- застарілий термін, що позначає один з видів мовної конвергенції. Концепція С. я. була поширена в період кри-тич. переосмислення младограмматіч. сравніт.-іст. теорії (зокрема, в італ. неолінгвістіки, в теорії Г. Шухардта, а також в рамках «нового вчення про мову *). Передбачалося, що нові, генетично самостійні мовні одиниці можуть утворюватися не тільки в процесі однолинейного (або дивергентного) іст. розвитку старих, але ц в результаті активної взаємодії двох або більше спочатку НЕ родств. мов. Однак згодом було встановлено, що надійні випадки мовних процесів такого роду відсутні. Контакти мовні призводять до більшого або меншого взаємною уподібнення мов на різних рівнях їх структури, що в результаті може призводити до утворення мовних спілок. При цьому мови, що входять до мовної союз, зберігають потужність. базисні риси (перш за все базисну лексику), що дозволяють чітко визначити генетич. належність кожного з ііх. Якщо ж виявляється заміненої і базисна частина мовної структури, це фактично означає втрату рідної мови і перехід даної групи говорять на нову мову. Такий новий мова не є одночасно членом двох генетнч. єдностей, але з т. зр. суч. компаративістики є повноправний член потужність. мовної сім'ї. Так, кожен з мов, що входять в балканський мовний союз, має цілком чітку генетич. приналежність (рум. яз. відноситься до романських, макед. яз.- до слав, мов, грец. і алб. являють собою отд. групи сім'ї индоевроп. мов і т.д.). З потужність. застереженнями про процес С. я. можна говорити в разі найбільш яскраво вираженого типу мовної конвергенції - піджінізаціі (див. Піджини), що приводить до утворення креольських мов. Однак, згідно з наявними даними по креольським мов, кожен з них, як правило, зберігає цілком виражені риси потужність. мовної сім'ї (існують «німецькі», «романські» і т. п. креольські мови), що, т. о. в цілому не суперечить традиційній сравніт.-іст. концепції. Про Шухарлт Г. Избр. статті по яз-зна-ня, пров. з нім. М. 1950; Трубецкой Н. С, Думки про индоевроп. проблеми, пров. з нім. ВЯ, 1958, № 1; Бовфан-ті Дж. Позиція неолінгвістіки, пров. з англ. в кн. Звегинцев В. А. Історія яз-звання XIX-XX ст. в нарисах і витягах, ч. 1, М. 1964; НЛ, в. 6 - Мовні контакти, М. 1972; Pidginization and Creolization of languages, Camb. 1971. С. А. Старостін.