Сестринська деонтологія - наука про обов'язок сестри перед паці-ентом і суспільством, її професійній поведінці, є частиною сестринської етики.
Наш співвітчизник А.П. Чехов писав: "Професія медика - подвиг. Вона вимагає самовідданості, чистоти душі і чистоти помислів. Не всякий здатний на це".
Сестрі і лікаря довіряється найдорожче - життя, здоров'я, благополуччя людей. Він несе відповідальність-ність не тільки перед пацієнтом, його родичами, а й перед державою. На жаль, і зараз зустрів чаются випадки безвідповідального ставлення до пацієнта, прагнення зняти з себе відповідальність за нього, знайти привід, щоб перекласти відповідальність на іншого. Ці явища неприпустимі. Треба пам'ятати: інте-си пацієнта понад усе.
Медична сестра повинна володіти професійні-ної спостережливістю, що дозволяє побачити, запам'ятати і оцінити зміни в фізкабінет-зації і психічному стані пацієнта.
Вона повинна вміти володіти собою, навчитися керувати своїми емоціями, виховувати емоційну стабільність.
Культуру поведінки сестри можна розділити на два види:
1. Внутрішня культура. Це ставлення до праці, соблю-дення дисципліни, дбайливе ставлення до предметів обстановки, дружелюбність, почуття колегіальності.
2. Зовнішня культура. Пристойність, хороший тон, куль-туру мови, відповідний зовнішній вигляд.
Основними якостями сестри, при-ніж якостями саме його внутрішньої культури, є-ються:
Скромність - простота, природність, які свідчать про красу людини, його силі.
Справедливість - найвища чеснота медицин-ського працівника. Справедливість є основою його внутрішніх спонукань. Цицерон говорив, що два нача-ла справедливості це: "Нікому не шкодити і приносити користь суспільству".
Чесність - повинна відповідати всім справах міді-цинского працівника, стати основою його по-щоденну помислів і прагнень.
Доброта - невід'ємне якість внутрішньої культу-ри хорошу людину.
Хороша людина - це перш за все така людина, яка відноситься доброзичливо до оточуючих його людей, розуміє їх горе і радість, в разі потреби з готовністю, за покликом серця, допомагає і сло-вом, і справою.
Що таке зовнішня культура сестри?
1. Зовнішній вигляд. Основна вимога до одягу - чистота і простота, відсутність зайвих прикрас і косметики, білосніжний халат, шапочка і наявність змін-ної взуття. Одяг, вираз обличчя, манера тримати себе відображають особистість сестри, ступінь її турботи, уваги до пацієнта. "Ме-дікам слід тримати себе чисто, мати хорошу одеж-ду, бо все це приємно для хворих" (Гіппократ).
Пам'ятайте! Медична форма не потребує прикрасах. Вона сама прикрашає людину, символізує чистоту помислів, суворе виконання професійних Обязаннос-тей. Чи не буде довіри у пацієнта до сестри, у якої погляд похмурий, поза недбала, а говорить так, наче робить послугу. Медсестра повинна триматися просто, говорити ясно, спокійно, стримано.
2. Культура мови є другою складовою частиною зовнішньої культури. Мова сестри повинна бути чіткою, тихою, помірно емоційної, веж-лівой. Не можна використовувати зменшувальні епітети при зверненні до пацієнта: "бабулька", "голубонько". Нерідко доводиться чути, як про пацієнта гово-рят: "діабетик", "хворий на виразку шлунку", "астматик", так говорити неетично.
Буває, що мова медичних працівників пересипана мод-ними, жаргонними словами, примітивна, пацієнт не про-ника довірою до них. Такі витрати мовної куль-тури як би відгороджують сестру від пацієнта, відсувають на задній план особистість пацієнта, його індивідуальність, у пацієнта викликають нега-тивне реакцію.
Основними принципами сестринської етики і деонтоло-гии, викладеними в клятві Флоренс Найтінгейл, Етичний кодекс Міжнародної ради медичних сестер і Етичний кодекс медичних сестер Росії є:
1. Гуманність і милосердя, любов і турбота.