Дивлячись для чого займатися. Якщо для самооборони, то для дівчинки однозначно краще айкідо, так як, як би ми не старалися, але будемо завжди фізично слабше середнього чоловіка, а айкідо як бойове мистецтво, вчить направити силу удару супротивника проти нього самого. Якщо ж для спортивних досягнень, то перспективніше вибирати ушу - цей вид спорту більш розвинений, по ньому більше проходить змагань різного рівня. Якщо ж мета - напрацювати гнучкість, хорошу реакцію, спортивна статура, витривалість - то все одно що вона вибере, тому що всі види бойових мистецтв добре розвивають ці якості.
Для дівчинки я б вибрав ушу. Айкідо звичайно ж ефективний засіб самооборони, але ушу набагато красивіше і витонченіше, на мою скромну думку. Є на вибір безліч стилів: журавля, богомола, мавпи, тигра і т.д. Є спеціальні "жіночі" стилі, орієнтовані не так на силу ударів, а на швидкість і спритність. Та й взагалі ушу розвиває грацію, координацію. Про ушу зняли сотні фільмів, тому що воно дуже красиво і видовищно. І в багатьох з них мистецтвом володіють дівчата. А айкідо з телеекрану демонстрував тільки Стівен Сігал.
Є стилі ушу перероблені в оздоровчу гімнастику.
А взагалі сама дівчинка повинна вибрати, що їй більше подобається. Не думаю, що її серце встоїть перед досконалістю ушу.
І ще "ЗА" айкідо пару слів. -)
Якщо дівчинка тільки починає займатися східними єдиноборствами (та це в принципі і не тільки дівчаток стосується), то звичайно ж першим справу найкраще почати саме з айкідо, бо тут найкраще і всіх інших інших видів єдиноборств поставлено навчання саме правильно падати, щоб довести це до автоматизму, як у кішок. Так-так-так, саме падати, цього ви не уникнете ні в одному виді спорту.
Другим кроком я напевно назвав би такий вид спорту, як "тайський бокс", в даному виді найкраще ставиться удар рукою.
Ну а далі, побувши трохи в цьому прекрасному світі східних єдиноборств, і зрозумівши що їй більше до душі, вона вже і сама зможе вибрати для себе, що її більше приваблює для подальшого свого розвитку.
Для дівчинки краще курси шиття, кулінарії, домоводства, фітнесу та психології.
Ну а якщо вибирати з цих двох східних мистецтв, то краще у-шу.
Воно схоже на фітнесу та йоге.І не застосовуватися до бойових мистецтв.
А Акід це бойове іскусство.Ім повинні займатися хлопчики.
Хоча на мій погляд, якщо заборонити всі ці бойові мистецтва, то і в в нашому житті і в світі стане спокійніше.
А якщо цією нісенітницею почнуть займатися ще й жінки. то ми просто прискоримо апокаліпсис.
Може це й на краще.
Дякую, звичайно, Вас, Molnja, за Ваші думки, але, якби дівчинка хотіла піти на курси крою та шиття, я не ставила б подібних питань. А апокаліпсис прискорить, по-моєму, щось інше, хоча. - 3 роки тому
Айкідо ідеально підійде для дівчинки. У такому віці кількість технік обмежена, 7-річній дитині не даватимуть техніки, які можуть призвести до травми. Айкідо формує у дітей, х такі якості, як: рухова активність, координація рухів, фізичний розвиток, самовпевненість, колективізм. І знання прийомів самозахисту виявляться не зайвими - дівчаток часто ображають в школі.
Ушу однозначно. Формує тіло комплексно, буде хороша гнучкість, витонченість плюс акробатика, та й здоров'я буде завжди хорошим, дівчинка не перетвориться в якогось перекаченние мужика, а виросте жіночною. У свої роки ходив на ушу і не пошкодував. Напрямків безліч і можна вибрати те до чого лежить душа. А до айкідо можна прийти і в більш пізньому віці.