Якщо вам доводилося бувати на єврейських весіллях, то ви пам'ятаєте, що там в ході весільної церемонії зачитується вголос шлюбний контракт-ктуба. Правда, зачитується він арамейською і російським перекладом, з метою економії часу і сил, зазвичай ніхто себе не обтяжує. Тим часом, багатьом гостям, як і герою однієї старої доброї комедії хотілося б «хоча б у загальних рисах дізнатися, про що іноземець говорить».
Як правило, зачитується стандартний текст, складений мудрецями Талмуда приблизно в II столітті (звідси і арамейська мова, яка в ті часи була мовою простих людей - щоб всі розуміли).
У той час використовувалася при розрахунках грошова одиниця «ЗУЗ» (в перекладах її називають іноді «мірою срібла»). У разі розлучення чоловік повинен сплатити дружині обумовлену контрактом суму. Але зараз, звичайно, не в зузах, а в доларах, євро, гривнях або іншою сучасною валюті. Проблем з перерахунком курсів не буде - рабини-фахівці підкажуть, що й до чого. Хоча, звичайно, краще до розлучення не доводити.
Варіантів тексту декілька, на всі випадки життя - для дівчини, в перший раз виходить заміж, для розлученої жінки, для вдови. Іноді коригується майнова частина (природно в бік збільшення, менше дати не можна) - наречений зобов'язується у разі розлучення дати більше грошей і майна.
Але це винятки, і на 99 весіллях з 100 прозвучить приблизно такий текст:
ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ ктубу
В *** день після шабата. *** числа місяця *** в *** рік від створення світу згідно літочисленням, яке ми ведемо тут, в місті ***.
Свідчимо, що ім'я син ім'я його батька (наприклад, Іцхак син Реувена, Сергій син Бориса), сказав дівчині ім'я, дочки ім'я її батька (наприклад, Малка дочки Авраама, Олені дочки Аркадія). «Будь мені за дружину відповідно до закону Моше і єврейського народу! Буду працювати і почитати, і годувати, і забезпечувати тебе як це прийнято у чоловіків єврейських, які працюють, почитали, які годують і забезпечують дружин своїх чесно. Даю тобі в дар *** заходів срібла, як годиться, і до того ж - прожиток, одяг, і все необхідне тобі, і ввійду до тебе, як ведеться по всій землі ».
Погодилася дівчина, пані ім'я (наприклад, пані Малка, пані Олена)) стати його дружиною. Придане вона принесла з собою з дому батька свого: в золоті, сріблі, прикрасах, одязі, постільній білизні - всього оцінено в *** заходів срібла.
Зволив наречений ім'я (наприклад, Іцхак, Сергій) додати їй в розмірі *** заходів срібла, разом - *** заходів срібла.
Так сказав наречений: «Приймаю на себе і на своїх спадкоємців відповідальність за виплату цієї ктубу, надбавки і приданого. Буде виплачено з кращого і красивого, що є в моєму майно - з того, що вже належить мені під небесами і з того, що придбаю в майбутньому, нерухомого або рухомого майна. Все це буде запорукою і поручительством виплати цієї ктубу і надбавки, аж до плаща на моїх плечах. Відповідальність за ці виплати лежить на мені поки я живий і після моєї смерті, починаючи з сьогоднішнього дня і довіку ».
Відповідальність за ктубу і за надбавку прийняв на себе ім'я, (наприклад, Іцхак, Сергій) наречений, з усією строгістю подібних документів, як це прийнято в відношенні дочок єврейського народу і виконується згідно з постановами наших мудреців, благословенній пам'яті. Це - договір, не пам'ятка, що не відривний талон і не чернетка.
І ми прийняли кіньян (тут: згода, підтвердження) на це від ім'я, (наприклад, Іцхака, Сергія), нареченого, для пані ім'я (наприклад, пані Малки, пані Олени), нареченої, відповідно до всього, що написано і перераховано вище, - річчю, придатної для здійснення кіньяна; і все це твердо і непохитно.
P.S. Існує безліч варіантів перекладу одного і того ж канонічного тексту, перекладів різного ступеня архаїчності і офіційності, наприклад, ТАКИЙ
P.P.S. Зверніть увагу, що підписи нареченого в КТУБІА немає (існують правда варіанти, коли ще й наречений підписується, але це звичай окремих громад). Наречений висловлює свою згоду дією, яке називається «кіньян» - він піднімає якийсь предмет над собою, що означає згоду. І ніяких підписів - ми джентльменам віримо.