Що говорить Біблія про втрату цноти до одруження?
Вітаю! Втрата невинності до одруження є блудом, що відноситься до порушення Сьомий Заповіді. Про блуді в різних його проявах багато говориться в Святому Письмі. Але Ви запитували про конкретні текстах. Я б виділив три варіанти подій, актуальних для нас сьогодні. У кожному і них я буду вказувати в якому правовому полі знаходяться дані Богом вказівки для того, щоб нам зрозуміти наскільки це актуально для народу Божого сьогодні.
1. Двоє молодих людей згрішили:
16 Якщо звабить хто дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за жінку
17 а якщо батько її справді відмовить віддати її за нього, нехай заплатить [стільки] срібла, скільки [покладається] на віно дівчатам. (Ісх.22: 16,17)
Причому 16-й вірш відноситься до морального закону, а 17-й вірш можна віднести до цивільного права. Оскільки моральний закон був дієвий в ті часи і визначається тільки Словом Божим, то постанова 16-го вірша вірно і нині.
Ми живемо за іншими цивільним законам на відміну від стародавнього Ізраїлю, тому постанова 17 вірша нині не діє. Дівчина за нашими законами сама вправі вирішувати, за кого їй виходити заміж, не питаючи батьків, а батько не має права вимагати «відкупні».
А у Другозаконнні написано, що в разі насильницьких дій у чоловіка немає варіантів:
28 Якщо хто-небудь спіткає дівчину не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29 то лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят [шеклів] срібла, і вона стане йому за жінку, бо він спаплюжив її; по всі свої дні він не зможе відпустити її. (Втор.22: 28,29)
Тут в тій же послідовності перемішуються моральний і громадянський закони.
2. Дівчина приховала від нареченого, що не є незайманою:
20 А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
21 то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб'ють її камінням до смерті, бо вона зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і [так] вигубиш зло серед себе. (Втор.22: 20,21)
3. Чи можна брати заміж не незайману? Це заборонялося робити тільки священикам:
Вони не повинні брати за себе блудницю і зганьблену, не повинні брати і дружину, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого. (Лев.21: 7)
13 І він візьме жінку в дівоцтві.
14 Удови, і розведеної, і збезчещеної, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він візьме за жінку
15 І не ганьбити насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його. (Лев.21: 13-15)
Тобто якщо дівчина без примусу згрішила з чоловіком і батько відмовився видати її за нього заміж, її міг взяти в дружини інший. Але, звичайно, частіше за все, вона ставала не першою дружиною, або ж - наложницею.
У Новому Завіті на перше місце виходить милість і прощення. Звичайно, Господь засуджує всякий блуд
9 Хіба ви не знаєте, що неправедні Царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужеложники,
10 ні злодії, ні лихварі, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки - Царства Божого не успадкують. (1Кор.6: 9,10)
Шлюб у всіх [нехай буде] чесний і ложе непорочне, а блудників та перелюбників судить Бог. (Євр.13: 4)
проте ... милість звеличується над судом. (Иак.2: 13) Кожному раскаявшемуся грішникові Господь дає право розпочати нове життя. Це право мають також давати і ми.
Можливо моє дослідження виявилося не повним і я щось упустив, тоді задайте, будь ласка, питання конкретніше.
З повагою, пресвітер Попов Анатолій.