Клінічне відновлення функцій травмованого нерва, як вже було зазначено, пов'язане з морфологічним процесом проростання осьових циліндрів з центрального відрізка нерва в дистальному напрямку. При цьому клінічні симптоми функціональної реституції відстають у часі від морфологічної регенерації, яка, за даними Б. С. Дойникова, починається вже в кінці першої або на другу добу після травми і йде паралельно інтенсивному дегенеративного процесу.
Відновлення функцій може наступити навіть при размозжении або раз-риве нерва, які супроводжуються повним або частковим перервою провідності нервових волокон, а також при розбіжності відрізків перебив-того нерва, але при діастазі не більше 2-2,5 см. Найкращі умови для реге- нераціі створюються при «простий» перерезке нерва.
Дискусійні питання генезу відновлення функцій регенерує-ного нерва були коротко викладені на початку глави. Ранніми призна-ками цього відновлення є неприємні відчуття, парестезії у вигляді повзання мурашок, відчуття оніміння або проходження електрич-ного струму і т. Д. Ці явища виникають при швидкому натисканні або постукуванні по проекції нерва на відстані 2-4 см нижче рубця. Відчуваючи-ня повзання мурашок проектується в область шкірної іннервації пора-женного нерва.
За спостереженнями Тінеля, симптом повзання мурашок, є найнадійнішим феноменом почалася регенерації нерва, зазвичай появля-ється на 4-6-му тижні після поранення або після накладення шва. До цього часу може з'явитися сприйняття грубих уколів, різких температурних раздра-жений. Тактильна чутливість, а також сприйняття локалізації віднов-навливаются значно пізніше.
Функціональна регенерація нерва, що протікає в більш-менш сприятливих умовах, як правило, не супроводжується спонтанними болями. Порівняно нерізкі больові відчуття якщо і турбують хворого, то зви-но вони з'являються при рухах або грубий тиск на нервовий ствол- У випадках так званої хибної регенерації, в умовах, що утрудняють зростання осьових циліндрів, при різних формах зрощень з навколишніми тканинами, з м'язами, у випадках розвитку невром і т. д. на перший план виступила-пают спонтанні болі, що виникають при рухах. Ці болі відчуваються хворим як по ходу самого нерва, так і в дистальних відділах іннервації ^ Болі іноді носять болісний характер. Відсутність симптому Тінеля через 3 - 4 місяці після травми є ознакою наявності труднощів регенерації. Постукування і різке швидке притиснення нервового стовбура нижче місця пошкодження замість відчуття повзання мурашок викликають важка переносяться хворобливі парестезії, які, як розсипаються іскри, відчуваються в дистальних відділах кінцівки, нерідко виходячи при цьому за звичайні області іннервації.
При сприятливих умовах регенерації поступово починають сгла-живатися вазомоторно-трофічні розлади. Вони досить швидко-зникають після операції невроліз. Приблизно через 3 - 5 місяців після травми поліпшується м'язовий тонус, глибока і болюча чутливість-ність, а після цього з'являються спонтанні неприємні відчуття Покалів-вання і повзання мурашок. Ці парестезії посилюються при рухах конеч-ності. До цього ж часу з'являється протопатическая чувствітельность- з гіперпатіческім елементом.
Як уже зазначалося, періоду гиперпатии гісгопатологіческі відпо-ствует процес проростання ще не міелінізірованних осьових циліндрів. Гіперпатіческій характер розладів чутливості може зберігатися протягом довгого часу, приблизно до періоду відновлення більш-менш диференційованих рухів в пальцях.
До 4-6-го місяця припиняється наростання атрофії м'язів і починають намічатися перші мимовільні рухи в зоні моторного іннервації пошкодженого нерва. Так, наприклад, при ураженні ліктьового і серединно-ного нервів спочатку з'являються легкі глобальні згинальні руху в відповідних пальцях, ще не диференційовані за відповідними-щим сегментам фаланг. При ураженні сідничного нерва спочатку появля-ються руху в стопі, потім в пальцях. В цей же час зазвичай намічаються ознаки поліпшення електровозбудімості, яка може відставати в часі від появи довільних рухів, але іноді і випереджає їх.
Біоелектричні дослідження Я. Л. Славуцького і Д. Г. Жученко поки-зали, що в період регенерації нерва після його зшивання має місце пості-пінне наростання лабільності і поява нормальної тривалості їм-пульсов збудження. Навіть в пізніх стадіях відновлення на цьому тлі відзначалася кілька більш виражена в порівнянні з нормою асинхронність.
Мервін і співробітники в стадії регенерації нерва знайшли поєднання спон-працьованих струмів дії зі слабкими розрядами моторних одиниць. Крім того,
спостерігалися широкі «пікоподібні» потенціали при вольових скорочення, мають характер розрядів моторних одиниць.
Осцилографічні дослідження Д. І. Міміношвілі показали, що при поширенні еферентних імпульсів через нервовий рубець ці їм-пульс перетворюються в повільні потенціали. Аферентні імпульси, які мають нижче рубця повільний характер, навпаки, набувають тенден-цію переходити в швидкі множинні розряди.
Сухожильнірефлекси можуть довго не з'являтися і хронологічно відстають від відновлення рухової сфери. Через 12-15 місяців після травми, а нерідко і пізніше з'являються «епікрітіческая» форми чувствитель-ності, а рухи стають більш диференційованими.
Більш-менш задовільний відновлення функцій нерва в деяких випадках затягується до 2-2 V 2 років залежно від наступних причин: 1) наявності факторів, що сприяють процесу регенерації, 2) рів-ня пошкодження нервового стовбура і 3) наявності перешкод для регенерації.