 пар фонем.
Багато фонеми, що утворюють 1 ряд, входять одночасно і в ін. Ряд, складаючи свого роду пучки кореляцій з 4 членів.
За межами ряду парних глухих - дзвінких залишаються пари сонорних <м> - <м'>, <н> - <н'>, <р> - <р'>, <л> - <л'> і пара <х> - <х'>. Поза осн. 2 співвідносних рядів залишається, таким чином єдностей. фонема
Слабкі ПОЗИЦІЇ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ
Сильні позиції приголосних фонем: в них різняться як парні тверді - м'які, так і парні глухі - дзвінкі.
Є такі позиції, де не розрізняються глухі - дзвінкі, але розрізняються тверді - м'які; така, н-р, позиція кінця слова і синтагми, Фонеми, які виступають в таких позиціях, позначаються індексом 1
СКЛАД ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕМ У слабких ПОЗИЦІЯХ
У позиціях перед голосною фонем <е>, перед сонорні приголосними, а також перед <в>, <в'>,
Абс. слабкими позиціями в РЯ є положення перед <ц>, <ч'> і <Ш'>, в кіт. не розрізняються ні глухі-дзвінкі, ні тверді-м'які, крім <л>-<л'>.
СКЛАД голосних фонем
Постоян. конститутивним ознаками яв-ся ступінь підйому мови і наявність - відсутність лабиализация. Тому м. Встановити наступний склад гл. фонем, каж. з кіт. буде характеризуватися разл. комбінацією цих 2 знаків: верхнього підйому нелабіалізованний <и>; лабіалізований <у>; середнього зросту нелабіалізованний <е>; лабіалізований <о>; нижнього підйому нелабіалізованний <а>.
Ознака ступеня підйому яз. яв-ся діфференц-м: цією ознакою каж. глас. фонема зобов але противопост-ся хоча б 1 ін .; ознака наявність - відсутність лабиализация також є диференціальним, тому що він противопост-т <и> і <у> в зоні верхнього підйому і <е> і <о> в зоні середнього підйому; для <а> ця ознака оказ-ся інтегральним, бо в зоні нижнього підйому немає губних глас. фонеми.
СИЛЬНА ПОЗИЦІЯ голосних фонем
Як для приголосних, так і для голосних фонем розрізняються сил. і слабкі позиції і відповідно склад фонем в сильних і слабкий. позиціях. Сильною позицією для голосних фонем є положення їх під наголосом: саме в цій позиції різняться ті 5 голосних фонем, кіт. були охарактеризовані вище за їх конститутивним і диференціальним ознаками.
ФУНКЦІОНАЛЬНА ЗНАЧИМІСТЬ ФОНЕМ В СИЛ. І слабких ПОЗИЦІЯХ
І в тих і в інших позиціях фонеми виступають в мові як функціонально значущі одиниці, які відіграють роль различителями слів і форм слів. Відмінності їх визначаються різним ступенем їх fональной значущості, різною силою їх розпізнавальних можливостей.
Фонемная І МОРФОФОИЕМНИЕ ЛАВИ ОДИНИЦЬ ЗВУКОВИЙ СИСТЕМИ
Мена завжди відбувається в будь-якій одній значної частини слова, в будь-якому його морфе.
Морф - це min значна частина слова, кіт. при словоізмен-й і словотворенні м. змінювати свій звук. вигляд, але завжди присут-т в родств. образів-х. Звук. зрад-я в межах М. определ-ся закономірний-ми фенолами. сис-ми або морфол. черга-ми.
Якщо звук. зміни М. определ-ся морфолог. чергуваннями, то в яз. виникають раз. морфи, (один - дружний - друзі, зв. м / у собою закономірним морфол. чергуванням г // ж // з. =>, морфол. черга-я опред-т тожд-під морфов 1 морфеми.
Якщо ж звукові зміни морфо визначаються фонологічної системою, то в мові виникають аломорфи одного морфо. ([Вод] и - [ВЛД] а - [в'д] ОВНС - [ВЛД '] е - [ось] - виступає 1 і той же морф вод -, але виступає він в різних алломорф, звук. відмінності кіт-х визначаються фонологічної системою РЛЯ - закономірностями позиційної міни приголосних і голосних фонем.) =>, позиційна міна приголосних і голосних, що підкоряється закономірностям fонірованія фонологічної системи, визначає тотожність алломорфов 1 морфо. В цьому і полягає функціональна значимість рядів позиційно мінливих фонем.
Т.ч. в РЛЯ мовою є фонемний ряди, які утворюються в результаті позиційної міни фонем, що підкоряються закономірностям fонірованія фонологічної системи і забезпечують тотожність алломорфов 1 морфо, і є морфофонемние ряди, що утворюються чергуються фонемами, що підкоряються закономірностям fонірованія морфолог. системи і забезпечують тотожність морфов 1 морфеми.